Рішення № 83753989, 21.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2019 року № 826/557/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировичапровизнання протиправними дій та зобов’язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення позивача, ОСОБА_1, до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 23.02.2015, укладеного між позивачем і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити позивача, ОСОБА_1, до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 23.02.2015, укладеного між позивачем і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», якій необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 23.02.2015, укладеного між позивачем і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Уповноваженою особою Фонду протиправно визнано нікчемним Договір банківського вкладу (депозиту) №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 23.02.2015, укладений між нею та АТ «Дельта Банк» та не включено її до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

09.03.2016 Уповноважена особа подала до суду заперечення проти адміністративного позову зазначивши, що Договір банківського вкладу (депозиту) №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 23.02.2015, укладений ОСОБА_1 з АТ «Дельта Банк» визнано нікчемним на підставі Протоколу комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 з Додатком №1 та наказу тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 16.09.2015 №813. При цьому відповідач зазначив, що постановою Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», заборонено в період її дії здійснювати операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку в період дії цієї постанови. Також відповідач зазначає, що зарахування коштів на рахунок позивача, шляхом безготівкового перерахування з рахунку іншої фізичної особи є порушенням Правил банківського обслуговування фізичних осіб, які є невід’ємною частиною Договору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2016 зупинено провадження в адміністративній справі №826/557/16 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі №1-26/2016 (№2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019, адміністративну справу №826/557/16 передано на розгляд судді Аверковій В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 адміністративну справу №826/557/16 суддею Аверковою В.В. прийнято до свого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 провадження у справі №826/557/16 поновлено.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.02.2015 ОСОБА_1 укладено договір №013-29591-230215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, відповідно до умов якого Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 (а.с.12).

Сума вкладу складає 6 500,00 дол. США (пункт 1.2 Договору). Вказана сума була зарахована на рахунок НОМЕР_2 відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 23.02.2015 №46292842.

Відповідно до довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк» від 02.10.2015 №05-3089539/1 виданої ОСОБА_1, зазначено що в АТ «Дельта Банк» відкрито рахунок: договір №013-29591-230215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая», укладений 23.02.2015 на суму у розмірі 6 500,00 дол. США, що припинив свою дію 22.08.2018, по якому, станом на 02.10.2015, залишок коштів на рахунку відсутній (а.с.16).

02.03.2015 постановою Правління Національного банку України №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 №147 строк здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати акціонерне товариство «Дельта Банк», на підставі чого виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким вирішено розпочати процедуру ліквідації публічного акціонерного банку «Дельта Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

20.02.2017 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04.10.2019.

Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 04.10.2019.

Зазначена інформація також розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за посиланням: http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/118-delta.

Також судом встановлено, що відповідно до повідомлення про нікчемність правочину від 23.09.2015 №8821/2332, яке було направлено Тимчасовою адміністрацією банку, позивачу повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, згідно з пунктом 7 частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, відповідно до листа АТ «Дельта Банк» від 25.11.2015 №05-3144226 зазначено, що інформацію щодо Договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215 не включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв’язку з визнанням зазначеного договору нікчемним.

При цьому, відповідно до Протоколу від 15.09.2015 засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» від 29.05.2015 №408 затверджено результати перевірки на предмет виявлення правочинів (договорів) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до витягу з Наказу Тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 16.09.2015 №813 «Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» застосовано наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу, де міститься інформація також про позивача.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною шостою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом Уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Аналізуючи наведені норми законодавства, можна зробити висновок, що перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду складається та подається Уповноважено особою Фонду один раз.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1)складення Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2)передача Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3)складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4)затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається із повідомлення про нікчемність правочину Тимчасової адміністрації від 23.09.2015 №8821/2332 позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у зв'язку з тим, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання обов'язків, передбачених статтею 37 Закону №4452-VI, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 29.05.2015 №408 створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями (далі - Комісія).

За результатами роботи Комісії, останньою складено протокол від 15.09.2015 (а.с.38-39), яким встановлено, що у зв'язку із укладенням між банком та фізичними особами після 16.01.2014 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. При цьому, переважна більшість укладених договорів банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Однак, фактично кошти вносились третіми особами, що є порушенням умов договору та правил, що є публічними.

На підставі наведеного, Комісією було запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» застосовано до договору банківського вкладу позивача наслідки нікчемності, з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Нікчемність договорів обґрунтована тим, що умови договорів банківських вкладів, за якими здійснювалися перерахунки коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами.

Таким чином, позивача не включено, спочатку до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів, а потім і до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу.

Як зазначалось вище, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Таким чином, враховуючи відсутність у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показанням свідків.

Відповідно до статей 73, 74 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надала належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору у розмірі 6 500,00 дол. США внесені, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносилися, надано не було.

При цьому, суд зазначає про безпідставність твердження відповідача, що внаслідок «дроблення» великого вкладу іншої особи, розмір якого становив більше, ніж 200 000,00 грн. позивач набувала гарантоване право на отримання коштів в сумі до 200 000,00 грн. безпосередньо від Фонду та отримувала перевагу перед іншими кредиторами Банку, що є порушенням пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивачем кошти фактично не вносилися на рахунок за спірним договором.

Також, в своїх запереченнях Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів посилається на постанову Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії «проблемних», якою до банку було застосовано заходи впливу, зокрема, заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте, зазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не могла знати про її зміст та встановлені обмеження, що також вказує на добросовісність її дій у спірних правовідносинах.

Окрім того, зазначена постанова не містить заборони укладати депозитні договори з фізичними особами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між позивачем і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ. бул. Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 34047020) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

3. Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

4. Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», якій необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015 №013-29591-230215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова