Вирок № 83794706, 22.08.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №: 147/1246/15-к

Провадження №: 1-кп/127/138/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі суду присяжних:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

судді Сичука М.М.,

присяжних: Бінцаровського С. В., Завадовської Г. В., Колєснік О. Г.,

секретаря Бехарської (Кислиці) К. О.,

за участю прокурора Чабана С.В.,

захисників Воронцової О. В., Роздорожного М.І.,

представника потерпілих Костик Н. О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014020000000267 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченково Жовтневського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

29.07.1988 року вироком Переяслав-Хмельницького міського суду Київської області за ч. 3 ст. 101 КК України (1960 року) до восьми років позбавлення волі;

05.01.1999 року вироком Заводського районного суду м. Миколаїв за ч. 2 ст. 198-2 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;

02.12.2002 року вироком Миколаївського апеляційного суду за п. «а» ст. 93, ст. 69, ч. 3 ст. 142, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ст. 42 КК України до п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Душанбе Таджикистан, громадянина РФ, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

16.08.2007 року вироком Оболонського районного суд м. Київ за ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до одного року позбавлення волі;

29.12.2009 року вироком Оболонського районного суду м. Київ за ч. 2 ст. 186 КК України до п`яти років позбавлення волі; звільненого 13.06.2014 року на підставі амністії;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , попередньо вступивши у злочинну змову із ОСОБА_2 , маючи умисел на вчинення розбійного нападу, 11.10.2014 близько 9 години проникли на територію домогосподарства ОСОБА_3 , що розташоване по АДРЕСА_3 та сховалися у підсобному приміщенні (сараї). Перебуваючи у підсобному приміщенні даного домогосподарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розподіливши між собою ролі, здійснили напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном та звернення його на свою користь, застосувавши до неї фізичне насильство, яке є небезпечним для життя. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зненацька вискочивши з сараю, підбігли до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 схопив її та, затуляючи їй рукою рота, затягнув до сараю. В сараї ОСОБА_1 , діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, при цьому передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, вийшов за межі попередньої домовленості із ОСОБА_2 та закрив ОСОБА_3 зовнішні дихальні шляхи, обмотавши кругом голови липку стрічку типу «скотч», яку попередньо взяв із собою, закривши при цьому отвори носа та рота, позбавивши тим самим останню можливості дихати. Від вказаних умисних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_3 померла на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 116 від 13.11.2014 року, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується совокупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії. До специфічних ознак відносяться: виявлені при первинному огляді трупа знаряддя - матеріали, а саме: прозорий скотч, фіксований і обмотаний кругом ділянки голови, який закриває щільно отвори рота та носа; пергаментно подібні ділянки здавлення епідермісу шкіри на обличчі навкруги зовнішніх отворів рота і носа; дрібні ранки і крововиливи на верхній і нижній губах з переходом на слизову присінку рота. До загальних ознак відносяться: одутловатість і синюшність обличчя, точкові крововиливи в слизову склер і повік; застійне повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові і переповнення нею правих відділів серця, множинні точкові і дрібно-вогнищеві крововиливи в слизові і серозні оболонки, а саме, під легеневу плевру, епікард. Враховуючи вираженість специфічних, а особливо загальних ознак механічної асфіксії в даному випадку можливо припустити, що смерть ОСОБА_3 наступила на первинних етапах асфіксії (кислородного голодування органів і тканин) цьому могли спонукати стресова реакція і збільшена маса тіла (ожиріння). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено слідуючі тілесні ушкодження і особливості: забійну рану лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини; дрібні синці в синці в ділянках плеч обох рук; дрібні синці, лінійно-полосо-видні, переривчасті садна передніх поверхонь обох нижніх кінцівок. Ділянки здавлення епідермісу шкіри навкруги отворів носа і рота плямисто-подібної форми і в нижніх третинах обох передпліч з переходом на кисті рук, переривчасто-полосо-подібної форми. Забійна рана лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини утворилась від дії тупого твердого предмета, незадовго до настання смерті, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Синці і садна на ділянках тіла трупа ОСОБА_3 , мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 203/116, проведеної по висновку експерта №116 від 13.11.2014, смерть ОСОБА_3 , 1978 року народження, наступила від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується сукупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії.

Скориставшись тим, що ОСОБА_1 подолав опір потерілої ОСОБА_3 , застосовавши до неї фізичне насильство, ОСОБА_2 через незачинені вхідні двері проник до приміщення будинку ОСОБА_3 , де, незаконно заволодів належними останній грошовими коштами у сумі близько однієї тисячі гривень, а також виробами із золота, а саме: ланцюжком із хрестиком з розп`яттям «Ісуса Христа» виготовленими із золота «583» проби загальною вагою 15 грам, ланцюжком з іконкою із зображенням « ОСОБА_5 Угодника» виготовленими із золота «583» проби загальною вагою 13 грам, ланцюжком з іконкою із зображенням «Божої матері» виготовленими із золота «585» проби загальною вагою 11 грам, парою сережок виготовлених із золота «583» проби загальною вагою 5 грам, ланцюжком (браслетом) виготовленим із золота «583» проби вагою 10 грам, а також однією сережкою виготовленою із золота «583» проби вагою 4,37 грам.

Після чого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, а грошовими коштами та золотими виробами розпорядились на власний розсуд.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 614 від 07.07.2015, вартість вищевказаних виробів із золота становить : ланцюжка із хрестиком з розп`яттям Ісуса Христа «583» проби загальною вагою 15 грам - 4373,85 грн.у ланцюжка з іконкою із зображенням «Миколи Угодника» «583» проби загальною вагою 13 грам - 3790,67 грн., ланцюжка з іконкою із зображенням «Божої матері» «585» проби загальною вагою 11 грам - 3218,49 грн., пари сережок «583» проби загальною вагою 5 грам - 1457,95 грн., ланцюжка (браслета) «583» проби вагою 10 грам - 2915,90 грн.

Відповідно до довідки з Управління Національного банку України у Вінницькій області за № 90-02/11-013/1738 від 10.06.2015 року, вартість сережки виготовленої із золота «583» проби вагою 4,37 грам становить 1274,25 грн.

Своїми умисними спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 18031,11 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав суду наступні показання.

