Рішення № 8375884, 04.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.10           Справа № 2/4-09.

          За первісним позовом: Охтирської міської ради, м.Охтирка, Сумська область

до відповідача: Приватного підприємства «Експрес», м.Охтирка, Сумська область

про укладення договору оренди

За зустрічним позовом:           Приватного підприємства «Експрес», м.Охтирка, Сумська область

          до відповідача: Охтирської міської ради, м.Охтирка, Сумська область

про визнання права власності

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

          від позивача за первісним позовом:          Лисенко І.В., довіреність № 01-12/417 від 06.05.2009 року

          від відповідача:          Дикий О.А. – директор

від позивача за зустрічним позовом: Дикий О.А. – директор

          від відповідача:          Лисенко І.В., довіреність № 01-12/417 від 06.05.2009 року

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд зобов’язати відповідача протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили укласти договір оренди землі за адресою м. Охтирка, вул. Шевченка, 9, площею 0,1510 га відповідно до рішення Охтирської міської ради від 27.03.2008 р. № 477-МР “Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок”, зареєструвати його в Охтирському міському відділі Сумської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” при Держкомземі України; зобов’язати відповідача внести плату до бюджету міста за період користування земельною ділянкою з моменту її фактичного використання в розмірі п’яти відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі довідки Охтирського МБТІ, що підтверджує право власності на нерухоме майно ПП “Експрес”; стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

18.12.2009 року відповідач направив клопотання № 30 від 17.12.2009 року, в якому просив направити справу № 2/4-09 для розгляду до Охтирського міськрайонного суду за предметною підсудністю такого виду справ. Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідно до п.1 ст.12 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні господарських договорів, а договір оренди землі є господарським договором, підвідомчі господарським судам.

15.01.2010 року відповідач подав відзив № 86 від 30.12.2009 року на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. На обгрунтування заперечень зазначає, що у грудні 2000 р. підприємством було придбане приміщення кафе “Горлиця”. Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України до нового власника (відповідача) перейшло право на саму споруду та земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі.

18.01.2010 року відповідач подав зустрічний позов № 2 від 12.01.2010 року, в якому просить визнати право власності та право користування на земельну ділянку 0,15 га, де розташована будівля торгівельного центру за адресою: м. Охтирка, вул. Шевченка, 9, за ПП “Експрес”; зобов’язати відповідача видати державний акт, що підтверджує право власності на земельну ділянку ПП “Експрес”.

Суд, розглянувши зустрічний позов № 2 від 12.01.2010 року Приватного підприємства “Експрес”, вважає за доцільне залучити його до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом – Охтирська міська рада – подав відзив на зустрічний позов № 01-12/110 від 02.02.2010р, в якому просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову ПП “Експрес” про визнання права власності на земельну ділянку за адресою м. Охтирка, вул. Шевченка, 9, площею 0,1510 га, яка використовується для розміщення та обслуговування торгівельного центру.

В судовому засіданні 04.02.2010 р. представник позивача за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом — ПП “Експрес” примірник договору оренди земельної ділянки від 02.02.2010 р. для підписання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

06 грудня 2000 року ПП «Експрес» (позивач за зустрічним позовом) за договором купівлі-продажу придбало у ВАТ «Охтирсільмаш» приміщення кафе «Горлиця» загальною площею 1070,0 кв.м., розташоване у м. Охтирка, вул. Шевченка, 3. На підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, право власності на нерухоме майно зареєстровано 19.11.2003 р., що підтверджується Витягом № 2031044.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічного позову в частині визнання права власності та права користування на земельну ділянку 0,15 га біля торгівельного центру по вул. Шевченка, 9 в м. Охтирка (на якій розташоване придбане нежитлове приміщення кафе «Горлиця», адреса якого у договорі від 06.12.2000 р. зазначена вул. Шевченка,3) позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України до нового власника перейшло право на споруду та земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі.

Суд не погоджується з наведеними позивачем за зустрічним позовом обгрунтуваннями виходячи з наступного.

На час придбання нежитлового приміщення 06.12.2000 р. діяв Земельний кодекс України 1990 р., стаття 30 якого передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження — будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Стаття 120 Земельного кодексу України 2002 р. та ст. 377 ЦК України (який вступив у дію з 01.01.2004 р.) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Право користування (в тому числі на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об’єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами земельного законодавства, таке право було і воно належним чином посвідчене.

Попереднім власником нерухомого майна було ВАТ «Охтирсільмаш». Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за часів СРСР земельна ділянка була передана ВАТ «Охтирсільмаш» під забудову нового комплексу заводу і з того часу перебувала у його власності та користуванні. Проте, з відповіді, наданої Управлінням Держкомзему у м. Охтирка за № 241 від 02.02.2010 р. (а.с. 81) вбачається, що станом на 06.12.2000 р. земельна ділянка під приміщенням кафе «Горлиця» по вул. Шевченка, 3 ВАТ «Охтирсільмаш» в тимчасове користування та власність не передавалася. Згідно договору оренди земельної ділянки ВАТ «Охтирсільмаш» отримало в користування земельну ділянку площею 103881 кв.м. по вул. Шевченка, 3 в м. Охтирка для обслуговування виробничих будівель лише 17.03.2004 р. Зазначене вище свідчить, що на момент укладення договору купівлі-продажу приміщення кафе «Горлиця» земельна ділянка, на якій знаходиться приміщення, не перебувала у власності або користуванні продавця.

