Ухвала суду № 83786568, 14.08.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8020/18

Провадження № 1-кп/204/279/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Булгакова І.С.,

захисників: Ходюш А.М., Іванової В.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту по кримінальному провадженню №12018040680001717 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12018040680001717 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно обвинувачених, оскільки ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, не змінилися, а саме залишаються ризики, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Іванова В.М. не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу-тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики не обґрунтовані. Просили змінити запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний із триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави. Зазначивши в обґрунтування, що у ОСОБА_2 на утриманні знаходиться його старенька мати, яка хворіє і потребує стороннього догляду.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора. При цьому суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуаль-них обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відносно обвинувачених обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначений під час досудового розслідування судом строк тримання обвинувачених під вартою 03 липня 2019 року був продовжений судом до 31 серпня 2019 року включно.

До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочину середньої тяжкості, при цьому вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених, пов`язаних з обмеженням їх права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Неодноразово продовжуючи строк тримання під вартою обвинувачених, в останнє - до 31 серпня 2019 року включно, суд вже враховував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості. Також судом неодноразово вказувалися такі ризики, як те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинувачених під вартою.

Доводи захисника Ходюш А.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 щодо недоведеності прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає безпідставними.

Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою суд вважає за можливе продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.

Суд вважає недостатнім застосування іншого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою у виді домашнього арешту або застави відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , про що суд просить захисник та обвинувачений, оскільки це не забезпечить запобіганню визначених судом ризиків.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинувачених належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, до 12 жовтня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, до 12 жовтня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя: І.А. Білик