Рішення № 83753995, 20.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2019 року № 640/10172/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом

Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва

до Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання зняти арешт

Прийняв до уваги наступне

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, в якій просить :

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в частині відмови у зняття арешту з рухомого майна Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва накладеного по виконавчому провадженню ВП 34253477.

Зняти арешт, накладений на майно Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (код - 03359760) постановою від 12.09.2012 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена Державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Соловар О. М. по виконавчому провадженню ВП 34253477 шляхом припинення чинності заборони здійснювати відчуження майна, яке належить Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (код - 03359760).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не скасовано спірний запис та не знято арешт з належного Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02.07.2019.

Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 2 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача письмового відзиву проти позову не надав.

Судом ухвалено про подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У березні 2019 року Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва при здійсненні заходів щодо списання непридатної до експлуатації автотракторної техніки, виявлено постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві про арешт майна позивача та оголошення заборони на його відчуження.

За інформацією Регіонального центру МВС в м. Києві до теперішнього часу є чинною заборона позивачу на відчуження всього рухомого майна, що накладена постановою від 12.09.2012 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Соловар О. М. по виконавчому провадженню ВП 34253477 щодо стягнення заборгованості з позивача в розмірі 264650,72 грн згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2-а-17910/11/2670 від 27.08.2012.

Виконавчий лист № 2-а-17910/11/2670 від 27.08.2012, видано Окружним адміністративним судом м. Києва на підставі постанови від 01.02.2012 по справі 2-а-17910/11/2670, якою задоволено позов Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Комунального підприємства «По утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва» про стягнення заборгованості фінансових санкцій у розмірі 264650,72 грн.

Листом № 01-09-591 від 10.05.2019 позивач звернувся до відповідача та повідомив, що заборгованість позивача перед Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва у розмірі 264650,72 грн стягнута з казначейського рахунку позивача 08.07.2013 Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2-а-17910/11/2670 від 27.08.2012 в порядку безспірного списання коштів з рахунків боржника, відповідно до п. 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (у редакції, що діяла на час списання коштів).

З урахуванням вищевикладених обставин і наданих відповідачу документальних доказів, позивач просив зняти всі арешти та обмежувальні заходи, що запроваджені відносно позивача по виконавчому провадженню ВП 34253477.

За результатом розгляду листа позивача №01-09-591 від 10.05.2019, 03.06.2019 до позивача надійшов лист відповідача № 20194 від 31.05.2019, яким повідомлено, що виконавче провадження ВП 34253477 щодо стягнення заборгованості з позивача в розмірі 264650,72 грн згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2-а-17910/11/2670 від 27.08.2012 завершене відповідно до постанови державного виконавця від 20.06.2013 про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав передбачених п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також відповідач повідомив, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», виконавче провадження ВП 34253477 знищено по закінченню трьох річного строку зберігання, а статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виключний перелік для зняття арешту з майна боржника.

З урахуванням викладених обставин, відповідач повідомив, що враховуючи знищене виконавче провадження, у останнього на даний час відсутні законні підстави для зняття арешту з майна позивача.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у знятті арешту з нерухомого майна, що їй належить на праві власності, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається з відповіді Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2019 № 20194 згідно інформації яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 34253477 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 № 17910/11/2670 про стягнення з КП «По утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва» на користь УПФУ у Печерському районі м. Києва боргу в розмірі 264650,72 грн.

20.06.2013 державним виконавцем, на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану.

Разом з цим, відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25.12.2008 № 2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить три роки, вищезазначене виконавче провадження знищено. Одночасно проінформовано, що статтею 59 Закону визначено виключний перелік для зняття арешту з майна боржника.

Статтею 50 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з тим, відповідач у листі від 31.05.2019 № 20194 зазначає, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

У свою чергу, статтею 38 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» установлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого було прийнято спірну постанову, знищено, суд дійшов висновку, що відповідачем при завершенні виконавчого провадження не застосовано наслідки, встановлені статтею 38 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження».

При цьому, вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, частиною четвертою статті 59 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У свою чергу, частиною п`ятою статті 59 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що відповідачем було знищено виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно позивача, у зв`язку з його завершенням без застосування передбачених Законом наслідків завершення такого виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, відповідно до статті 59 Закону № 1404-VIII, є зобов`язання Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві - зняти арешт, накладений на майно Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва ВП 34253477 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 № 17910/11/2670 про стягнення з КП «По утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва» на користь УПФУ у Печерському районі м. Києва боргу в розмірі 264650,72 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 242, 243, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві - зняти арешт накладений на майно Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва ВП 34253477 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 № 17910/11/2670 про стягнення з КП «По утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва» на користь УПФУ у Печерському районі м. Києва боргу в розмірі 264650,72 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь КП «По утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва» (01014, м.Київ, вул.Залізничне шосе, 61, код ЄДРПОУ 03359760) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01011, м.Київ, вул.Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 960,50 грн.

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Р.О. Арсірій