Рішення № 83782143, 07.08.2019, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1794/18

Провадження № 2/661/24/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Нова Каховка

Новокаховського міського суду Херсонської області

Суддя - Ведяшкіна Ю.В.,

секретар судового засідання - Бірючова О.В.

у цивільній справі № 661/1794/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу приватизації при Виконавчому комітеті Новокаховської міської ради Херсонської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Сердюк Людмила Ігорівна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування приватизації, розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності

У відкритому судовому засіданні брали участь:

позивач - ОСОБА_2 ,

представник позивача - Грицак О.С. ,

представник відповідача - Шенделес Г .В.,

представник третьої особи - Горяшко Л.В.,

у с т а н о в и в:

16 травня 2018 року адвокат Грицак О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суду із зазначеним позовом, а пізніше із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в яких просила суд:

визнати приватизацію недійсною скасувавши державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.05.1993 року, виданого на підставі розпорядження № 24-к від 11.05.1993 року Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів Херсонської області, скасувавши запис в реєстровій книзі в Реєстрі прав власності про державну реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно, реєстровий № 443;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 24-к від 11 травні 1993 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати недійсним та скасувати розпорядження № 24-к від 11 травня 1993 року, видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів Херсонської області на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 травня 1993 року Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 24-к від 11 травня 1993 року квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно на підставі свідоцтва про право власності був внесений запис до реєстрової книги в Реєстрі прав власності про державну реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно, реєстровий № 443.

Розпорядженням № 24-к про приватизацію житла, яке видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів Херсонської області від 11 травня 1993 року, померла ОСОБА_11 отримала дозвіл на приватизацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заяви від 11 травня 1993 року та довідки про склад сім`ї, відповідно до якої за спірною адресою були зареєстровані: ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .

Проте, на момент приватизації квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в ній також були зареєстровані та проживали син відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружина відповідача - ОСОБА_2 , які були зареєстровані в зазначеній квартирі з 03.03.1993 року, дозволу яких не було отримано на проведення приватизації житла, відповідно останні не приймали участі в приватизації та позбавлені права власності на спірну квартиру, тому оскільки свідоцтво про право власності на житло, видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 24-к від 11 травня 1993 року, яке і слугувало підставою для видачі свідоцтва про право власності на житло вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

29 травня 2018 року ухвалою суду вказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

08 червня 2018 року судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_11

20 листопада 2018 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

14 грудня 2018 року представником третьої особи ОСОБА_4 - Горяшко Л.В. подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності вважаючи що початком перебігу строку позовної давності є 03.03.1993 року, тобто дата реєстрації позивачів в спірній квартирі, тому вважає, що позивачами пропущено строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала з вищенаведених підстав та повідомила, що про те що мати її чоловіка ОСОБА_11 приватизувала спірну квартиру їй стало відомо після смерті останньої, коли розбирали її документи.

В спірній квартирі вона та син зареєструвалися з 03.03.1993 року, а фактично проживали за півроку до приватизації. ОСОБА_11 спочатку не хотіла їх реєструвати в спірній квартирі, але сину на той час було 7 років та йому для зарахування до школи потрібна була реєстрація, після чого проживали в квартирі постійно, тому вважає, що її право та право її сина, який на той час був неповнолітній на участь у приватизації спірної квартири, порушено відповідачами.

В судовому засіданні представник відповідача: відділу приватизації житла при виконавчому комітеті Новокаховської міської ради Херсонської області - Шенделес Г.В., позов не визнала посилаючись на те, що приватизація квартири АДРЕСА_1 оформлено згідно з наданими документами, та у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, в своїй заяві просив розглядати справу в його відсутність та зазначив, що позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує, оскільки на момент приватизації спірної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали та були зареєстровані в спірній квартирі.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Горяшко Л.В., просила відмовити в задоволенні позову та застосувати наслідки пропуску строку позовної давності вважаючи, що підставою звернення позивачів до суду із зазначеним позовом стало ознайомлення із заповітом померлої ОСОБА_11 , яка заповіла свою частку спірної квартири ОСОБА_4 , яка є дочкою відповідача ОСОБА_3 .

В судове засідання третя особа: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л.І. не з`явилася, у своїй заяві просила справу розглядати у її відсутність.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 , яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_3 , який з 07 листопада 1992 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_2 , які мають сина, позивача у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; крім того, відповідач ОСОБА_3 має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій згідно заповіту, складеного 12 червня 2015 року ОСОБА_11 заповіла належну їй частку в квартирі АДРЕСА_1 .

З інвентарної справи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_11 18 січня 1993 року зверталася до бюро технічної інвентаризації із замовленням на виготовлення відповідних документів у зв`язку з приватизацією квартири, у зв`язку з чим співробітник Бюро відвідав квартиру та склав ескіз поетажного плану квартири 26.01.1993 року та виготовив для відділу приватизації державного житлового фонду технічний паспорт на квартиру, за що 22.02.1993 року ОСОБА_11 сплатила відповідні платежі.

03 травня 1993 року на ім`я начальника відділу приватизації надійшла заява ОСОБА_11 в якій вона просила оформити передачу в приватну спільну сумісну власність квартиру, що займає разом з членами сім`ї на умовах найму, в якій членом сім`ї зазначений ОСОБА_3 , до заяви додано довідку про склад сім`ї та займані приміщення, вказана заява підписана ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , а їх підпис засвідчений керівником підприємства по обслуговуванню житла, тобто зазначена заява складалася та підписувалася в приміщенні Житлово - комунальної контори № 1.

Із доданої до заяви довідки про склад сім`ї, датованої 22.02.1993 року, вбачається, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , мешкають, мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ОСОБА_11 та ОСОБА_3

11 травня 1993 року керівником органу приватизації видано Розпорядження № 24-к про приватизацію житла, яким вирішено прохання наймача ОСОБА_11 на приватизацію квартири, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , задовольнити і передати їй у приватну, спільну сумісну власність, на підставі якого, 11 травня 1993 року Фондом комунального майна Новокаховської міської Ради народних депутатів, видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого ОСОБА_11 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 27.04.2018 року позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , з 03.03.1993 року;

Згідно довідок № 33 від 16.04.2019 року та № 36 від 22.04.2019 року, виданих ТВБВ № 10021/0127 Ощадбанку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свої житлові чеки не використали.

Згідно довідки № 2458, №2459 від 23.07.2019 року ОСОБА_1 з 29.06.1990 року до 02.03.1993 року, а ОСОБА_2 з 20.05.1990 року до 02.03.1993 року, були зареєстровані в будинку АДРЕСА_3 .

З акту від 12 червня 2019 року, складеного депутатом Новомаячківської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_3 , з моменту реєстрації в 1990 році та по день складання акту жодного дня не мешкали, особистих речей в будинку не мали.

Вирішуючи зазначений спір суд застосовує норми чинного законодавства, які були чинні на момент прийняття оспорюваних рішень, а саме:

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції від 19.06.1992 року);

Житловий кодекс Української РСР (в редакції від 18.12.1991) ;

Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству 15.09.1992 № 56.

Так, згідно ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу Української, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України; відповідно до абз. 2 ч. 1, 4 ст. 5 Закону, до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону;

відповідно до ст. 8 Закону

1. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

2. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

3. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

П. 5, 18 - 22 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству 15.09.1992 № 56, передбачають:

5. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.

18. Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви (додатки 2, 3) та необхідну консультацію.

19. При наявності у наймача або членів його сім`ї пільги на безоплатне одержання займаного житла незалежно від розміру загальної площі, до заяви додається відповідний документ (копія посвідчення, довідка та інше), що підтверджує право на пільгові умови приватизації.

Згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку) підтверджується письмово і додається до заяви.

20. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення (додатки 4, 5).

21. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

У довідці вказуються новонароджені і на них враховується норма площі, що передається безкоштовно, незалежно від строку їх народження та введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" .

22. Відомості про займані наймачем приміщення та їх площу наводяться згідно з інвентаризаційними матеріалами, які зберігаються у державному підприємстві по обслуговуванню житла.

При відсутності інвентаризаційних матеріалів, або невідповідності їх інформації фактичному стану, що викликано проведенням ремонту чи реконструкцією будинку, підприємство по обслуговуванню житла відновлює їх через бюро технічної інвентаризації. Уточнення необхідних для приватизації квартир (будинків) даних шляхом обстеження можуть здійснювати підприємства, на які покладені обов`язки оформлення документів по приватизації державного житлового фонду.

23. Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім`ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.

Аналізуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає доведеним, що ОСОБА_11 з метою використання права на приватизацію спірної квартири звернулася в орган приватизації та розпочала підготовку та оформлення документів про передачу спірної квартири у власність, та враховуючи наявні на сьогоднішній день письмові докази, початком процедури приватизації суд визнає 18.01.1993року, коли ОСОБА_11 для приватизації спірної квартири звернулася до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічних документів на спірну квартиру, здійснивши відповідні платежі, а 22.02.1993 року отримала довідку про склад сім`ї, інформація в якій на день її видачі відповідала дійсності, що сторонами не оспорюється. Отже, з наданих суду доказів вбачається, що всі необхідні для приватизації документи були зібрані ОСОБА_11 в період часу з 18.01.1993 року по 22.02.1993 року; заява про передачу спірної квартири у приватну власність була нею та ОСОБА_3 підписана 03.05.1993 року, а рішення про приватизацію було прийнято 11.05.1993 року та відповідно тією ж датою видано свідоцтво про право власності, тому доводи позивачів про незаконність прийнятого рішення про приватизацію спірної квартири суд визнає безпідставними та необґрунтованими;

при цьому посилання позивачів на факт їх реєстрації (прописки) в спірній квартирі з 03.03.1993 року, та твердження позивачки ОСОБА_2 , про те, що вона із сином стали постійно проживати в спірній квартирі за пів року до реєстрації, суд сприймає критично, оскільки сам по собі факт проведення реєстрації у вказаній квартирі не доводить факту постійного проживання (мешкання) в ній на момент її приватизації, а інших належних доказів, які б підтверджували факт їх постійного проживання в спірній квартирі на момент її приватизації позивачами суду не надано, натомість надано довідки від 23.07.2019 року про попередню реєстрацію до 03.03.1993 року із актом від 12.06.2019 року, з якого вбачається, що позивачі за попереднім місцем реєстрації фактично не проживали.

Представлений позивачами акт від 19.04.2019 року, складений головою ОСББ «Союз 20», з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 мешкають постійно з вересня 1992 року по день складання акту. На час приватизації у квартирі постійно мешкало 3 осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .. ОСОБА_11 , яка приватизувала квартиру, у ній не мешкала, суд до уваги не приймає, оскільки зазначений акт не містить посилання на належні джерела отримання такої інформації, та позивачами не представлені суду належні докази на підтвердження інформації, викладеної в наведеному акті.

Доводи позивачки ОСОБА_2 про те, що їй не було відомо про приватизацію спірної квартири, тому вона не мала змоги своєчасно, у строки визначені законодавством звернутися до суду із зазначеним позовом, суд сприймає критично, враховуючи встановлені судом обставини, згідно яких її чоловік ОСОБА_3 особисто ставив свій підпис в заяві про приватизацію в приміщенні ЖЕК № 1, а згідно її пояснень з відповідачем вони проживають однією сім`єю, з цих же підстав суд не приймає до уваги письмові пояснення відповідача, згідно яких він не розумів, що ставить свій підпис в заяві про приватизацію спірної квартири. Проте, суд не застосовує наслідки пропуску строку позовної давності, оскільки не вбачає підстав для задоволення позову.

За таких підстав, суд вважає, що позивачами не доведено належними доказами заявлені ними позовні вимоги про визнання приватизації недійсною з причини порушення їх прав, тому позов задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4 - 13, 76 - 81, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу приватизації при Виконавчому комітеті Новокаховської міської ради Херсонської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Сердюк Людмила Ігорівна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування приватизації, розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 серпня 2019 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна