Ухвала суду № 83788464, 20.08.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2517/2019

Справа №359/7624/19

УХВАЛА

Іменем України

20 серпня 2019 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комісія у справах неповнолітніх, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Старт» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,1100 га, розташованої по АДРЕСА_1 , який укладений 01 квітня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В., зареєстрований в реєстрі за номером 308.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки: з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0675 га та з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0425, які розташовуються по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказала на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року, яке залишене без змін постановою Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року, за нею визнано право на Ѕ частину збудованого нею у шлюбі з ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 424,9 кв.м. та житловою площею 183,3 кв.м. Рішеннями суду встановлено також ту обставину, що житловий будинок повність збудований у період 2005-2007 років на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 . В подальшому рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року домоволодіння АДРЕСА_1 було поділено між його співвласниками в натурі із виділенням кожному із них по Ѕ частині в натурі, а земельну ділянку залишено у спільній частковій власності. Незважаючи на це, ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу, яким віджучив дану земельну ділянку на користь ОСОБА_3 . Крім цього, ОСОБА_3 здійснив поділ даної земельної ділянки на дві відокремлені з присвоєнням їм відповідних кадастрових номерів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно площею 0,0675 га та 0,0425 га з присвоєнням відповідних поштових адрес: АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим, ОСОБА_1 вважає, що існує реальна загроза незаконного позбавлення її права на користування та володіння своєю власністю. Тому на переконання позивача існують всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суддя дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 07 лютого 2014 року також роз`яснив, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 пред`явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Тому суд погоджується з доводами позивача, що обраний нею спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, є обґрунтованим та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини збудованого, але не прийнятого в експлуатацію двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , який розташовується на земельній ділянці площею 0,11 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2019 року ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку площею 0,1100 га, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3

В подальшому на підставі нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 здійснив розподіл зазначеної земельної ділянки на дві земельні ділянки з присвоєнням нових кадастрових номерів: НОМЕР_2 площею 0,0675 га, а також НОМЕР_3 площею 0,0425 га, які розташовуються по АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 11 квітня 2019 року.

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що спірна земельна ділянка була відчужена без її відома та згоди. До того ж вказана обставина свідчить про те, що відповідачі можуть в подальшому знову відчужити спірний об`єкт нерухомого майна. У такий спосіб утруднити виконання рішення суду про задоволення позову.

Тому суд також погоджується з доводами позивача про те, що існує загроза утруднення виконання рішення суду або його невиконання у разі якщо ОСОБА_3 будуть вчинені дії спрямовані на відчуження зазначеного об`єкта нерухомого майна, зокрема розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд. У такий спосіб ОСОБА_3 утруднить виконання рішення суду про задоволення позову.

Вказана обставина є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно.

Відповідно до положення ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи те, що позивачем пред`явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Тому, накладення арешту, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями є неспівмірним щодо заявлених позовних вимог, враховуючи, що житловий будинок не є предметом спору у спірних правовідносинах.

З огляду на це, у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.149, п.1 ч.1, ч.3 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ч.1 ст.153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0675 га та на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0425 га, які розташовуються по АДРЕСА_1 .

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_3 , проживає за адесою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню.

Ухвала має силу виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський