Ухвала суду № 83794409, 20.08.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30031/18

Провадження №1-в/127/463/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

прокурора Литвинюка С.О.,

захисника - адвоката Порохненко І.В.,

засудженої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 в м. Вінниці клопотання адвоката Порохненко І.В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 про звільнення від відбування призначеного покарання у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката Порохненко І.В., діючої в інтересах засудженої ОСОБА_1 про звільнення від відбування призначеного покарання у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 засуджена за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді 2 років позбавлення волі, проте згідно з довідкою КНП «ВМКЛ ШМД» від 17.07.2019 р. № 1388 остання перебуває в стані вагітності.

Засуджена ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Порохенко І.В. – в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, що свідчить, що вона не стає на шлях виправлення. Крім того, зауважив, що засуджена стала вагітною до ухвалення вироку, а не під час його виконання, стороною захисту не надано документального підтвердженої згоди від членів її сім`ї на спільне проживання

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 засуджена вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185 КК до 2 років позбавлення волі. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.06.2019 р. зазначений вирок суду залишено без змін та згідно із розпорядженням про його виконання, 10.06.2019 р. набрав законної сили.

Заперечуючи проти задоволення клопотання про звільнення засудженої від відбування призначеного покарання у зв`язку з вагітністю, прокурор посилався на те, що засудженою та її захисником не надано документально підтвердженої згоди від членів її сім`ї на спільне проживання.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 83 КК засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

При цьому частиною другою статті 83 КК визначено, що звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім`ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Отже, правова конструкція норми статті 83 КК свідчить про те, що від відбування покарання можуть бути звільнені вагітні жінки і жінки, які мають дітей до трьох років (частина перша статті 83 КК) за наявності альтернативних умов: а) така жінка має сім`ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання; б) така жінка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Як на підставу для задоволення клопотання захисник засудженої посилалась на те, що ОСОБА_1 вагітна (згідно з довідкою від 17.07.2019 р. термін вагітності 31 неділя), володіє на праві власності 1/7 квартири АДРЕСА_1 , а також отримує адресну допомогу на утримання її неповнолітніх дітей. При цьому суд враховує, що прокурором при запереченні можливості задоволення клопотання і посиланні на відсутність згоди членів сім`ї або близьких родичів на спільне проживання із засудженою не надано будь-якого доказу на підтвердження наявності спору між засудженою та іншими співвласниками зазначеного житла щодо порядку його користування.

З огляду на викладене вищезазначені твердження прокурора суд оцінює критично, як такі, що не ґрунтуються на вимогах кримінального закону.

Як на підставу неможливості звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_1 прокурор послався на ту обставину, що остання неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності та, незважаючи на це, повторно скоювала злочини. Саме у зв`язку з наведеною прокурором обставиною, як слідує з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. до ОСОБА_1 було застосовано реальне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Суд вважає за доцільне зауважити, що метою покарання згідно з приписами частини другої статті 50 КК є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Тому суд вважає, що при вирішенні питання щодо можливості звільнення засудженої від відбування призначеного покарання з`ясуванню підлягають саме наявність умов та підстав, передбачених статтею 83 КК, а не умови та причини вчинення злочину, за який ОСОБА_1 засуджена судом.

В якості заперечень проти задоволення клопотання прокурор також посилався на те, що злочин, за вчинення якого засуджена ОСОБА_1 було вчинено останньою з корисливих спонукань у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Однак, суд враховує, що приписи частини першої та другої статті 83 КК не уповноважують суд давати оцінку мотивів вчинення злочинів, натоміть суд має перевірити дотримання підстав та умов для звільнення від відбування призначеного покарання. Надані суду докази свідчать, що умови, передбачені частиною першою та другою статті 83 КК, дотримані. Відомостей, які б свідчили про протилежне суду надано не було, тому посилання на зазначену обставину як таку, що унеможливлює задоволення клопотання суд оцінює критично.

Заперечуючи проти задоволення клопотання, прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 фактично не відбувала призначене покарання, тому відсутні правові підстави для застосування приписів статті 83 КК. Однак суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне. Згідно з приписами частини першої та четвертої статті 532 КПК вирок суду від 10.04.2019 р. набрав законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 10.06.2019 р. Як слідує з матеріалів справи, 13.06.2019 р. судом направлено розпорядження про виконання вироку згідно з приписами статті 535 КПК. Клопотання про звільнення ОСОБА_1 до суду надійшло 19.07.2019 р. і його судовий розгляд по суті здійснювався 20.08.2019 р. Відомостей, які б свідчили про неможливість виконання вироку в зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від відбування покарання суду надано не було. Законодавча конструкція статті 83 КК, на переконання суду, не містить застережень щодо неможливості застосування зазначеної правової норми до особи, яка фактично не затримана на виконання судового рішення (вироку), яке набрало законної сили. Крім того, при розгляді кримінального провадження судом за клопотанням сторони захисту надавалась правова оцінка можливості звільнення ОСОБА_1 від відбування кримінального покарання на підставі статей 79 та 84 КК, однак правові підстави для такого звільнення встановлені не були. Разом з тим, звільнення від відбування кримінального покарання згідно зі статтями 79, 83 та 84 КК – це різні правові підстави для такого звільнення, тому їх ототожнення не коректне і не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, суд вважає такими, що заслуговують на увагу, посилання сторони захисту на те, що на час ухвалення судового рішення від 10.04.2019 р. та 10.06.2019 р. ОСОБА_1 не знала про свою вагітність, оскільки первинний її огляд відповідно до наданих суду документів було проведено 17.07.2019 р.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на мету кримінального покарання, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя: