Ухвала суду № 83791939, 15.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5684/2019

Справа № 428/9266/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Комплєктова Т.О., за участю секретаря Кожем`яки А.В., старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., прокурора відділу прокуратури Луганської області Трояна М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Хорольського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12017130000000150 від 22.03.2017 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, громадянина України, уродженця м. Кадіївка Луганської області, одруженого, з середньою технічною освітою, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм ФОП « ОСОБА_3 », зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що відповідно до ст. 2 Конституції України, Україна є унітарною державою. Територія України у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 33 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору; державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; державні органи, громадські організації, посадові особи зобов`язані надавати всемірну допомогу органам Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону України; державні органи, громадські організації, посадові особи, а також громадяни зобов`язані додержуватись режиму державного кордону України.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення відповідного документа, посвідчення особи моряка. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, віднесено населенні пункти Краснодонського району Луганської області, в тому числі смт. Ізварине.

Протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 42, тимчасово припинено рух осіб, транспортних засобів та вантажів через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), контрольні функції державними органами України на якому не здійснюються.

Крім того, урядом України, з метою забезпечення реалізації конституційного права особи на свободу пересування, наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 14.04.2017 № 222-ог затверджено «Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей», згідно якого створено контрольні пункти в`їзду-виїзду на автомобільному транспорті (далі - КПВВ):

1. Дорожній коридор «Стаханов-Золоте-Гірське-Лисичанськ» - КПВВ «Золоте»;

2. Дорожній коридор «Горлівка-Бахмут» - КПВВ «Майорське»;

3. Дорожній коридор «Донецьк-Курахове» - КПВВ «Мар`їнка»;

4. Дорожній коридор «Донецьк-Маріуполь (через Волноваху)» - КПВВ «Новотроїцьке»;

5. Дорожній коридор «Новоазовськ-Покровськ-Талаківка-Маріуполь» - КПВВ «Гнутове» (с. Пищевик);

6. Дорожній коридор «Станиця Луганська - Щастя - Новойдар» - КПВВ «Станиця Луганська».

Так, у вересні 2015 року (більш точної дати під час здійснення досудового розслідування встановити не виявилось за можливим) у ОСОБА_4 , обізнаного про тимчасову окупацію представниками РФ території Луганської області, зокрема, суміжних з РФ Краснодонського району Луганської області, на території якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон України з РФ «Ізварине», з корисливих мотивів виник умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України в зазначеному пункті пропуску з їх подальшою доставкою на контрольовану українською владою територію.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою усунення перешкод з боку представників окупаційних органів влади РФ, ОСОБА_4 в 2015 році в псевдодержавних органах т.зв. «ЛНР» зареєструвався як фізична особа-підприємець (мовою оригіналу: ФОП ОСОБА_5 , ид.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), після чого 04.09.2015 та 05.09.2016 отримав в т.зв. «Міністерстві інфраструктури та транспорту ЛНР», спеціальні дозволи № 314 та № 2899 про надання послуг по міжнародним перевезенням пасажирів та їх багажів в автобусах.

Згідно злочинного плану ОСОБА_4 незаконне переправлення осіб здійснюється пасажирськими автобусами за маршрутами м. Стаханов - м. Луганськ - ПП «Ізварине» - населенні пункти Ростовської та Белгородської областей РФ - ПП «Гоптівка» - м. Харків та в зворотному напрямку. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України з РФ здійснюється в пункті пропуску «Ізварине», дія якого, згідно Протокольному рішенню засідання Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 42, тимчасово припинена. Отримані від незаконних перевезень пасажирів грошові кошти отримуються ОСОБА_4 та розподіляються згідно визначеної ним пропорції між іншими співучасниками протиправних дій.

Для виконання свого злочинного плану, ОСОБА_4 залучив інших осіб, яким довів план злочинної діяльності та розподілив функції.

Так, для отримання транспортних засобів, на яких безпосередньо здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 залучив свого сина - ОСОБА_6 , у власності якого перебувають пасажирські автобуси марки «MERSEDES-BENZ 0404-RHD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , « НОМЕР_3 -SHD», реєстраційний номер НОМЕР_4 , « НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_5 , «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_6 , та «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_7 . Вказані транспортні засоби передані водіям ФОП « ОСОБА_4 », з метою впровадження в дію схеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом перевезення їх з тимчасово окупованої території Луганської області до м. Харкова, з виїздом до РФ через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, та в`їздом в Україну через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), і так само в зворотному напрямку.

Для підбору осіб та організації їх перевезень ОСОБА_4 залучений ОСОБА_7 , який з використанням підконтрольного ПП «Ауріс» (код ЄДРПОУ: 35959358, м. Харків, вул. Туркестанська, 28/23) та за його допомогою створив у м. Кадіївка (Стаханов), м. Луганськ та м. Харків низку представництв туристичного агентства (диспетчерів) з продажу квитків. Представники вказаних туристичних агентств здійснюють підбор організованих груп людей, яким необхідно потрапити з тимчасово окупованої території Луганської області (т.зв. «Луганської народної республіки») до м. Харків чи навпаки, здійснюють збір грошових коштів та подальшу їх передачу ОСОБА_4 .

У серпні 2019 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливим, у громадянина України ОСОБА_1 , працівника ФОП « ОСОБА_4 », виник злочинний умисел, направлений на участь в запровадженій ОСОБА_4 схемі незаконного переправлення осіб через державний кордон України з метою отримання грошової винагороди.