Не приймаються судом до уваги пояснення позивача за зустрічним позовом, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 р. № 563 та рішення сесії міськради № 14/379 від 04.11.1993 р. було проведено інвентаризацію земель у м. Охтирка підприємствами всіх організаційних форм, за результатами якої землі промислових підприємств були надані в користування на невизначений строк.

Відповідно до п. п. 5, 6 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 р. № 563 «Про земельну реформу» передачу земель у приватну та колективну власність, а також надання їх у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям у ході земельної реформи та закріплення їх прав власності або користування землею необхідно здійснювати в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею.

Таким чином, виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об’єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу прав на землю, однак оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Порядок надання земельних ділянок в редакції Земельного кодексу 1992 р. регламентувався ст. ст. 17-26. В ст. 22 ЗК було зазначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. З введенням в дію нового Земельного кодексу України з 01.01.2002 р. в пункті 2 його розділу Х “Перехідні положення” зазначено, що “клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент введення в дію цього кодексу, реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Кодексу”.

Враховуючи, що ПП “Експрес” після набуття у власність будівлі не переоформило право користування земельною ділянкою, набуття права на земельну ділянку у даний час регулюється приписами ст. ст. 123, 124, 186 ЗК України 2002 р. 27.03.2008 року Охтирською міською радою було прийнято рішенням № 477-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок», яким ПП «Експрес» надана в оренду земельна ділянка за адресою: м. Охтирка, вул. Шевченка, 9 площею 0,1510 га

Статтями 116, 124 ЗК України (у редакції, що діяла станом на 27.03.2008 р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач за зустрічним позовом на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на нерухоме майно — будівлю кафе “Горлиця”, що не заперечується відповідачем за зустрічним позовом. Проте, договір від 06.12.2000 р. не містить умов щодо набуття прав за земельну ділянку, необхідну для обслуговування будівлі кафе.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання за позивачем за зустрічним позовом права власності та права користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 9 в м. Охтирка не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням приписів ст. 152 ЗК України визнання права, в тому числі власності і користування, можливе лише за умови набуття такого права, а виходячи з наявних у справі матеріалів позивач за зустрічним позовом такого права не набув.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи викладене, Охтирська міська рада є власником земель в межах міста Охтирка і належним позивачем у справі.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Охтирської міської ради від 27.03.2008 року № 477-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок» ПП «Експрес» надана в оренду земельна ділянка за адресою: м. Охтирка, вул. Шевченка, 9 площею 0,1510 га стоком на 10 років для комерційного використання (розміщення та обслуговування торгівельного центру).

Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Сумській області 16.02.2009, 19.03.2009, 25.03.2009 р. проведені перевірки дотримання ПП «Експрес» вимог земельного законодавства, за наслідками яких складені відповідні Акти. Перевірками встановлено, що підприємство використовує земельну ділянку площею 0,1500 га по вул. Шевченка, 9 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі – магазину «Салон меблів» без документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що є порушенням ст. 125 ЗК України.

З метою усунення вищевказаних порушень Управлінням винесено приписи № 24 від 16.02.2009 р. та № 38 від 19.03.2009 р.; постановою про накладення адміністративного стягнення № 20 від 19.03.2009 р. директор ПП «Експрес» Дикий О.А. притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Як свідчать матеріали справи, договір оренди землі позивач за первісним позовом ПП «Експрес» не направляв, а надав в судове засідання 04.02.2010 р. примірник договору оренди землі, датованого 02.02.2010 р., без підпису посадової особи Охтирської міської ради (орендодавця).

За таких обставин, вимоги позивача щодо зобов’язання ПП «Експрес» укласти договір оренди землі, суд вважає безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем за первісним позовом порушено загальний порядок укладення договору оренди землі, передбачений ст.181 Господарського кодексу України.

Не підлягає задоволенню вимога позивача за первісним позовом щодо зобов’язання відповідача внести плату до бюджету міста за період користування земельною ділянкою з моменту її фактичного використання в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки позивачем не наведені правові підстави для стягнення плати за користування земельною ділянкою з моменту її фактичного використання та не наданий обґрунтований розрахунок суми стягнення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивачі за первісним і зустрічним позовами, з урахуванням всіх обставин справи, не подали суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили їх позиції.                              Керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                    

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісного позову Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Жовтнева, 11, код 02318385) – відмовити.

2.В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Експрес» (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Левченка, 24) - відмовити.

          СУДДЯ                                                             О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.03.2010 року.

Суддя