22.09.2014 року він звільнився з місць позбавлення волі. 25.09.2014 року його затримали оперативні працівники та звинуватили у скоєнні злочину, до якого він не мав відношення. Щоб його не притягнули до кримінальної відповідальності, він мав заплатити гроші. Він поїхав на заробітки у м. Київ. 07 чи 08 жовтня 2014 року він зустрів свого знайомого на ім`я ОСОБА_6 , вони разом їхали автобусом до м. Умань. По дорозі ОСОБА_7 повідомив, що знає про жінку - ОСОБА_8 , яка проживає у місті Тростянець, має 35000 доларів США від продажу автомобіля «Інфініті» та живе сама. Також ОСОБА_7 намалював схему, за якою можна було знайти будинок ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_7 сказав, якщо ОСОБА_1 викраде дані кошти, то має сплатити ОСОБА_9 5000 грн. за надану інформацію. Він погодився. В подальшому він зателефонував до ОСОБА_10 та домовився з ним, щоб останній показав йому місто Тростянець. При цьому він сказав ОСОБА_10 , що хоче оселитися у цьому місці та не говорив, що має намір вчинити злочин, щоб не ділитися з ним викраденим.

09.10.2014 року він приїхав автобусом в м. Тростянець на автовокзал, де його зустрів ОСОБА_10 . На автомобілі марки «Жигулі» останній підвіз його до стадіону. Звідти він пішов до будинку потерпілої. Оглянувши місцевість де проживала потерпіла, він зрозумів, що не зможе самостійно скоїти злочин. Тому він зателефонував до ОСОБА_2 , з яким познайомився в місцях позбавлення волі, та сказав, що є робота за його профілем. ОСОБА_2 одразу здогадався, про яку роботу він казав. При цьому він повідомив, що ОСОБА_2 отримає хороший заробіток. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився. По телефону вони не обговорювали деталей, домовилися про зустріч.

10.10.2014 року він повернувся у м. Тростянець, його зустрів ОСОБА_10 та вони поїхали на зустріч з ОСОБА_2 . Після зустрічі він з ОСОБА_10 на автомобілі останнього та ОСОБА_2 з ОСОБА_11 , на автомобілі ОСОБА_11 поїхали до помешкання потерпілої. Він з ОСОБА_2 повиходили з автомобілів та почали домовлятися про скоєння злочину. При цьому ОСОБА_10 поїхав, а ОСОБА_11 залишався в автомобілі. ОСОБА_10 був знайомий з ОСОБА_11

ОСОБА_2 захотів подивитися на будинок потерпілої, тому вони разом пішли до помешкання потерпілої. Вони через хвіртку зайшли на територію домоволодіння та дивилися, яким чином можна проникнути в будинок. Потім вони вийшли та сиділи в автомобілі, розмовляли. Про злочин не говорили. ОСОБА_11 не знав про їх з ОСОБА_2 наміри.

Через півтори години, коли стало темно, він запропонував піти подивитися, чи повернулася потерпіла. Він згадав, що ОСОБА_6 розповідав йому, що потерпіла приходить додому пізно. Коли вони прийшли до будинку, то побачили, що двері будинку відчинені, а потерпіла ОСОБА_3 в одній з кімнат дивиться телевізор. Вони вирішили прийти зранку, коли потерпіла піде на роботу, та пішли звідти.

Вони з ОСОБА_2 збиралися вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_3 , але не перевіряли, коли саме йде на роботу ОСОБА_3 , де саме знаходиться її магазин. Вони збиралися проникнути до будинку через кухонне вікно, коли потерпілої не буде вдома.

Вранці наступного дня він та ОСОБА_2 знову прийшли до будинку потерпілої. Вони прийшли раніше, щоб на вулиці їх ніхто не побачив, оскільки вдень там було людно. На голови вони одягли темні чохли з підголівників сидінь автомобіля, які взяли у машині ОСОБА_10 Це вони зробили для того, щоб камери, які були на сусідньому будинку, їх не зафіксували. Ще вони взяли з собою рукавички та скотч, які також були у машині ОСОБА_10 . Всі ці речі він взяв без дозволу ОСОБА_10 ще 09.10.2014 року. В ОСОБА_2 також були маска та рукавиці, але він йому їх не давав.

Через хвіртку з боку стадіону вони зайшли на подвір`я, заховалися в сараї та спостерігали за потерпілою ОСОБА_3 , чекаючи поки вона піде на роботу.

Через деякий час вони побачили, що потерпіла йде у сарай, де вони були. Він злякався, вискочив з сараю та схопив потерпілу. Вона закричала, тому він закрив їй рот своєю рукою, вона вкусила його за руку. Він вдарив її по обличчю, вони разом упали на каміння, він побачив у потерпілої кров на скроні, і вона обм`якла. Тоді він заклеїв потерпілій рот скотчем, обмотавши скотч приблизно 4-5 разів навколо голови. При цьому він був наляканий та поспішав. Потім він взяв потерпілу попід руки та затягнув у сарай. В сараї він посадив її, зв`язав їй руки скотчем, завівши їх назад та ноги поясом від халата.

В цей час ОСОБА_2 поряд не було, йому не відомо, де саме був останній. ОСОБА_2 з`явився приблизно через 5 хвилин. Він зрозумів, що ОСОБА_2 бігав у будинок потерпілої.

Побачивши ОСОБА_2 , він вийшов з сараю, залишивши потерпілу, яка на той момент була жива. Вони вийшли з подвір`я та пішли до автомобіля ОСОБА_12 . По дорозі він викинув рукавички. Вони йшли протягом 6-7 хвилин. Він не роздивлявся, які саме ювелірні вироби викрав ОСОБА_2 та не знає, де саме він їх взяв. ОСОБА_2 сказав йому, що його частки у викрадених виробах немає. Так сталося тому, що він відмовився скоювати крадіжку.

Вони дійшли до мосту, де їх забрав ОСОБА_13 . Пізніше на заправці ОСОБА_2 дав йому 500 грн. на дорогу.

Пізніше він дізнався, що потерпіла померла. Він не бажав її смерті, ніс не закривав.

З ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_2 він познайомився, коли вони разом відбували покарання у Стрижавській колонії.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково, надав суду наступні показання. Одного дня до нього зателефонував ОСОБА_1 , з яким він познайомився в місцях позбавлення волі, та запропонував заробіток. При цьому останній не говорив, в чому полягає робота. По телефону вони домовилися про зустріч в Тростянецькому районі. Наступного дня, він попросив свого знайомого ОСОБА_11 , якого знає з місць позбавлення волі, відвезти його в Тростянецький район.

З ОСОБА_11 на автомобілі останнього вони під`їхали до складів на в`їзді в м. Тростянець. Там їх чекав інший автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_1 . Останній запропонував йому відійти від автомобілів, щоб поговорити.

Під час розмови ОСОБА_1 запропонував йому скоїти крадіжку. Останній сказав, що у нього є знайома, яка нещодавно продала автомобіль за 30000 і її можна обікрасти. Він погодився та сказав, що йому необхідно оглянути місцевість. Вони разом поїхали на СТО. Там він, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 сіли в автомобіль останнього марки «Жигулі» червоного кольору та поїхали до стадіону.

