Рішення № 8375891, 15.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.10           Справа № 8/5-10.

за позовом Приватного підприємства «Вікторія», м. Київ

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Онікс», с. Клишки, Шосткинський район, Сумська область

про стягнення 4 065 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

Секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 065 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору кіпівлі-продажу № 13/07-1 від 13.07.2009р., з яких 2 710 грн. 00 коп. – основна заборгованість, 1 355 грн. 00 коп. – штраф за порушення строків виконання зобов`язання, а також стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно клопотання № 12/02-2 від 12.02.2010р., позивач зменшує розмір позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1355 грн. 00 коп. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, додаткових письмових пояснень по справі не подали.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 13.07.2009р. був укладений договір купівлі-продажу № 13/07-1, за умовами п. 1.1. якого Продавець (позивач) зобов`язується передати у власність Покупця (відповідача) товар, а Покупець (відповідач) зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання товару, відповідач сплачує 100% оплату.

Позивач свої зобов`язання відповідно до договору виконав повністю, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки позивачем відповідачу товару на загульну суму 7 710 грн. 00 коп. підтверджується видатковою накладною № 21/08 від 26.08.2009р., товарно-транспортною накладною 1-03 СП № 128556 від 26.08.2009р., копії яких містяться в матеріалах справи, підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками (а.с. 12, 14), довіреністю № 42 від 26.08.2009р., виданої на ім`я Роботько Н.М. (а.с. 13).

Відповідач свої договірні зобов`язання виконав лише частково, оплата поставленого товару була здійснена не в повному розмірі.

Позивачем в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідачу була направлена претензія № 12/10-2 від 12.10.2009р. (а.с. 11) з вимогою погасити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання виконав лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Згідно клопотання № 12/02-2 від 12.02.2010р., позивач зменшує розмір позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1355 грн. 00 коп. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи сплату відповідачем основної заборгованості перед позивачем в сумі 2710 грн. 00 коп., провадження по справі в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Таким чином на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 355 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 13/07-1 від 13.07.2009р., а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

Відповідальність відповідача за порушення строків оплати за поставлений товару у вигляді стягнення штрафу передбачена п. 5.2 договору кіпівлі-продажу № 13/07-1 від 13.07.2009р., за яким за порушення строків платежу, передбачених цим договором або додатками до нього, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі: за затримку платежу на строк більш ніж 5 робочих днів - 50% від суми заборгованості. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 355 грн. 00 коп., передбачені умовами договору, штраф нарахований в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не подано ні доказів сплати штрафних санкцій, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача в зазначеній частині, тому позовні вимоги щодо стягнення 1 355 грн. 00 коп. штрафу визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Онікс» (41145, Сумська область, Шосткинський район, с. Клишки, вул. Колгоспна, 1, код 30501149) на користь Приватного підприємства «Вікторія» (02121, м. Київ, вул. Вірменська, 11, оф. 163, код 35576088) 1 355 грн. 00 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2710 грн. 00 коп. – припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                         С.В. ЗАЄЦЬ

Повний текст рішення підписано 16.03.2010р.

Суддя