Рішення № 83797808, 22.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року справа № 340/1933/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправним рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Водночас, просив суд зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення.

У позовній заяві зазначає, що Управління незаконно відмовило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки законодавством не передбачена можливість отримання земельної ділянки у власність лише згідно з переліком, який формує суб`єкт владних повноважень, котрий уповноважений на розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Управління заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.20-23).

Зазначило, що орган місцевого самоврядування, на якому розташована бажана позивачем земельна ділянка, не включений до наказу, котрим затверджено місце знаходження і площу земельних ділянок, що можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції на території Кіровоградської області.

Пояснило, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не є рішенням, а тому не свідчить про порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати у власність земельну ділянку.

05 серпня 2019 року суд прийняв ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.2-3).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 07 травня 2019 року позивач подав до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Рада) (а.с.25).

Разом із заявою ОСОБА_1 надав графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с.11).

05 червня 2019 року (в межах строку визначеного законом) Управління прийняло рішення, яким відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки (а.с.12).

Водночас, запропонувало визначити місце розташування земельної ділянки, виходячи з сформованим ним переліком земельних ділянок, що можуть бути передані учасникам антитерористичної операції в межах норм безоплатної приватизації на території області.

Рішення не містить пояснення, чому позивачу не може бути передано у власність земельна ділянка, на яку претендує.

Наказами Управління від 16 лютого 2019 року №77 та 29 травня того ж року №577 затверджено перелік підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам АТО (а.с.32-35).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши ці норми права, суд зробив висновок, що відмова Управління у наданні дозволу не ґрунтується на приписах закону і має юридичне значення, оскільки прийнята в межах строку, який встановлено законом (місячний строк).

У позивача не виникло права замовити проект землеустрою внаслідок бездіяльності відповідача щодо несвоєчасності розгляду звернення.

Тому, оскаржене рішення порушує право ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки.

Земельна ділянка, яку прагне отримати у власність позивач, не обтяжена жодним сервітутом, а її розмір не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена законом (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Відповідач не надав доказів, які б спростували такий факт.

Тому, оскаржене рішення Управління прийнято не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Це ж є ознакою його протиправності відповідно до припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.

Таким чином, суд зобов`язує Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , роз`яснивши йому, чому земельна ділянка, на яку він претендує, не може бути передана у власність.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 05 червня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 07 травня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 07 травня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей