Ухвала суду № 83786450, 20.08.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/124/19

Провадження №2/202/1028/2019

УХВАЛА

Іменем України

20 серпня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

представника позивача - Лукіної А.А.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Сидоренка ОСОБА_2 .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 наказом Департаменту патрульної поліції від 21.01.2016 року №9 о/с був призначений на посаду інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Дніпропетровську ДПП, в подальшому був переведений на посаду інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, яку займає по теперішній час. Позивач зазначив, що 10.10.2017 екіпаж №404 у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заступив на патрулювання на службовому автомобілі «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 10.10.2017 року о 14 год. 30 хв. у місті Дніпрі по вул. П. Калнишевського в районі буд.1 а за участю службового автомобіля «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2017 року у справі №202/7620/17, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Згідно з висновком експертного дослідження № 16/12.2/2 від 24.05.2018 року вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій було пошкоджено службовий автомобіль «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 85320,92 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 85320,92 грн. та судові витрати у справі.

В судовому засіданні від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача просив суд задовольнити клопотання та закрити провадження у справі з наведених в клопотанні підстав.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що за суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин даний спір є приватноправовим та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Вказала, що правовідносини між сторонами у цій справі не є пов`язаними з виконанням будь-якою стороною публічно-правових управлінських функцій, не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби, не спрямовані на захист прав, свобод чи інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та не стосуються оскарження дій останнього.

Суд, з`ясувавши думку представника позивача, відповідача, представника відповідача дійшов наступного висновку.

Змістом частини першої статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових,та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1); публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2).

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З наведених норм убачається, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоди державі в особі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, шляхом пошкодження майна, що належить останньому, в період здійснення ним установлених повноважень, пов`язаних з виконанням завдань і функцій державного органу.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу заданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Суд критично відноситься до твердження представника позивача, про те, що оцінка правомірності дій відповідача, внаслідок яких останнім було завдано майнової шкоди, вже надана судом у визначеному чинним законодавством порядку за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас слід зазначити, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Враховуючи викладене, вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.12.2018 року по справі № 818/1688/16.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, ч.1 п.1, 256 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- закрити.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра повернути Департаменту патрульної поліції Національної поліції України суму судового збору у розмірі 1762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп., сплаченого у Держказначейській службі України, м. Київ за платіжним дорученням № 8993 від 19.11.2018 року на р/р № НОМЕР_3 , МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989295.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя: Л.П.Слюсар