Ухвала суду № 83797760, 22.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"22" серпня 2019 р. Справа № 300/1735/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00217 від 18.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00217 від 18.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчаючи позовну заяву та додані до неї матеріали суддею встановлено таке.

У відповідності до вимог частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію №0.0.1400359680.1 від 05.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 2496,65 гривень.

В той же час, зазначену квитанцію за аналогічним номером, датою та розміром було надано позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за подання адміністративного позову №300/1462/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00217 від 18.03.2019 та визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019.

Вказане засвідчується довідкою Відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог коментованих норм Закону судовий збір за квитанцією №0.0.1400359680.1 від 05.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 2496,65 гривень зарахований по матеріалах позовної заяви №300/1462/19.

Слід звернути увагу, що позивач не позбавлений права на повернення сплаченого судового збору в адміністративній справі №300/1462/19 на підставі поданої ним заяви, в силу вимог частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, суддя вважає, що долучена позивачем до позовної заяви квитанція №0.0.1400359680.1 від 05.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 2496,65 гривень не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за подання іншої позовної заяви в адміністративній справі №300/1735/19.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статями 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону №3674-VI).

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 за №2629-VIII, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921,00 гривня.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00217 від 18.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості є вимогою майнового характеру.

Так, розмір майнових вимог становить різницю між розміром митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, та розміром митних платежів, обчислення згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом: за рішенням №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019 сума коригування 41 322,00 EUR - 15 800,00 EUR (розрахована декларантом митна вартість товару) = 25 522,00 EUR х 30,577292 (курс валюти згідно рішення про коригування) = 780 393,646 грн.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного суду, які викладені у в ухвалах від 22.03.2018 року у справі №826/13892/16 (провадження №К9901/36086/18), від 02.04.2018 року у справі №826/1497/16 (провадження №К/9901/45245/18) та від 25.01.2019 року у справі №804/5037/17 (провадження №К/9901/2199/19), а також в постановах від 28.03.2018 року у справі №804/155/16 (провадження №К/9901/30860/18), від 20.04.2018 року у справі №820/11160/15 (провадження №К/9901/14623/18) та від 26.03.2019 року у справі №820/3356/16 (провадження №К/9901/18391/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є немайнового характеру, інша - майнового.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позовними вимогами немайнового та одночасно майнового характеру складає 8572,34 грн. (768,40 грн. + 7803,94 грн.).

Проте, позивачем в порушення вимог Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачено.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8572,34 грн.

Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00217 від 18.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000217/2 від 18.03.2019, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 8572,34 гривень;

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.