У серпні 2019 року, на виконання вказівок ОСОБА_4 невстановлені диспетчери ФОП « ОСОБА_4 », спільно з ОСОБА_7 підшукали 45 осіб на тимчасово окупованих м. Луганськ, м. Кадіївка (Стаханов), які бажали 12-13 серпня 2019 року незаконно переправитися через державний кордон України шляхом проїзду з м. Кадіївка (м. Стаханов) Луганської області з виїздом через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, та в`їздом в Україну через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області).

Безпосереднє перевезення вказаних осіб через державний кордон України ОСОБА_4 доручено працівникам ФОП « ОСОБА_4 » - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яких вони підшукали і залучили до заняття спільною злочинною діяльністю в якості водіїв наданого ОСОБА_6 автобусу марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Далі, на виконання спільного злочинного умислу, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 прибули до автостанції м. Кадіївка (м. Стаханова) Луганської області та почали керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, шляхом здійснення контролю за ходом посадки в автобус «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , що є знаряддям вчинення злочину, пасажирів, які попередньо домовились з ОСОБА_7 та іншими невстановленими диспетчерами ФОП « ОСОБА_4 » про поїздку до м. Харкова за зазначеним маршрутом.

Виконуючи керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 провели інструктаж з пасажирами та надали їм настанови щодо їх поведінки з метою успішного перетинання державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена і міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), а також прийняли та розмістили багаж.

Упевнившись у належному розміщенні пасажирів, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 рушили, почергово керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 за заданим маршрутом до кінцевого пункту призначення у м. Харків через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області). Також в ході поїздки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 контролювали технічний стан транспортного засобу та час у дорозі згідно графіку, що встановлений ОСОБА_4 , а також періодично доповідали керівництву та диспетчерам ФОП « ОСОБА_4 » про пройдену частину маршруту.

У подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 особисто керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , 12 серпня 2019 року приблизно о 12 год. 30 хв. у селищі Ізварине Луганської області, незаконно переправили 45 осіб через державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області).

13 серпня 2019 року, о 02 год. 33 хв., автобус марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_8 разом з 45 особами, які незаконно переправилися через державний кордон України, зупинено на території Дергачівського району Харківської області працівниками правоохоронного органу, через що злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та інших осіб щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України були припинені.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3. , громадянин України, уродженець м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому 13 серпня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

13 серпня 2019 року о 06 годині 19 хвилин слідчим слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтовується зібраними у провадженні доказами:

- протоколом обшуку транспортного засобу - автобуса «MERSEDES-BENZ 0 404», VIN-код № НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_7 , в результаті якого вилучені предмети, речі, документи та чернетки, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України 13.08.2019;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2019, згідно якого останній придбав квиток на автобус сполученням м. Кадіївка - м. Харків та 12.08.2019 на автобусі, номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирушив з м. Луганська до м. Харків, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2019, згідно якого останній сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка - м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , вирушивши з м. Брянка, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка - м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_12 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого остання впізнає ОСОБА_1 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_9 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого останній впізнає ОСОБА_1 , як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_11 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого остання впізнає ОСОБА_1 , як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- іншими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, при цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією Луганської області де не діють, а ні норми національного законодавства, а ні норми міжнародного права. Крім того, в ході досудового розслідування не встановлені або не притягнуті до кримінальної відповідальності інші особи, які є спільниками ОСОБА_1 та які можуть сприяти ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків, схиляти їх як особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженню так як ФОП « ОСОБА_4 » здійснює систематичні заходи з перевезення осіб через державний кордон України, протягом тривалого часу, що дає змогу підозрюваним отримати інформацію щодо осіб (адреси проживання, контактні номери телефонів), які постійно користувались їх послугами, наявність міцних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме розголошувати працівникам ФОП « ОСОБА_4 », зокрема ОСОБА_4 відомостей досудового розслідування, які ОСОБА_1 стали та/або стануть відомі під час його участі в даному кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , оскільки до теперішнього часу всіх осіб причетних до незаконного переправлення представниками ФОП « ОСОБА_4 » не встановлено та не притягнуто до кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене, дії підозрюваного та загрози можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування може реалізувати будь-який із вищевказаних дій, що становлять ризики визначені в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені факти обґрунтовують необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий та прокурор звернулися до суду з даним клопотанням в якому просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з альтернативою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130455грн.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Старобільському слідчому ізоляторі, з альтернативою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130455грн.

Захисник Хорольський І.В. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні та пояснив, що заявлені стороною обвинувачення заявлені ризики необґрунтовані. Разом з тим, просив врахувати, що підозрюваний співпрацює зі слідством.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та пояснив, що він здійснював незаконне переправлення 45 осіб через державний кордон України, проте не має наміру продовжувати злочинну діяльність. На даний час співпрацює зі слідством. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом обшуку транспортного засобу - автобуса «MERSEDES-BENZ 0 404», VIN-код № НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_7 , в результаті якого вилучені предмети, речі, документи та чернетки, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України 13.08.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2019, згідно якого останній придбав квиток на автобус сполученням м. Кадіївка - м. Харків та 12.08.2019 на автобусі, номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирушив з м. Луганська до м. Харків, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2019, згідно якого останній сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка - м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , вирушивши з м. Брянка, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2019, згідно якого остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка - м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_12 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого остання впізнає ОСОБА_1 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_9 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого останній впізнає ОСОБА_1 , як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_11 особи для впізнання від 13.08.2019, відповідно до якого остання впізнає ОСОБА_1 , як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі обвинуваченого настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик щодо незаконного впливання на свідків, схиляти їх як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь яких доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків не надано.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., що є достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 11 жовтня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова