Ухвала суду № 83785523, 20.08.2019, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4643/19

Провадження № 2/159/1226/19

УХВАЛА

20 серпня 2019 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайсуду Волинської обл. Логвинюк І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» про зняття арешту з майна з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записів про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18.08.19 р. звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою, просить зняти арешт з усього його майна, що накладений відповідачем - Ковельським міськрайвідділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – В ДВС) за постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 27.05.11 р. № 26766090; від 16.08.11 р. № 666; виключити з Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записи: від 27.05.11 р. № 11221187 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного йому, в межах суми стягнення 45 402 грн, 12 коп.; від 16.08.11 р. № 11505829 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного йому, в межах суми стягнення 45 402 грн, 12 коп.. Свої вимоги обґрунтував тим, що 18.07.07 р. між ЗАТ «КБ «Приватбанк»», правонаступниками якого був ПАТ «КБ «Приватбанк»», а в даний час – є відповідач – АТ «КБ «Приватбанк»», було укладено кредитний договір від 18.07.07 р. № 76 666 – CRED. За рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 04.12.09 р. у справі № 2 – 1 718 – 19 було задоволено позов ЗАТ «КБ «Приватибанк» до нього про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. На виконання вказаного вище судового рішення 17.02.10 р. було відкрито виконавче провадження (далі – ВП) № 1443685, що було закінчене 28.04.10 р.. Заводським райсудом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29.11.10 р. у справі № 2 – 4 294/10 було винесене рішення про стягнення з довірителя на користь ПАТ «КБ «Приватбанк»» заборгованість за цим же кредитним договором в сумі 45 402 грн, 12 коп.. Крім того вказаним вище судом 04.11.10 р. було постановлено ухвалу про забезпечення позову. На виконання цього судового рішення було видано виконавчий лист від 29.11.10 р. і 16.08.11 р. було відкрито ВП № 28198138, що було закінчене 20.08.15 р.. За постановою від 20.08.15 р. у ВП № 28198138 про звільнення майна боржника з – під арешту, все його майно мало б бути звільненим з – під арешту. Однак на даний час такий арешт не знятий. Відповідач - В ДВС відмовляється зняти арешт. Покликаючись на ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», ч. ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391, 16 ЦК України, просить позов задовольнити.

Однак враховуючи зміст позову та суть спірних правовідносин, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, так як позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт державним виконавцем, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач же зазначає, що саме він був стороною виконавчого провадження – боржником та спірне майно - належить йому.

У разі якщо арешт майна проводився держвиконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК.

У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

За законом для такої справи встановлено інший порядок вирішення порушеного позивачем питання, що передбачений ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Крім того вважаю за доцільне зазначити, що питання зняття арешту з майна, що був накладений в порядку забезпечення позову судом, врегульовано положеннями Гл. 10 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, розд. VII ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

у відкритті провадження відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається позивачеві, додати позовні матеріали. Копію позовної заяви - залишити в суді.

Ухвалу може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ковельського міськрайонного судуІ. М. Логвинюк