Ухвала суду № 83787007, 19.08.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4605/19

Провадження № 2/206/1186/19

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретареві Савченко І.М., розглянувши в порядку ст. 153 ЦПК України заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

16 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, який обґрунтувала тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 квітня 2001 року. Під час шлюбу вони придбали наступне майно:

1. на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,079 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 1/2 власником якої було записано її чоловіка ОСОБА_2 .

2. нежитлове приміщення, 1/2 частина магазина, загальною площею 331,6 кв. м., яке складається: літ А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого було записано її чоловіка ОСОБА_2 .

3. земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0515 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої було записано її чоловіка ОСОБА_2 .

4. житловий будинок, загальною площею 439,84, житлова площа 169,45, літ.А-2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого було записано її чоловіка ОСОБА_2 .

5. домоволодіння літ. А, загальною площею 223,1 кв.м., житловою площею 96,9 кв.м., житловий будинок літ.Б-2, загальною площею 253,5 кв.м., житловою площею 163,6 кв.м., житловий будинок літ.Ж-2 загальною площею 115,7 кв.м., житловою площею 70,5 кв.м., гараж літ.В, вбиральня літЗ, №1-9 інші споруди, І-ІІІ домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки 31/100, власником якого було записано її чоловіка ОСОБА_2 ,

6. квартира загальною площею 95,5 кв. м., житловою площею 91,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , власником якого було записано її чоловіка ОСОБА_2 .

7. земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 0,0565 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , розмір частки 2/3, власником якої являється ОСОБА_1 .

Все вищезазначене майно було придбано ними за спільні кошти та внаслідок спільної праці, однак власником більшості майна є відповідач, на якого вони все оформлювали.

На її пропозицію поділити майно в позасудовому порядку, відповідач відреагував негативно, між ними виникли розбіжності як ділити спільне майно, а саме у який спосіб та в якому порядку, що і стало причиною звернення до суду з вказаним позовом про поділ спільного сумісно нажитого майна подружжя в рівних частках.

Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , у тому числі державним або приватним реєстраторам та нотаріусам, державним або приватним виконавцям у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження (реєстрації, перереєстрації) майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Вказана заява мотивована тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду у разі задоволення позову буде неможливим, оскільки унеможливить виділення їй майна, яке вони разом з чоловіком придбавали та яке являється спільним сумісним майном подружжя.

Крім того, в обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що нещодавно їй стало відомо, що чоловік проти її волі та без її дозволу уклав договір позики, в результаті чого в неї існують побоювання, що чоловік задля уникнення поділу спільного сумісного майна подружжя, може навмисно допустити звернення стягнення на майно, яке є їх спільною сумісною власністю.

В порядку ст. 153 ЦПК України, для надання пояснень та додаткових доказів, суд викликав сторони по справі з метою об`єктивного розгляду вказаної заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву про забезпечення позову та просила її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вжиття заходів забезпечення позову, акцентуючи увагу на недоцільність їх застосування, оскільки спільне майно він не має наміру відчужувати, ділити його не доцільно на даний час, а зобов`язання за укладеним ним договором позики він виконає самостійно.

Вислухавши учасників процесу, зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а також відповідності способу забезпечення позову вимогам ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Згідно роз`яснень даних в п.4 цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, про існування між сторонами спору свідчить той факт, що відповідач на пропозицію позивача поділити майно в позасудовому порядку, відреагував негативно, між сторонами виникли розбіжності як ділити спільне майно, яке на даний час відповідач взагалі ділити не бажає.

Надані в судовому засіданні пояснення сторін підтверджують факт того, що дійсно існує ризик зникнення (відчуження) або звернення стягнення на майно подружжя, оскільки відповідач підтвердив не виконання ним умов укладеного договору позики та існування ризику примусового звернення стягнення на майно, яке є їх спільною сумісною власністю.

За правилами ст. 13 Цивільного кодексу України, особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 зареєстроване наступне майно :

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,079 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 1/2.

- нежитлове приміщення, 1/2 частина магазину, загальною площею 331,6 кв. м., яке складається: літ А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0515 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

- житловий будинок, загальною площею 439,84, житлова площа 169,45, літ.А-2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 будинок АДРЕСА_3 .

- домоволодіння літ. А, загальною площею 223,1 кв.м., житловою площею 96,9 кв.м., житловий будинок літ. Б-2, загальною площею 253,5 кв.м., житловою площею 163,6 кв.м., житловий будинок літ. Ж-2 загальною площею 115,7 кв.м., житловою площею 70,5 кв.м., гараж літ. В, вбиральня літ. З, № 1-9 інші споруди, І-ІІІ домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки 31/100.

- квартира загальною площею 95,5 кв. м., житловою площею 91,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем ОСОБА_1 зареєстроване наступне майно :

- земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 0,0565 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , розмір частки 2/3.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу ОСОБА_2 , державним або приватним реєстраторам та нотаріусам, державним або приватним виконавцям у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження (реєстрації, перереєстрації) майна, яке виключно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Приходячи до такого висновку, суд враховує також те, що саме по собі забезпечення позову – це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому.

Вжиття таких заходів є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, не носять дискримінаційного характеру стосовно сторін у спорі, їх застосування здійснюється на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін, а тому застосовуючи саме такий захід забезпечення позову, як заборона відчуження цього майна, суд враховує недопустимість обмеження відповідача у користуванні цим майном, однак сама заборона на його відчуження буде гарантувати виконання можливого рішення по справі у разі задоволення позову, що є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства, визначеного у п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України (як обов`язковість судового рішення).

Зважаючи на викладені обставини та приймаючи до уваги, що обраний позивачем захід забезпечення позову передбачений законом та є співмірним відносно заявленим позовним вимогам, а також враховуючи існуючу імовірність ускладнення виконання судового рішення у разі невжиття таких заходів, керуючись ст.ст. 149 - 154, 260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити відповідачу ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), державним або приватним реєстраторам та нотаріусам, державним або приватним виконавцям у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження (реєстрації, перереєстрації) майна, яке виключно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), а саме :

- 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,079 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

- нежитлове приміщення, 1/2 частина магазину, загальною площею 331,6 кв. м., яке складається: літ А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

- земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0515 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

- житловий будинок, загальною площею 439,84, житлова площа 169,45, літ.А-2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 будинок АДРЕСА_3 .

- 31/100 частину домоволодіння літ. А, загальною площею 223,1 кв.м., житловою площею 96,9 кв.м., житловий будинок літ.Б-2, загальною площею 253,5 кв.м., житловою площею 163,6 кв.м., житловий будинок літ.Ж-2 загальною площею 115,7 кв.м., житловою площею 70,5 кв.м., гараж літ. В, вбиральня літ. З, № 1-9 інші споруди, І-ІІІ домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

- квартиру загальною площею 95,5 кв. м., житловою площею 91,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

- 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 0,0565 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя : Кушнірчук Р.О.