
Єдиний унікальний номер: 223/754/19
Провадження номер: 2/223/272/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з виробничою травмою та професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з виробничою травмою та професійним захворюванням.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він з 11 грудня 2006 року по 07 грудня 2016 року працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1». При виконанні виробничого завдання 23 лютого 2010 року позивача було травмовано, у зв`язку з чим було складено акт Форми Н-І, затверджений директором підприємства 26 лютого 2010 року, а 27 квітня 2010 року позивачеві було встановлено первинно 10% втрати професійної працездатності у зв`язку з травмою на виробництві. Весь період роботи на підприємстві позивач працював в підземних гірничих виробках і на нього постійно діяли важкі гірничо-геологічні умови, фізичне перевантаження та шкідливі професійні фактори. Відповідно до довідки МСЕК від 23 листопада 2017 року позивачу вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності внаслідок професійного захворювання на 45% та повторно за виробничою травмою на 20%, а за сукупністю 65 % втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності. Внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки останній відчуває фізичний біль та душевні страждань. Позивач втратив професійну працездатність на 65% ставши інвалідом третьої групи, отже більше ніж на половину втратив здатність реалізувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, відчуваючи наслідки виробничої травми та професійного захворювання. Стан здоров`я позивача став незадовільним, останній часто лікується стаціонарно та амбулаторно. В зв`язку з захворюванням позивач змушений пристосовуватись до атмосферних перепадів, що скорочує діапазон його життєвих можливостей. Зазначені обставини обумовлюють необхідність пристосовуватись та організовувати своє повсякденне життя. Враховуючи вказані обставини позивач просить стягнути з Державного підприємства «Шахта імені М.С. Сургая» на його користь 16500,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди спричиненої виробничою травмою та професійним захворюванням.
Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмове клопотання, яким просив суд справу розглядати за його відсутності, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач через канцелярію суду подав заперечення проти позову, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача. Окрім того, зазначив, що згідно узагальненого аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди роботодавцем завданої робітнику у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків розмір моральної шкоди визначається відповідно до відсотків втрати працездатності, так сума стягнення за кожні 10% втрати працездатності складає по 3000,00 гривень.
Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, передбачених ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, від сторін не надходило.
Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши які вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 11 грудня 2006 року по 07 грудня 2016 року працював на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», та був звільнений 07 грудня 2016 року у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 23 січня 2001 року (а.с. 6-7).
Відповідно до акту №15 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за Формою Н-1, затверджений директором ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» 26 лютого 2010 року, ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, який стався з останнім 23 лютого 2010 року о 09 годині 00 хвилин на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», отримав травму у вигляді закритого перелому нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті (а.с. 10-11).
Згідно виписки із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотка, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 №021915 від 27 квітня 2010 року, позивачу була первинно встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 10% у зв`язку з трудовим каліцтвом від 23.02.2010 року (а.с. 9).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 серпня 2017 року професійне захворювання ОСОБА_1 , а саме: хронічна двобічна радикулопатія С6, С7, С8, в стадії загострення зі значними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, виникло внаслідок недосконалості технологічного процесу (а.с. 13-15).
Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання №23/569 від 29 червня 2017 року, повідомлення про професійне захворювання №1426/2 від 30 червня 2017 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна двобічна радикулопатія С6, С7, С8, в стадії загострення зі значними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом (а.с. 8, 12, 16-17, 18).
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0048462 від 23 листопада 2017 року ОСОБА_1 за сукупністю встановлено 65% втрати професійної працездатності: первинно 45% - за професійним захворюванням та повторно 20% - за трудовим каліцтвом від 23.02.2010 року (а.с. 19).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням здоров`я.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, а також недосконалості умов праці на виробництві, пошкоджено здоров`я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров`я, погіршення життєвих умов, що потребує від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП.
Також, встановлено, що відповідач не заперечує проти того, що позивач отримав втрату професійної працездатності підчас роботи на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».
Вирішуючи питання щодо суми відшкодування матеріальної шкоди суд, враховує вимоги розумності та справедливості, постійний характер негативних наслідків.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач в обґрунтуванні свого позову зазначає, що моральна шкода обумовлена погіршенням життєвих умов, хвороба порушує нормальні життєві зв`язки, життєдіяльність позивача обмежена, у останнього змінився звичайний спосіб життя, однак ОСОБА_1 не конкретизує в чому саме виразились погіршення його життєвих умов, способу життя та порушення життєвих зв`язків.
З огляду на викладене, суд, враховуючи визнання відповідачем вимог позову, зважаючи на принцип диспозитивності , розглядаючи справу не інакше як в межах заявлених позовних вимог, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь позивача ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 16500,00 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень, що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.
Згідно зі ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про доцільність задоволення вимог позову ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, а останній у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 гривень.
Оскільки, відповідно до вимог статті 279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, тому, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з виробничою травмою та професійним захворюванням, - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костянтинівка Мар`їнського району Донецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , одноразово, 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області Дочинець С.І.
Судове рішення № 83777105, Вугледарський міський суд Донецької області було прийнято 20.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 223/754/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: