Рішення № 83775792, 13.08.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/119/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Кириченко П.Л.;

при секретарі Осадченко С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі по тексту сільська рада) до ОСОБА_1 , про знесення самовільно збудованого об`єкту та звільнення незаконно займаної ділянки, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 р. до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою звернулася сільська рада, в якій зазначила, що 23.09.2014 року за результатами позапланової перевірки компетентною установою було виявлено порушення відповідачем будівельних та інших норм, при будівництві об`єкта нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, відповідач усунути порушення не бажає у добровільному порядку, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення за свій рахунок самовільно побудованого фундаменту - розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та привести вказану земельну ділянку в первинне становище.

В ході судового розгляду позивач до суду направив заяву з якої видно, що на позові наполягає просить справу розглянути на підставі поданих доказів, у відсутності представника позивача.

Представник відповідача копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, з позовом не погоджується.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках

Так судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5123781300:03:001:1136 загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну серії НОМЕР_2 , виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Рєкою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №1851, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052901135 від 16 березня 2010 року (а.с.16). Крім того відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, загальної площею 1225 кв.м., житлова площа 142,6 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою від 14.02.2018 року №114035785 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.49).

23 вересня 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було виявлено порушення, відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що на земельній ділянці за вказаною вище адресою відповідачем ОСОБА_1 , виконувалися будівельні роботи із будівництва житлового будинку та навісу з басейном. Проектна документація, виконавча документація замовником не надана, також на момент перевірки не надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт. Вказані будівельні роботи із будівництва житлового будинку, виконуються самовільно, без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.34 ч.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Керуючись положеннями ДБН В. 1.2.-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (додаток М) та ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» вказаний об`єкт, віднесено до II категорії складності.

Було складено Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 254, 255 та 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинене ОСОБА_1 .

26 вересня 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеської області, після розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на відповідача ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Згідно платіжного доручення ОСОБА_1 оплатив суму штрафу.

За фактом самочинного будівництва відповідачу надано Припис № 429 від 23.09.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та вимогою: заборонити з 23.09.2014 року виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за вищевказаною адресою (а.с.5-14).

Представник відповідача в ході судового розгляду надав суду відзив на позов, з якого видно, що позивач був власником земельної ділянки та житлового будинку не порушував права та інтереси позивача, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

В ході розгляду справи була призначена та проведена судова землевпорядна експертиза та відповідно до висновку експерта №22/19 судової земельно-технічної експертизи від 19.07.2019 року встановлено відповідність розташування земельної ділянки за кадастровим номером 5123781300:03:001:1136 загальною площею 0,1000 га., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Рєкою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №1851, зареєстрований в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052901135 від 16 березня 2010 року, кадастровій базі даних та генеральному плану с. Санжійка.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 316 ч.1 ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно норми ст. 319 ЦК України закріплюють, що: «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Також ч .1 ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду позивачем не були обґрунтовані позовні вимоги, щодо перешкод з боку відповідача у користуванні земельної ділянки, яка належить (перебуває у фактичному користуванні) позивачу, з урахуванням того, що відповідач здійснював будівництво в рамках генплана населеного пункту.

Під час подання позову позивачам був сплачений судовий збір в повному обсязі, суд прийшов до висновку в необґрунтованості позовних вимог, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованого об`єкту та звільнення незаконно займаної ділянки - відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.