З ОСОБА_10 він познайомився у колонії, під час відбування покарання. Він раніше з ним не спілкувався, однак знав його в обличчя.

Біля стадіону ОСОБА_1 сказав ОСОБА_10 , що він може бути вільний, а коли ОСОБА_1 щось буде необхідно, то він до нього зателефонує.

Далі він та ОСОБА_1 пішли до будинку потерпілої подивитися, які замки стоять у дверях та вікнах та чи зможе він їх відчинити. Відмичка у нього була з собою. ОСОБА_1 запевнив його, що вдома у потерпілої нікого не буде. Підійшовши до подвір`я потерпілої з боку стадіону, він через паркан заліз на територію без сторонньої допомоги. ОСОБА_1 залишився чекати його на стадіоні. В дворі він побачив ящики та відчинену браму. Він подумав, що вдома є господарі та пішов до паркану. Далі він покликав ОСОБА_1 та останній допоміг йому вилізти. Він повідомив ОСОБА_1 , що вдома хтось є. ОСОБА_1 сказав йому, що вони повернуться ввечері, оскільки власниця має кудись їхати.

Ввечері приблизно о 19 годині вони знову повернулися до будинку ОСОБА_3 , проникли на територію домоволодіння. Він побачив пластикове вікно, яке зміг би відчинити та запропонував ОСОБА_1 залізти в будинок через вікно. Він почав відчиняти вікно, однак побачив, що в одній з кімнат горить світло. Він обійшов будинок та переконався, що потерпіла вдома, двері в будинок відчинені. ОСОБА_1 сказав, що завтра базарний день, потерпілої вдома не буде, і вони зможуть вчинити крадіжку вранці. Далі він з ОСОБА_1 пішли з подвір`я.

Вранці наступного дня він та ОСОБА_1 повернулися до будинку потерпілої ОСОБА_3 , проникли на подвір`я, зайшли у сарай та стали чекати, коли потерпіла піде на роботу. Вони умисно прийшли раніше, десь о 6 годині, щоб на вулиці не було людно, і їх ніхто не побачив.

З собою вони мали рукавиці, які ОСОБА_1 взяв в автомобілі ОСОБА_10 . Також у них були панчохи, які вони одягали на голови, щоб їх не побачили сусіди. Він точно не пам`ятає, де саме взяв свою панчоху, напевно у сауні.

Коли вони були у сараї, то він чув, як потерпіла ходила по подвір`ї, розмовляла по телефону, бачив, як вона пила каву та виходила з мискою до іншого сараю, напевно годувати тварин. Потім через щілину він побачив як потерпіла направилася в їх бік. Він сказав ОСОБА_1 сидіти тихо. Однак ОСОБА_1 відчинив двері та вийшов до потерпілої. Він бачив як ОСОБА_1 прикрив рот потерпілій. Вони були в п`яти кроках від нього, повернуті спиною. Потерпіла кричала, а потім по звуках він зрозумів, що ОСОБА_1 затулив їй рот. Він побіг в бік будинку і в цей час побачив як ОСОБА_1 та потерпіла упали на землю. Спочатку він хотів утекти, однак побачив, що сусід ОСОБА_3 прогріває автомобіль.

Він забіг у будинок, викрав звідти декілька золотих виробів зі шкатулки. При виході з будинку, він побачив сумку потерпілої. З даної сумки він витяг мобільний телефон та гроші. Також в будинку він побачив телефон, який заряджався. Дані речі він викрав та вийшов з будинку. В домі він пробув приблизно 5-7 хвилин.

Коли він вийшов з будинку, то побачив, що двері сараю привідчинені. В сараї були ОСОБА_1 та потерпіла в сидячому положенні, обличчям до стіни. Обличчя потерпілої він не бачив, тому і не бачив, чи був на ньому скотч. На потилиці потерпілої скотчу не було. Однак він бачив, що руки потерпілої були обмотані скотчем, ноги зв`язані якоюсь мотузкою, вона стогнала.

Він сказав ОСОБА_1 утікати, останній вийшов з сараю. Він запитав ОСОБА_1 чи сильно він зв`язав потерпілу. ОСОБА_1 сказав, що з потерпілою все гаразд, вона сама зможе розв`язатися, і вони пішли з подвір`я. На стадіоні вони викинули під лавки рукавиці та панчохи. По дорозі ОСОБА_1 комусь зателефонував, потім під`їхав автомобіль - мікроавтобус, який відвіз їх на АЗС. Там на нього чекав ОСОБА_11 . Потім він дав ОСОБА_1 500 грн. та сказав, щоб той більше ніколи йому не телефонував ні з якими пропозиціями. Також він сказав ОСОБА_1 , що його частки серед викраденого у будинку ОСОБА_3 немає. Далі вони роз`їхались. Куди поїхав ОСОБА_1 йому не відомо. А він, приблизно в 09:02 год., вже їхав у м. Вінницю.

По дорозі він запитав ОСОБА_11 , чи може той здати ювелірні вироби. Останній відповів ствердно, тому він передав викрадені у ОСОБА_3 ювелірні вироби. При цьому він сказав ОСОБА_11 , що з отриманих за золото коштів, той має взяти собі гроші на бензин і за роботу. В подальшому ОСОБА_11 віддав йому 6800 грн.

В судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_15 , яка суду повідомила наступне. На той час вона була на роботі за кордоном. Одного дня до неї зателефонував її син та повідомив, що її донька ОСОБА_16 дуже хвора. Того ж дня вона прилетіла літаком у м. Київ, де її зустрів брат та повідомив, що ОСОБА_16 померла.

Злочинці викрали 600 доларів США, 10000 грн. та ювелірні вироби. Викрадені золоті вироби належали її донці ОСОБА_17 .

Її донька займалася підприємницькою діяльністю та отримувала прибутки. Крім того, вона також відправляла доньці грошові кошти.

В судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_18 , який суду повідомив наступне. Потерпіла ОСОБА_3 є його рідною сестрою.

11.10.2014 року о 10 годині він зустрів знайому ОСОБА_19 , яка повідомила йому, що у ОСОБА_3 в будинку все перевернуто, а її самої немає. Він приїхав до будинку сестри, зайшов у сарай та побачив ОСОБА_20 . Остання сиділа сперта на діжку, руки та обличчя були обмотані скотчем, ноги зв`язані поясом від халата. Сестра була вся у крові, брова розбила, обличчя синє. Він підійшов до неї та хотів зірвати скотч з обличчя, щоб сестра могла дихати, але не зміг, оскільки скотч був намотаний дуже щільно, так, що тіло нависало. Заклеєне було все і рот, і ніс. В сестри були побиті нігті, порізані, на ногах садна. Він бачив ці тілесні ушкодження, коли тіло привезли з моргу.

Разом з ним до сараю заходив сусід - ОСОБА_21 , він сказав, що сестра вже мертва, коли пощупав її пульс. Зібралися інші люди, викликали ШМД.

В будинку сестри все було розкидано, зникли ювелірні прикраси, які сестра зберігала в певних місцях, телефон ОСОБА_22 був розтрощений, і валявся по всій хаті.

ОСОБА_16 любила похизуватися грішми. В неї на подвір`ї стояв його автомобіль, а через деякий час він забрав його. ОСОБА_16 розповідала, що продала авто, отримані кошти хоче вкласти в бізнес. Це були вигадки, насправді грошей в неї не було, вона просто хотіла похвалитися.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_21 , який суду повідомив наступне. ОСОБА_23 ОСОБА_3 була його сусідкою.

Він був присутнім, коли ОСОБА_3 виявили мертвою в її домогосподарстві.

В той день він вранці приїхав до батьків. Десь в 9-10 годин йому зателефонував ОСОБА_24 , спитав, чи він не бачив його сестру, пояснив, що в хаті все розкидано, а її немає.

Вони разом стали її шукати. Пішли до сараю, двері були приперті цеглиною. Першим у приміщення зайшов ОСОБА_25 , він був позаду і побачив, що ОСОБА_3 стояла на колінах, руки і ноги в неї замотані паском від халату, голова нахилена, обличчя замотане скотчем повністю, лише очі не замотані. Ніс і рот були замотані. ОСОБА_25 намагався стягнути скотч руками, але на роті він залишився. В ОСОБА_26 були тілесні ушкодження на обличчі, око та ніс сині, нігті на руках були подерті, на скроні була рана. Раніше він бачив на ОСОБА_17 багато золотих прикрас, але коли її виявили, золота на ній не було.

В подальшому він викликав швидку допомогу та поліцію.

З подвіря ОСОБА_3 можна вийти на вулицю, або на стадіон. Людина сама може вийти на стадіон без сторонньої допомоги.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_27 , який суду повідомив наступне. Він працює фельдшером на ШМД та 11.10.2014 року перебував на чергуванні. О 10:39 год. він приїхав на виклик по АДРЕСА_3 . На місці він зустрів ОСОБА_18 , який провів його до курника. Зайшовши у приміщення, він побачив жінку, яка перебувала в положенні сидячи, положення тіла було не природне, її ноги були зв`язані поясом від халата, а руки замотані скотчем. У жінки була велика гематома над правою бровою, рот був щільно заклеєний скотчем попід ніс, ніс заклеєний не був, червоних точок на носі не було. Він підійшов до жінки, зрозумів, що вона мертва та реанімаційні заходи не проводив. Причину смерті він не встановлював. На його думку, скотч був наклеєний таким чином, що жінка самотужки не могла його здерти.

Він уважно оглядав потерпілу, на ній не було прикрас, шкіра була бліда з трупними плямами, тіло холодне, по всьому обличчю та на шиї були синці.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_28 , яка суду повідомила наступне. 10.10.2014 року ввечері вона підвозила свою подругу ОСОБА_29 додому, оскільки в останньої були важки сумки. 11.10.2014 року о 04 годині ранку вона поїхала на роботу та забула вдома свій мобільний телефон. Приблизно о 10 годині вона приїхала до будинку ОСОБА_26 . Коли вона зайшла до будинку останньої, то побачила безлад, хоча зазвичай там був порядок. Її це насторожило, вона ОСОБА_30 ОСОБА_20 , однак та не відповідала. Вона вирішила поїхати додому за телефоном, щоб подзвонити родичам ОСОБА_31 . По дорозі додому вона зустріла брата ОСОБА_26 - ОСОБА_18 та розповіла йому про все, що бачила у будинку. В подальшому вона з ОСОБА_18 поїхали до будинку ОСОБА_26 та шукали останню. Через деякий час вона почула крик ОСОБА_32 . Вона підійшла до курника та побачила в ньому ОСОБА_20 . Вона стояла на відстані приблизно п`ять метрів. ОСОБА_3 сиділа сперта на діжку, в рожевому халаті, ноги були побиті та зв`язані поясом, на скроні був синець та кров, перебитий ніс.

Далі вони викликали швидку допомогу.

В ОСОБА_26 боргів не було і грошей теж. Вона проживала одна, любила похизуватися статками, але близькі знали, що це лише розмови. ОСОБА_33 був золотий ланцюжок, підвіска та сережки, які остання носила постійно.

На подвір`я потерпілої можна було потрапити зі стадіону, поряд з парканом була складена цегла, на стадіон можна вилізти, там завжди стояла драбина.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні повідомила, що вона знала ОСОБА_3 Але про вбивство їй нічого не відомо, вона нічого і нікого не бачила.

Експерт ОСОБА_35 в судовому засіданні підтвердив свій висновок та пояснив наступне.

Він приймав участь при огляді місця події та при огляді трупа. На трупі ОСОБА_3 були виявлені пергаментоподібні ділянки, що свідчить про те, що в цьому місці відбувалося стискання шкіри, тобто відбувався контакт з твердим, тупим предметом. Виникнення таких плям після смерті малоймовірно. Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, тобто від удушшя. При частковому закритті носа та рота також можливе настання смерті. Ожиріння та стресова ситуація самі по собі не були причиною смерті, вони могли бути факторами, які вплинули на більш швидке настання смерті від асфіксії.

Скотч був навколо носа, тому він припустив, що ніс також закривався скотчем. Він бачив за ознаками, що було закрито всі отвори і носа, і рота, саме тому настала асфіксія.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

-витяг з кримінального провадження №12014020000000267 від 11.10.2014 року;

-витяг з кримінального провадження №12014020000000268 від 11.10.2014 року;

-протокол огляду місця події від 11.10.2014 року з фототаблицею, згідно якого проводився огляд місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 . Згідно із вказаним протоколом в підсобному приміщенні домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_3 виявлено труп жінки, який лежить на спині, ногами до вхідних дверей. Ноги зв`язані поясом від халата, обидві руки завернуті за спину та обмотані скотчем, рот та підборіддя обмотано скотчем. На трупі виявлені тілесні ушкодження. Під час огляду будинку виявлено безлад у кімнатах та розкидані речі. Під час огляду вилучено: 8 слідів рук, чохол з підготоловника сидіння автомобіля, засіб зв`язування з ніг (пояс халата), пару матерчатих рукавиць оранжевого кольору, матерчаті рукавиці сірого кольору, речовину бурого кольору, фрагмент скотча з рук, дві гумові рукавиці, фрагмент шнурівки з рук трупа, змив з горловини з плямами з-під шампанського, три запахових сліда, сережку, сліди взуття, кухонний ніж, мобільний телефон «SAMSUNG», сім карту мобільного зв`язку «Київстар»;

-висновок експерта №306 від 04.12.2014 року, згідно якого на поверхнях рукавиці, виготовленої з тканини сіро-коричневого кольору виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, газу, дизельного палива тощо), встановити вид якого не представилось можливим з причин його фізико - хімічних змін в процесі випаровування та сорбції;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 було затримано та роз`яснено його процесуальні права;

-акт про застосування службового собаки від 11.10.2014 року, згідно якого від тіла вбитої в сараї ОСОБА_3 , собака взяв слід та пішов по присадибних ділянках і під деревами знайшов закривавлену пару перчаток і чорну матерію у вигляді шапки далі собака вийшов за ворота і пройшов до об`їзної дороги, де закінчив свою роботу;

-довідка про застосування службового собаки, згідно якої було складено схему роботи службового собаки на місці події;

-висновок експерта №461 від 08.12.2014 року, згідно якого за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи було встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_18 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додатку 1), а також, не виявлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_18 , які не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на підголовнику від автомобільного сидіння, рукавицях сірого та оранжевого кольору.

-протокол отримання зразків для експертизи від 10.06.2015 року, згідно якого у ОСОБА_1 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено на марлевий тампон та упаковано до паперового конверту;

-протокол огляду предмету від 04.09.2015 року, згідно якого оглядались фрагменти шнурівок, фрагмент пояса від халата, дві пари матерчатих рукавиць, чехол від підголовника автомобільного сидіння;

-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.09.2015 року;

-протокол огляду предметів від 09.09.2015 року;

-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.09.2015 року, згідно якої недопалок сигарети «Прима», викуреної ОСОБА_1 , зразок крові ОСОБА_1 , недопалок сигарети «Marlboro», викуреної ОСОБА_2 та його зразок крові визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;

-постанова про призначення генетично-молекулярної експертизи від 30.10.2014 року;

-висновок експерта №413 від 01.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки (ДНК-профіля) зразків крові ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору;

-постанова про призначення генетично-молекулярної експертизи від 30.10.2014 р.;

-висновок експерта №414 від 01.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки (ДНК-профіля) зразків крові ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору;

-постанова про призначення судово-медичної експертизи від 11.10.2014 року;

-протокол огляду місця події від 11.10.2014 року, згідно якого проводився огляд приміщення курника, що знаходиться по АДРЕСА_3 , де було виявлено труп ОСОБА_3

-протокол огляду предмету від 11.10.2014 року, згідно якого проводився огляд чорної чоловічої куртки;

-протокол огляду трупа від 11.10.2014 р., згідно якого в буд. АДРЕСА_3 було виявлено труп ОСОБА_3 , огляд якого проводився у Вінницькому обласному бюро СМЕ, згідно з яким смерть останньої настала внаслідок асфіксії;

-висновок експерта №561-Т від 21.10.2014 року, згідно якого слід взуття на аркуші фотографічного паперу, що був зафіксований під час ОМП 11.10.2014 р. за фактом виявлення трупа ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 є непридатним для ідентифікації та встановлення групової належності взуття, що його залишило;

-висновок експерта №417 від 03.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки (ДНК-профіля) зразків крові ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 не збігаються з генетичними ознаками слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору;

-протокол огляду предмету від 12.10.2014 року, згідно якого проводився огляд золотої сережки білого кольору;

-висновок експерта №73 від 30.01.2015 року, згідно якого в слідах на парі рукавичок оранжевого кольору, що були вилучені при огляді місця події, встановлено наявність поту. При серологічному дослідженні якого встановлені антигени А та В. Таким чином, якщо цими рукавичками користувалася одна особа, то нею могла бути людина з групою крові АВ. Якщо ж, вказаними рукавичками користувалися двоє або декілька осіб, то ними могли бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-ВВ з ізогемаглютинином анти - А та АВ. В слідах на парі рукавичок сірого кольору вилучених при огляді місця події, встановлено наявність поту, при серологічному дослідженні якого встановлено антиген В.Таким чином, користуватися цими рукавичками могла людина, кров якої містить антиген В, тобто відноситься до груп крові В з ізогемаглютинином анти -А та АВ.

-протокол огляду місця події від 13.10.2014 р., згідно якого проводився огляд приміщення курника розташованого на території приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 ;

-протокол огляду місця події від 13.10.2014 р., згідно якого проводився огляд території подвір`я поруч з курником розташованого на території приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 ;

-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.11.2014 року;

-висновок експерта №465 від 13.10.2014 року, згідно якого кров із трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. В плямах на фрагментах грунту, представлених для дослідження, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої знайдено тільки антиген А. Таким чином, дана кров може походити від будь-якої людини, крові якої властивий цей антиген, і походження її від ОСОБА_3 не виключається.

-висновок експерта №308 від 12.10.2014 року, згідно якого походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_3 може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові АВ (IV) або при змішуванні крові кількох людей з групою крові у варіантах: АВ (IV) з А (ІІ) та В(ІІІ) або А (ІІ) з В (ІІІ) ізосерологічної реакції АВО, в тому числі і від ОСОБА_3 за рахунок антигену А, не виключається;

-висновок експерта №400 від 30.10.2014 року, згідно якого на внутрішній поверхні чохла від підголівника сидіння автомобіля чорного кольору, що був вилучений 11.10.2014 року виявлені клітини з ядрами. В результаті дослідження яких встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин на внутрішній поверхні чохла від підголовника сидіння автомобіля чорного кольору, які є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_3 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі;

-висновок експерта №399 від 30.10.2014 року, згідно якого на парі матерчатих рукавиць сірого кольору та парі матерчатих рукавиць оранжевого кольору, які були вилучені 11.10.2014 року виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами та в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові і клітин на парі матерчатих рукавиць сірого та матерчатій рукавиці оранжевого кольору на ліву руку збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 Генетичні ознаки слідів крові та клітин на парі матерчатих рукавиць сірого кольору є змішаними, збігаються між собою, належить більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та невстановленої особи чоловічої статі. Генетичні ознаки клітин на матерчатій рукавиці оранжевого кольору на ліву руку не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та належать невстановленій особі чоловічої статі;

-постанова про призначення генетично-молекулярної експертизи від 03.04.2015 року;

