Ухвала суду № 83778714, 14.08.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3246/19

Провадження № 1-кс/314/1524/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2019 року м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., секретар Грицак Л.М., за участю підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Салякіної Д.А., прокурора Коваленка О.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області Салякіної Д.А., у кримінальному провадженні № 12019080210000684, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Запоріжжя, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

1)26.09.2018 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 75 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавленні волі з іспитовим строком 2 роки.

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

з наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000684 від 25.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині травня 2019 року, у вечірній час доби(більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом подолання паркану, проник на повністю огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки викрав алюмінієвий таз об`ємом 14 л, вартістю 180 гривень 00 копійок, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

Далі, ОСОБА_1 , не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, попрямував до огородження території заднього подвір`я, де за допомогою м`язової сили рук розхитав та вийняв з поверхні землі 2 металеві труби, діаметром 100 мм, товщиною 4 мм, довжиною 2,5 м кожна, загальною вагою 46 кг, загальною вартістю 266 гривень 80 копійок, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, почергово перекинув викрадене майно за межі території подвір`я, після чого відніс його за місцем свого мешкання, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 446 гривень 80 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникнення до сховища».

Далі, в кінці червня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де з паркану винограднику, за допомогою м`язової сили рук, демонтував та викрав 4 металеві труби, діаметром 80 мм, довжиною по 2 м кожна, товщиною 4 мм, загальною вагою 56 кг, загальною вартістю 284 гривні 48 копійок, згідно з висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, почергово переніс викрадене майно за місцем свого мешкання, розпорядившись у подальшому останнім на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 , в результаті чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 284 гривні 48 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно».

Далі, на початку липня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, пройшов до частково огородженої території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де з арки винограднику, за допомогою м`язової сили рук, демонтував та викрав 2 металеві труби, діаметром 30 мм, довжиною по 6 м кожна, товщиною металу 2 мм, вагою 16 кг кожна, загальною вартістю 157 гривень 76 копійок, 2 металеві труби, діаметром 60 мм, довжиною 6 м кожна, товщиною 2 мм, загальною вагою 34 кг, загальною вартістю 167 гривень 62 копійки, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, почергово переніс викрадене майно за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 , в результаті чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 325 гривень 38 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно».

Окрім цього, в 10-х числах липня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом подолання паркану проник до повністю огородженої території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де на задньому подвір`ї, поблизу господарської будівлі викрав чавунну поверхню для пічного опалення, розміром 50 х 75 см, вагою 23 кг, вартістю 500 гривень 00 копійок, чавунні колосники, розміром 300 х 200мм, вартістю 106 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, за допомогою м`язової сили рук, почергово перекинув вищевказане майно через огорожу домоволодіння, після чого переніс його за місцем свого мешкання з метою збуту, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду, на загальну суму 606 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникнення до сховища».

Далі, в середині липня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, пройшов до частково огородженої території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де через відчинені двері проник до приміщення господарської будівлі, звідки викрав металевий лист, розміром 3 х 1,5 м, товщиною 1 мм, вагою 35 кг вартістю 172 гривні 55 копійок, металевий лист, розміром 2 х 1,5 м, товщиною 1 мм, вагою 23 кг, вартістю 113 гривень 39 копійок, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, за допомогою м`язової сили рук почергового переніс викрадене майно за місцем свого мешкання, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 , в результаті чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 285 гривень 94 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення».

Далі, в середині липня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом подолання паркану, проник до повністю огородженої території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звідки викрав металеву каністру об`ємом 20 л, вартістю 250 гривень 00 копійок, металевий лист, розміром 1,5 х 1 м, товщиною 3 мм, вагою 35 кг, вартістю 172 гривні 00 копійки, чавунні колосники, розміром 300х200мм, вартістю 106 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, за допомогою м`язової сили рук, почергово перекинув вищевказане майно через огорожу, після чого переніс останнє за місцем свого мешкання, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 356 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникнення до сховища».

Окрім цього, в середині липня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу пройшов до частково огородженої території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звідки з поверхні землі викрав 3 металевих кутника, розміром 70 х 70 мм, товщиною 5 мм, довжиною 2 м кожен, загальною вагою 30 кг, загальною вартістю 147 гривень 90 копійок, та алюмінієвий лист розміром 1,5 х 1,5 м, товщиною 3 мм, вагою 18 кг, вартістю 491 гривня 94 копійки, згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2377 від 09.08.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, за допомогою м`язової сили рук, почергово перекинув вищевказане майно за територію зазначеного домоволодіння та відніс за місцем свого мешкання з метою збуту та сам покинув місце злочину, розпорядившись вищевказаним викраденим майном на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_5 в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду, на загальну суму 639 гривень 84 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно».

13.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, не виправдав довіри суду та перебуваючи на випробувальному терміні продовжив займатися протиправною діяльністю, пов`язаною з таємним викраденням чужого майна, про що свідчать направлені до Вільнянського районного суду Запорізької області обвинувальні акти, відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, знову підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, крім того, органом досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість перешкоджання повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що може супроводжуватись здійсненням погрози, підкупу, умовляння свідків, схилення їх до дачі неправдивих показань; спроби підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини, посягнувши на майно та власність потерпілих, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000684 від 25.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працевлаштований, вчинив злочини проти власності, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.07.2019 року складає 2007 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 14.08.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 12.10.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 14.08.2019 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 12.10.2019 року включно.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 40140 (сорок тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.О. Кіяшко

14.08.2019