Рішення № 83797502, 22.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1908/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 69 339 грн. 06 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 69 339 грн 06 коп., який виник в результаті несплати самостійно задекларованими платником сум грошових зобов`язань згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, а також внаслідок нарахування контролюючим органом пені за несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов`язань. З врахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості на суму 4 987 грн 49 коп. позивач просить стягнути з банківських рахунків ФОП Бєлової ОСОБА_2 , податковий борг в сумі 69 339 грн 06 коп.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач відзив на позов не подала, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 04 липня 2019 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «не проживає», тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, в силу вимог частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України слід вважати, що копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у адміністративній справі вручена відповідачу належним чином.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 серпня 2005 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 червня 2019 року за №1005443214. Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування у Луцькій ОДПІ ГУ ДФС як платник єдиного податку 3 групи.

Станом на 29 березня 2019 року за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку в загальній сумі 69339 грн 06 коп. в тому числі: недоїмка – 69219 грн 95 коп., пеня – 119 грн 11 коп, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу підприємця ОСОБА_1 та зворотнім боком облікової картки платника.

Податковий борг з єдиного податку виник за рахунок несплати відповідачем самостійно визначених грошових зобов`язань у податкових деклараціях платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за три квартали 2017 року №23945 від 09 листопада 2017 року в сумі 10577 грн 80 коп, за 2017 рік №6060 від 09 лютого 2018 року в сумі 13255 грн 96 коп, за перший квартал 2018 року №11480 від 10 травня 2018 року в сумі 17080 грн 36 коп, за перше півріччя 2018 року №15514 від 09 серпня 2018 року в сумі 11445 грн 91 коп, за три квартали 2018 року №19923 від 09 листопада 2018 року в сумі 12103 грн 04 коп, за 2018 рік №4462 від 05 лютого 2019 року в сумі 4198 грн 47 коп. А також внаслідок несплати відповідачем суми грошового зобов`язання донарахованого ГУ ДФС у Волинській області згідно податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2017 року №0282531303 в сумі 580 грн 00 коп та №0282481303 в сумі 4965 грн 90 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були.

З врахуванням часткової сплати в сумі 2 487 грн 49 коп. та 2 500 грн 00 коп. та нарахування контролюючим органом пені в сумі 119 грн 11 коп., за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань податковий борг ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб становить 69 339 грн 06 коп. Зазначене підтверджується довідкою ГУ ДФС у Волинській області про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікових карток платника податків зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов`язань є узгодженими.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДФС у Волинській області сформовано податкову вимогу від 24 листопада 2017 року № 21438-17, однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 69 339 грн 06 коп., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Відповідно до підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 Податкового кодексу України).

Отже, стягнення податкового боргу слід здійснювати в дохід місцевого бюджету Гіркополонківської сільської ради – за місцем обліку відповідача як платника податків.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету Гіркополонківської сільської ради податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 69 339 грн 06 коп. (шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять дев`ять гривень 06 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк