Ухвала суду № 83780215, 15.08.2019, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/945/19

провадження №2/457/263/19

УХВАЛА

15 серпня 2019 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, третя особа без самостійних вимог: Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

14.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради, третя особа без самостійних вимог: Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке знаходиться в м АДРЕСА_1 , то вказана цивільна справа підсудна Трускавецькому міському суду Львівської області.

Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона подана з порушенням частини 4 статті 177 ЦПК України, відповідно до умов якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач вказує ціну позову у розмірі 64418,48 гривень, виходячи з п.3 Договору дарування частини будинку від 22.10.2007 року (реєстровий №1074), згідно з яким така оцінка складає 115033 грн., а отже 56/100 частин будинку складає 64418,48 грн.

Однак, суддя не погоджується з таким розрахунком позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Частиною 2 даної статті встановлено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В даному випадку спірною є 56/100 частина будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 405 кв. м., житловою площею - 214,0 кв. м. Дійсна вартість вказаного майна на день звернення позивача до суду значно перевищує 64418,48 грн., як вказано у позовній заяві.

Тому, позивач повинен був визначити розмір судового збору не за оцінкою 2007 року, а за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9605,00 гривень.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до сплати позивачем у даній справі повинна становити – 9605,00 гривень, а з урахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 768,40 грн. позивачу слід доплатити 8836,60 гривень.

Суддя звертає увагу на те, що статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Тому, у випадку підтвердження позивачем належними доказами дійсної вартості майна на час розгляду спору, яка буде визнана судом, розмір судових витрат буде розрахований з урахуванням даної дійсної вартості майна.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач платежу - УК у м.Трускавці, м.Трускавець 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37835447;

Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - 31212206013018;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, третя особа без самостійних вимог: Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків заяви в п`ятиденний строк з моменту одержання ним даної ухвали. Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. І. Марчук