Ухвала суду № 83792996, 20.08.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8264/19

Провадження № 2з/522/610/19

УХВАЛА

20 серпня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі клопотання адвоката Смітюх Валентина Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом звернення до компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням в порядку Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року (м. Гаага),

встановив:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа № 520/8264/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки.

14 серпня 2019 року до суду надійшло клопотання про забезпечення доказів шляхом звернення до компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням в порядку Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року (м. Гаага)

Мотивує вимоги тим, що заявник має отриману від знайомих інформацію, що Відповідач має окрім дітей щодо яких розглядається ця судова справа, ще трьох-чотирьох інших дітей народжених в іншій країні (Державі Ізраїль) від інших шлюбів, укладених на території Держави Ізраїль, через що Заявник вважає, що для об`єктивного розгляду справи необхідно встановити цю інформацію, як таку, що прямо пов`язана з особою Відповідача та характеризує його як батька. Отримання зазначеної інформації є можливим виключно за допомогою механізму забезпечення судом доказів через надання судового доручення компетентним органам іноземної держави. Заявник просить від суду витребувати інформацію, яка відноситься до персональної інформації про фізичну особу та яка перебуває у розпорядженні державних органів іншої держави. Зазначає, що органи державної влади Держави Ізраїль не нададуть відповідь у спосіб, не визначений міжнародним договором, тобто за заявою позивача.

Таким чином, Заявник позбавлений можливості самостійно отримати вищевказані докази через відсутність у нього спеціального права на отримання такої інформації особисто та через встановлений законом обмежений доступ до такої інформації про особу Відповідача, у зв`язку з чим, з метою належного обґрунтування та доведення своєї правової позиції позивач вимушений звернутись з цією заявою до суду.

Щодо того, які саме докази забезпечуються та які обставини такі докази підтвердять. Заявник вважає, що об`єктивний розгляд справи потребує дослідження інформації про особу батька - Відповідача, а саме необхідним, на думку Заявника, є встановлення інформації про те, коли і з ким Відповідач перебував у зареєстрованому компетентними органами Держави Ізраїль шлюбі; скільки у Відповідача дітей, народжених на території Держави Ізраїль; які відносини у Відповідача з цими дітьми; які існують судові рішення про сплату аліментів, позбавлення батьківських прав, побачення з дітьми тощо, та як виконуються ці рішення.

Як вбачається з тексту наданої суду довіреності представника Відповідача, Відповідач є громадянином Ізраїлю та проживає на території вказаної держави, тож зазначена інформація перебуває у розпорядженні відповідних компетентних органів Держави Ізраїль.

З врахуванням наведеного необхідно витребувати від компетентних органів Держави Ізраїль, шляхом надіслання судового доручення, наступне:

-Інформація та підтверджуючі документи (копії свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо реєстрації компетентними органами Держави Ізраїль фактів перебування громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 у шлюбі (фактів укладення та розірвання шлюбу) з будь-якими особами.

-Інформація та підтверджуючі документи (копії свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо реєстрації компетентними органами Держави Ізраїль фактів визначення громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 батьком (визнання, встановлення батьківства) щодо будь-яких осіб (дітей), в т.ч. при народженні таких осіб (дітей).

-Інформація та підтверджуючі документи (копії рішень, розпоряджень, наказів, свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо винесення судами або іншими органами, визначеними законом, рішень про розірвання шлюбу, встановлення аліментів на утримання дитини, визнання батьківства, позбавлення батьківських прав, стороною яких виступав громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_2.

-Інформація та підтверджуючі документи (копії рішень, розпоряджень, наказів, свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо існуючих відносно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 проваджень (відкритих та закритих) за процедурою примусового виконання рішень, в т.ч. судових рішень, про відібрання дитини, про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів та з інших подібних питань, пов`язаних з вихованням чи забезпеченням дітей, а також інформацію про вжиті в ході вказаних проваджень примусові заходи відносно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 .

В судове засідання 14 серпня 2019 року учасники справи не з`явились, в порядку п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України, розгляд заяви відкладений.

В судове засідання 20 серпня 2019 року учасники справи повторно не з`явились.

20 серпня 2019 року адвокат Гареєв Є.Ш., який представляє інтереси громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 надав відзив на заяву про забезпечення доказів, в якому заперечує проти витребування доказів, оскільки вони не стосуються вимог про позбавлення батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Незрозуміло яким чином стосується предмету доказування наявність у відповідача інших дітей, його сімейний стан, сплата ним аліментів відносно інших дітей та інше, якщо він сам бажає утримувати своїх дітей та спілкуватись з ними, а також бажає проживати з ними та категорично проти позбавлення батьківських прав відносно своїх дітей. В свою чергу повідомлено, що у відповідача є й інші діти, які є повнолітніми, сини віком 19 та 24 роки. Він ніколи не позбавлявся батьківських прав відносно своїх дітей.

20 серпня 2019 року адвокат Смітюх В.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, предметом спору якої є позбавлення відповідача - громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати яких ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Сімейний кодекс України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків із її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди в разі втрати годувальника, право на спадкування після дитини. Однак особа, позбавлена батьківських прав, зобов`язана й надалі сплачувати аліменти.

Європейський суд з прав людини у справі вказує, що визначаючи основні інтереси дитини в кожному конкретному випадку, слід враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли сім`я особливо непридатна або виразно неблагополучна; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечити її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яке не є неблагополучним.

З огляду на принципи, проголошені Європейським судом з прав людини, для розлучення дитини з батьками суд встановлює: 1) провинну поведінку батьків; 2) справжню небезпеку умов для дитини; 3) доказову базу зазначених обставин; 4) застосування тимчасових проміжних заходів до батьків; 5) обов`язкове слухання свідчень самої дитини.

Позбавлення батьківських прав - крайній захід вплинути на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування суд вирішує лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду після подання позовної заяви.

Згідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, а у необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Враховуючи, як зазначають сторони відповідач ОСОБА_2 є громадянином Держави Ізраїль, тому забезпечення доказів відбувається в порядку, який встановлений міжнародними договорами та процесуальним законодавствам України.

В порядку ст. 87 ЦПК України суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з`ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.

Відповідно до ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

На теперішній час, Україна та Держава Ізраїль є сторонами міжнародного договору - Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року, вчиненої в м. Гаага (далі - «Конвенція»), якою врегульовані питання отримання доказів на території іншої держави при розгляді цивільної справи.

Відповідно до приписів ст. 1 Конвенції, у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.

Відповідно до ст. 2 Конвенції, Договірна Держава призначає Центральний Орган, який зобов`язується отримувати судові доручення, що надходять від судових органів іншої Договірної Держави, і передавати органу, компетентному їх виконати. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Доручення надсилаються Центральному Органу Держави виконання без посередництва будь-якого іншого органу цієї держави.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в судовому дорученні зазначається:

a) запитуючий орган і запитуваний орган, якщо останнє відомо запитуючому органу;

b) імена та адреси сторін в процесі та їх представників, якщо такі є;

c) характер справи, для якої потребуються докази, з наданням всієї необхідної інформації в зв`язку з цим;

d) докази, які мають бути отримані або інша процесуальна дія, яку потрібно провести.

З наведеного вбачається, що суд України має можливість забезпечити докази у цій цивільній справі з використанням механізму судового доручення компетентному (уповноваженому) органу іноземної держави - Держави Ізраїль.

Уповноваженим органом Держави Ізраїль, відповідно до інформації з офіційного сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права, є Міністерство Юстиції:

Ministry of Justice

Office of the Deputy Attorney General (International Law)

c/o Ms. Yael Weiner

P.O. Box 9299

Tel Aviv 61092

Israel

Tel.: +972 (3) 689-9801

Fax: +972 (2) 646-2589

Email: Yaelw@justice.gov.il

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 60, 62, 87, 116, 117, 498, 499 ЦПК України, Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року, вчиненою в м. Гаага, суд

постановив:

1. Клопотання адвоката Смітюх Валентина Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом звернення до компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням в порядку Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року (м. Гаага) задовольнити.

2. Забезпечити докази у цивільній справі № 520/8264/19 шляхом звернення з судовим дорученням в порядку, визначеному Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року, вчиненою в м. Гаага, до компетентного органу Держави Ізраїль - Міністерства Юстиції;

3. В судовому дорученні зазначити, що діями компетентного органу Держави Ізраїль мають бути отримання від компетентних і уповноважених органів Держави Ізраїль (судів, судових адміністрацій, державних та приватних виконавців, органів реєстрації актів цивільного стану тощо) та з офіційних реєстрів інформації, що наведена в переліку запитуваної інформації нижче, з подальшим переданням цієї інформації запитуючій стороні. Вибір компетентних і уповноважених органів від яких вказана інформація має бути отримана залишити на розсуд компетентного органу Держави Ізраїль - Міністерства Юстиції.

4. Перелік запитуваної інформації:

-Інформація та підтверджуючі документи (копії свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо реєстрації компетентними органами Держави Ізраїль фактів перебування громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 ОСОБА_2 ) у шлюбі (фактів укладення та розірвання шлюбу) з будь-якими особами.

-Інформація та підтверджуючі документи (копії свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо реєстрації компетентними органами Держави Ізраїль фактів визначення громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 ОСОБА_2 ) батьком (встановлення батьком при народженні, визнання батьком добровільно, встановлення батьківства тощо) щодо будь-яких осіб (дітей), в т.ч. при народженні таких осіб (дітей) чи після їх народження.

-Інформація та підтверджуючі документи (копії рішень, розпоряджень, наказів, свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо винесення судами або іншими органами, визначеними законом, рішень про розірвання шлюбу, встановлення аліментів на утримання дитини, визнання батьківства, позбавлення батьківських прав, стороною яких виступав громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ).

-Інформація та підтверджуючі документи (копії рішень, розпоряджень, наказів, свідоцтв та/або витягів з відповідних реєстрів) щодо існуючих відносно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 ОСОБА_2 ) проваджень (відкритих та закритих) за процедурою примусового виконання рішень, в т.ч. судових рішень, про відібрання дитини, про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів та з інших подібних питань, пов`язаних з вихованням чи матеріальним забезпеченням дітей, а також інформацію про вжиті в ході вказаних проваджень примусові заходи відносно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_2 ОСОБА_2 ).

3) Зобов`язати ОСОБА_1 надати переклад на англійську або французьку мову або на іврит необхідних для виконання судового доручення документів, визначених судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернявська Л.М.

"20" серпня 2019 р.