-висновок експерта №185 від 07.04.2015 року, згідно якого на недопалку сигарети, який курив ОСОБА_1 , виявлені клітини з ядрами. Генетичні ознаки слідів на матерчатих рукавицях сірого кольору та чохлі від підголовника автомобіля сидіння є змішаними та належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та генетичні ознаки особи, ДНК-профіль клітин якої встановлений на недопалку сигарети, який курив ОСОБА_1 ;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 24.06.2015 року, згідно якого останній на місці показав та пояснив про обставини проникнення його з ОСОБА_1 на територію домоволодіння ОСОБА_3 продемонстрував, яким чином вони проникли та вказав на попередню змову вчинення злочину з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , який надав їм знаряддя для його вчинення, у вигляді господарських перчаток та чохла підголовника автомобіля; крім того ОСОБА_2 вказав їх місце знаходження до вчинення злочину, безпосереднє місце вчинення злочину та подальші дії після його вчинення, розповів детально про попередню домовленість з ОСОБА_1 на викрадення значної суми грошей, зазначив, що він двічі ходив шукати гроші в будинку, другий раз за вказівкою ОСОБА_1 , під час залишення місця скоєння злочину ОСОБА_1 віддав йому золоті вироби, повідомивши, що зняв їх з потерпілої, також ОСОБА_2 повідомив, що знайдену ним в будинку ОСОБА_3 1000 грн. він з ОСОБА_1 розділив навпіл, а золоті виробі вони віддали Шаталюку для їх реалізації. В судовому засіданні переглянуто відеозапис слідчого експерименту.

-протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 29.06.2015 року, згідно якого останній повідомив про свою безпосередню причетність до вчинення злочину, повідомив про спосіб та метод скоєння злочину, а також послідовність дій під час його вчинення, вказав на попередню домовленість з ОСОБА_2 про вчинення крадіжки грошових коштів та цінностей з домоволодіння ОСОБА_3 , вказав на те, що з метою приховування слідів злочину їм надав ОСОБА_10 , дві пари господарських рукавиць, чохол від підголовника автомобіля та шапочку, з метою використання у якості масок на обличчя; також ОСОБА_1 продемонстрував, маршрут руху від місця вчиненого злочину, обставини за якими вони проникли до домоволодіння ОСОБА_3 , крім того під час слідчого експерименту ОСОБА_1 повідомив, що саме він вчиняв дії направлені на подолання опору потерпілої ОСОБА_3 та зазначив, що після вчинення злочину потерпіла була живою та залишалась зі зв`язаними руками та ногами у курнику. В судовому засіданні переглянуто відеозапис слідчого експерименту.

-висновок експерта №408 від 19.11.2014 року, згідно якого вилучені з поверхні прямокутної ручки вхідних дверей до житлового будинку, з поверхні ручки дверей до курника, з поверхні круглої ручки вхідних дверей до житлового будинку не придатні для ідентифікації.

-Протоколи про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2014 р. та від 24.11.2014 р.

-Висновок експерта №№ 116 від 13.11.2014 року, згідно з яким смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується совокупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії. До специфічних ознак відносяться: виявлені при первинному огляді трупа знаряддя - матеріали, а саме: прозорий скотч, фіксований і обмотаний кругом ділянки голови, який закриває щільно отвори рота та носа; пергаментно подібні ділянки здавлення епідермісу шкіри на обличчі навкруги зовнішніх отворів рота і носа; дрібні ранки і крововиливи на верхній і нижній губах з переходом на слизову присінку рота. До загальних ознак відносяться : одутловатість і синюшність обличчя, точкові крововиливи в слизову склер і повік; застійне повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові і переповнення нею правих відділів серця, множинні точкові і дрібно-вогнищеві крововиливи в слизові і серозні оболонки, а саме, під легеневу плевру, епікард. Враховуючи вираженість специфічних, а особливо загальних ознак механічної асфіксії в даному випадку можливо припустити, що смерть ОСОБА_3 наступила на первинних етапах асфіксії (кисневого голодування органів і тканин) цьому могли спонукати стресова реакція і збільшена маса тіла (ожиріння). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено слідуючі тілесні ушкодження і особливості : забійну рану лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини; дрібні синці в ділянках плечей обох рук; дрібні синці, лінійно-полосо-видні, переривчасті садна передніх поверхонь обох нижніх кінцівок. Ділянки здавлення епідермісу шкіри навкруги отворів носа і рота плямисто-подібної форми і в нижніх третинах обох передпліч з переходом на кисті рук, переривчасто-полосо-подібної форми. Забійна рана лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини утворилась від дії тупого твердого предмета, незадовго до настання смерті, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Синці і садна на ділянках тіла трупа ОСОБА_3 , мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

- висновок додаткової судово-медичної експертизи № 203/116, проведеної по висновку експерта №116 від 13.11.2014, згідно з яким смерть ОСОБА_3 , 1978 року народження, наступила від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується сукупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії.

-Протокол огляду предмета від 18.10.2014, згідно з яким оглядалися фрагменти скотча, зняті з рук та обличчя трупа ОСОБА_3 .

Даний речовий доказ був оглянутий в судовому засіданні.

-Висновок експерта №324 від 10.06.2015 згідно з яким генетичні ознаки клітин, виявлених на недопалку цигарки, що курив ОСОБА_2 , збігаються з генетичними ознаками слідів, виявлених на матерчатих рукавицях.

-Висновок експерта №338 від 21.08.2015 згідно з яким генетичні ознаки слідів, виявлених на матерчатих рукавицях та чорному матерчатому чохлі з підголовника автомобільного сидіння є змішаними, збігаються між сообою, належать більше, ніж одній людині, містять генетичні ознаки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3

-висновок товарознавчої експертизи № 614 від 07.07.2015, згідно з яким вартість виробів із золота становить : ланцюжка із хрестиком з розп`яттям Ісуса Христа «583» проби загальною вагою 15 грам - 4373,85 грн.у ланцюжка з іконкою із зображенням «Миколи Угодника» «583» проби загальною вагою 13 грам - 3790,67 грн., ланцюжка з іконкою із зображенням «Божої матері» «585» проби загальною вагою 11 грам - 3218,49 грн., пари сережок «583» проби загальною вагою 5 грам - 1457,95 грн., ланцюжка (браслета) «583» проби вагою 10 грам - 2915,90 грн.

-висновок експерта №353 від 31.08.2015, згідно з яким генетичні ознаки слідів, виявлених на матерчатій рукавиці оранжевого кольору на праву руку є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_3

-висновок судово-психіатричної експертизи №198 від 13.07.2015 ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та на час проведення експертизи, на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до постанови ПВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочин проти власності», під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_46 не заперечували той факт, що вони незаконно проникли на територію домогосподарства потерпілої ОСОБА_3 з метою заволодіти її майном, а саме значною сумою грошей. Разом з тим обидва обвинувачені стверджують, що мали намір скоїти крадіжку, тобто мали діяти вони таємно, непомітно для власника майна та сторонніх осіб, не мали наміру вчиняти розбійний напад і тим більше вбивство.

Суд вважає, що показання обвинувачених в цій частині слід розцінювати критично, оскільки вони спростовуються як частково їх власними показаннями, так і іншими доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.

Також і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнали, що в момент, коли вони побачили потерпілу на подвір`ї, ОСОБА_1 вискочив з підсобного приміщення, де вони ховалися, схопив потерпілу та затулив їй рот спочатку рукою, а потім заклеїв скотчем. В цей момент потерпіла кричала та пручалася, намагаючись привернути увагу інших людей та покликати на допомогу.

Таким чином, побачивши, що їх дії викриті власником домогосподарства ОСОБА_3 , незважаючи на те, що вона намагалася створити галас, кричала, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що в ранкову пору їх дії можуть бути легко викриті сторонніми особами, зухвало продовжив реалізацію свого злочинного наміру. Це саме стосується і ОСОБА_2 , який незважаючи на крики потерпілої, світлу пору доби, коли їх легко могли помітити інші люди, зухвало продовжив свої злочинні дії та пішов у будинок шукати гроші та цінності, які можна викрасти.

Такі дії обвинувачених дають підстави стверджувати, що умисел їх був направлений саме на розбійний напад.

ОСОБА_1 також визнав, що під час боротьби з потерпілою на подвір`ї, вона від його удару впала, вдарилася головою та обм`якла, при чому настільки, що він зміг обмотати їй обличчя скотчем. Вказане свідчить про те, що фізичне насильство, яке було застосовано при нападі носило небезпечний характер для життя та здоров`я особи, що зазнала нападу, оскільки потерпіла фактично на якісь час втратила свідомість.

Про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала попередня змова на вчинення злочину свідчить характер їх дії, починаючи з самого початку, коли вони тільки домовлялися про скоєння злочину. Адже ОСОБА_1 , згідно його власних показань, які також підтвердив в суді ОСОБА_2 , по телефону лише натякнув ОСОБА_2 про характер майбутнього злочину, сказавши, що для нього є робота за його профілем. І той одразу зрозумів, про що йдеться. Тобто обвинувачені, будучі особами раніше судимим, були добре обізнані про те, що вони один від одного можуть чекати, як мають діяти під час скоєння злочину. Під час підготовки до злочину та безпосереднього його виконання дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були узгоджені та послідовні, направлені на досягнення спільного злочинного результату. Такі дії в науці кримінального права називаються конклюдентними, коли кожен із учасників злочину без слів розуміє один одного, саме завдяки такій злагодженості їм вдається досягти бажаного результату. Такі конклюдентні дії підтверджують наявність попередньої змови на вчинення злочину.

Згідно показань ОСОБА_2 , які він давав під час слідчого експерименту, він двічі ходив в будинок, шукаючи там гроші, однак зміг знайти лише 1000 грн. та золоті прикраси.

Як вбачається із протоколів огляду місця події, в будинку ОСОБА_3 злочинці залишили безлад, речі були розкидані, шафи відкриті. Вказане спростовує показання ОСОБА_2 , які він давав в судовому засіданні про те, що він лише заскочив у будинок, швидко оглянув все, викрав із шкатулки золото і вибіг.

Реалізуючи свої злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю виконали об`єктивну сторону злочину «розбій», адже ОСОБА_1 накинувся на потерпілу, застосовуючи до неї фізичне насильство, тобто фізично напав на неї, подолав її опір, а в цей час ОСОБА_2 , скориставшись такими діями ОСОБА_1 безперешкодно проник у будинок та робив там все, що хотів.

Згідно із п. 24 Постанови ПВСУ №10 від 06.11.2009 якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.

Таким чином, коли ОСОБА_2 , побачивши, що ОСОБА_1 повністю подолав опір потерпілої, незважаючи на усвідомлення, що вона їх побачила, та може викрити їх злочинні дії, продовжив виконувати свою роль у злочині, намагаючись довести його до кінця, він тим самим скористався вчиненим ОСОБА_1 насильством щодо потерпілої, тобто являвся співучасником злочину, скоєного ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 22 загаданої вище Постанови пленуму ВСУ якщо дії, розпочаті як крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, переросли в грабіж чи розбій, вчинене слід кваліфікувати відповідно за частиною третьою статті 186 КК ( 2341-14 ) або частиною третьою статті 187 КК ( 2341-14 ).

Залишившись наодинці з потерпілою ОСОБА_3 ОСОБА_1 вийшов за межі їх попередньої з ОСОБА_2 домовленості та вчинив умисне вбивство потерпілої. Суд не бере до уваги його твердження про те, що він не мав наміру її вбивати, що це сталося випадково, з огляду на таке.

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_18 , який першим побачив труп своєї сестри, та свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_28 , потерпіла сиділа в незручній позі із зв`язаними руками та ногами, а також в неї на обличчі був намотаний скотч. Тобто потерпіла була не просто позбавлена можливості чинити опір, вона не могла рухатися, а що найважливіше - не могла дихати. Саме внаслідок неможливості вдихати повітря носом або ротом настала механічна асфіксія, що і стало причиною її смерті.

Свідки ОСОБА_47 та ОСОБА_28 стверджували, що ніс і рот ОСОБА_3 були замотані скетчем, коли вони сперше побачили потерпілу.

Причину смерті встановив експерт у двох висновках судово-медичних експертиз - №116 від 13.11.2014 та № 203/116.

В судовому засіданні експерт Юрченко свої висновки повністю підтримав та пояснив, що для настання смерті внаслідок механічної асфіксії мають бути закриті зовнішні дихальні шляхи, тобто отвори носа та рота. В своїх висновках він детально описав специфічні ознаки, які вказували, що і рот і ніс в ОСОБА_3 на момент смерті були закриті, що і призвело до асфіксії. Ані ожиріння потерпілої, ані стресова ситуація причиною смерті не були, вони могли бути лише факторами, що прискорили настання смерті, причиною смерті була асфіксія.

В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що він не мав наміру її вбивати, але дуже поспішав, був наляканий, намотав скотч кілька разів, можливо 4-5 навколо голови.

При визначенні умислу ОСОБА_1 в момент скоєння злочину, суд виходив з наступного.

Зв`язавши руки та ноги потерпілій ОСОБА_3 , ОСОБА_1 тим самим позбавив її можливості рухатися, в тому числі допомогти самій собі, коли нападники пішли б. Обмотуючи її голову скотчем декілька разів, поспішаючи, та знаходячись в нервовому, збудженому стані ОСОБА_1 міг і повинен був розуміти, що потерпіла може задихнутися внаслідок закриття отворів носа та рота. Згідно його власних показань, він не перевіряв, чи може вона дихати, а залишив ОСОБА_3 повністю зв`язану в сараї, де її ніхто не мав побачити певний час.

Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий та непрямий. При чому при непрямому умислі особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажає, але свідомо припускає їх настання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вказував, що залишаючи місце скоєння злочину, він спитав в ОСОБА_1 , чи не сильно він зв`язав потерпілу, на що ОСОБА_1 відповів, що вона зв`язана не сильно. Проте як показав потерпілий ОСОБА_18 та свідок ОСОБА_47 скотч з обличчя потерпілої зняти вони не змогли, він був настільки щільно обмотаний, що врізався в тіло. Не бачити цього ОСОБА_1 не міг, адже він сам намотав цей скотч на потерпілу.

Стверджуючи, що він був зляканий, тому відмовився від скоєння злочину, ОСОБА_1 лукавить та намагається ввести суд в оману, оскільки він сам стверджував, що є спортсменом, служив в армії, відбував покарання в місцях позбавлення волі, тобто є досить загартованою до життєвих ситуацій людиною. Разом з тим, готуючись до злочину, та скоюючи його, ОСОБА_1 усвідомлював, що під час скоєння злочину можуть виникнути будь-які стресові ситуації, тому психічно був готовий до них.

Саме тому він діяв активно та послідовно - вискочив із сараю, скориставшись фактором несподіваності, напав на потерпілу, подолав її опір, застосовуючи фізичне насильство, потім обмотав їй обличчя скотчем, затащив в сарай, де зв`язав руки та ноги скетчем та залишався біля неї рівно до того моменту, як ОСОБА_2 закінчить виконувати свою частину злочинних дій.

За таких обставин суд переконаний, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання смерті потерпілої та бажав її настання. Необережної форми вини в його діях суд не вбачає.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, що їм інкриміновані, повністю підтверджена в судовому засіданні належними та допустими доказами поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за фактом заподіяння смерті ОСОБА_3 за п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; за фактом нападу на потерпілу ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло та інше приміщення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло та інше приміщення.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий за ряд насильницьких злочинів, в тому числі за умисне вбивство, скоїв умисне вбивство, вдершись до домогосподарства потерпілої, переслідуючи корисливий мотив, через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та схильність до жорстокості та насильства, думку потерпілих, які просили максимально суворо покарати ОСОБА_1 , суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили.

Також судом враховано, що ОСОБА_2 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

За таких обставин, а також враховуючи зухвалість вчиненого ним злочину, адже він, діючи за попередньою змовою проник у помешкання потерпілої в денну пору доби, коли його дії та дії його спільника могли бути викриті сторонніми особами, думку потерпілих, які просили суворо покарати ОСОБА_48 , суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_2 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили.

Суд вважає, що речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження , слід залишити там же, ті, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, - слід знищити, ті, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_49 - залишити їй же.

Процесуальні витрати по проведенню експертизи слід стягнути з обвинувачених в рівних долях, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчиненого ними злочину.

Перед початком судового розгляду потерпілі ОСОБА_49 та ОСОБА_18 заявили цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просили стягнути з них 112660,39 грн. матеріальної шкоди та по 100000 грн. кожному моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їм була заподіяна матеріальна шкода, яка складається із вартості викраденого майна, а саме грошових коштів в сумі 10000 грн, 600 доларів США, ювелірних виробів на суму 68300 грн. та витрат на поховання та поминальні обіди, які склали 20560,93 грн. Також позивачі зазначають, що внаслідок злочину загибла близька їм обом людина - донька та сестра ОСОБА_3 . Вони перенесли великий стрес в зв`язку з її загибеллю, ОСОБА_49 є людиною похилого віку, розраховувала на допомогу доньки в старості, чого тепер вона позбавлена на завжди. Змінився уклад їх життя в зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , погіршився стан здоров`я. Крім того позивачі просили стягнути з відповідачів 5000 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні потерпілі повністю підтримали свої позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав позов повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав позов на суму викраденого майна.

Інші учасники не заперечували проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що матеріальна шкода, заподіяна внаслідок вчинення розбійних дій, які інкриміновані обом обвинуваченим, складає 18031,11 грн, що складається із вартості викраденого майна та грошей. Вартість викрадених золотих виробів підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №614 від 07.07.2015.

Доказів того, що було викрадено майно на більшу суму, а також гроші у національній валюті в сумі 10000 грн. та 600 доларів США позивачі не надали.

Таким чином матеріальна шкода в сумі 18031,11 грн. підлягає стягненню солідарно з обох підсудних, оскільки заподіяна спільними їх діями.

Матеріальна шкода, яка пов`язана з витратами на поховання, підтверджується наданими позивачами платіжними документами та складає 20560,93 грн.

Проте, лише ОСОБА_1 обвинувачується в умисному вбивстві ОСОБА_3 , тому зазначена сума підлягає стягненню тільки з нього, оскільки ОСОБА_2 вказаний злочин не інкримінується.

В решті частини позову щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки вона не доведена належними та допустимими доказами.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В умисному вбивстві ОСОБА_3 обвинувачується лише ОСОБА_1 , оскільки виключно його дії були спрямовані на заподіяння їй смерті. Таким чином лише дії ОСОБА_1 стоять в прямому причинному зв`язку з понесеними позивачами душевними стражданнями.

За таких обставин, виходячі із принципів виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути по 100000 грн. на кожного потерпілого.

В частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 слід відмовити.

Суд вважає, що витрати на правову допомогу мають бути стягнені з обвинувачених в рівних долях, оскільки такі витрати підтверджуються квитанцією №1 від 18.08.2015, виданою адвокатом Костик Н. О., яка представляла інтереси потерпілих в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 та п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

За ч. 3 ст. 187 КК України - у вигляді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави;

За п.6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 10.06.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання - 10.06.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 16.06.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання - 16.06.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 18 копійок на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити там же, ті, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити, ті, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_49 , залишити їй же.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_49 та ОСОБА_18 задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_49 та ОСОБА_18 вісімнадцять тисяч тридцять одну гривню 11 копійок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_49 та ОСОБА_18 двадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 93 копійки відшкодування матеріальної шкоди та по сто тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях на користь ОСОБА_49 та ОСОБА_18 п`ять тисяч витрат на правову допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Судді :

Присяжні: