Рішення № 83753809, 15.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року справа № 580/1305/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (далі — позивач) з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку;

- зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до договору дарування земельної ділянки від 24.12.2013 №14523, договору дарування земельної ділянки від 24.12.2013 №14519, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2016 №4082, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2016 №4072, нею було придбано земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2 загальною площею 0,28 га, які, в подальшому об'єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку із необхідністю здійснити реконструкцію належаних їй на праві власності житлових будівель і надвірних споруд в індивідуальний житловий будинок садибного типу позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання містобудівних умов та обмежень, проте відповідач листом від 28.03.2019 №25150-арх відмовив у задоволенні її клопотання у зв'язку із тим, що наміри забудови не відповідають містобудівній документації, а саме за планом зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 земельні ділянки позивача перебувають у зоні озеленених територій загального користування Р-3 (Ж-1).

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки права на земельні ділянки набуті до затвердження плану зонування території міста Черкаси рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, а при затвердженні плану зонування території м. Черкаси не враховано наявність житлового будинку із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Від відповідача 22.05.2019 надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2004 №2-513, земельна ділянка позивача відноситься до зони Р-3 (Ж-1) – рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

В силу ст. 163 КАС України позивач подала відповідь на позов, в якому не погодилась із доводами позивача, вказавши, що відповідно до рішення №577 від 13.09.1967 Черкаської міської ради, договору купівлі-продажу від 06.01.1999, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 надавались у приватну власність задовго до розроблення Генерального плану міста Черкаси затвердженого рішенням Черкаської міської ради №3-505 від 29.12.2011 та Плану зонування території, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 24.12.2013 №14523, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ОСОБА_3, договору дарування земельної ділянки від 24.12.2013 №14519, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ОСОБА_3, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2016 №4082, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ОСОБА_3, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2016 №4072, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ОСОБА_3 позивачем набуто право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2 загальною площею 0,28 га., які, в подальшому об'єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: вул. Кавказька, 181, узвіз Білоцерківський, 44 та 42 ум. Черкаси.

Позивач 28.03.2019 звернулась до відповідача із заявою №25150-АРХ на видачу містобудівних умов для будівництва індивідуального житлового будинку, до якої долучила: копію паспорту громадянина; копію документу, що посвідчує право власності; копію документу, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна; викопіювання із топографо-геодезичного плану М 1:2000; витягу із державного земельного кадастру; довідку 6-зем; копію нотаріально посвідченої заяви №152.

Відповідач 03.04.2019 листом №25150-АРХ повідомив позивача про відмову у задоволенні її заяви на підставі п. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» із посиланням на те, що наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме згідно з планом зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, переліку супутніх видів забудов та використання земельних ділянок в межах території Р-3 (Ж-1) – рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Позивач не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернулась за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ст. 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За змістом частини першої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

- копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву від 28.03.2019 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови для будівництва індивідуального житлового будинку, до якої було надано відповідний перелік документів, що підтверджується описом документів, що надано до ЦНАП.

Проте, листом від 03.04.2019 №25150-АРХ відповідач відмовив позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 181, Білоцерівський узвіз 42,44.

Так, щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням міської ради від 04.12.2014 №2-513 земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об’єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об’єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів.

У пояснювальній записці до Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 5-513 зазначено, що зонінг м.Черкаси створюється з метою:

- регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів',

- забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням;

Відповідно до статей 24, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення території не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що: - режим.забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з частиною другою ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Судом із плану зонування території міста Черкаси, встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 віднесена до рекреаційної зони озеленених територій загального користування.

При цьому судом встановлено, що згідно технічних паспортів на будинковолодіння за адресами: АДРЕСА_1 житлові будинки та надвірні споруди було збудовано: в 1922 році (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1) та у 1961 році (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2).

Матеріали справи свідчать, що ще до виготовлення Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 5-513, земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, по АДРЕСА_1 мали цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вищевказана обставина підтверджується: рішенням Черкаської міської ради №577 від 13.09.1967, договором купівлі-продажу від 06.01.1999, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, актом визначення та погодження меж земельних ділянок.

Отже, при затвердженні плану зонування території міста Черкаси не було враховано наявність житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 із цільовим призначенням земельних ділянок - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Таким чином позивач придбала земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, по АДРЕСА_1 з конкретно визначеним цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно із ч. 4 ст. 373 Цивільного Кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

У силу частин 1-3 статті 375 Цивільного Кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків

Таким чином, встановлення режиму забудови території, визначеного для містобудівних потреб (зонування) для земельної ділянки, розташованої у відповідній зоні, не припиняє її право власності на забудову в межах її цільового призначення.

Отже, позивач отримавши право власності на земельну ділянку із визначеним цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, правомірно звернулась до відповідача із заявою на видачу містобудівних умов і обмежень та мала розумні очікування на позитивне вирішення її заяви.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам

Проте, відповідач відмовляючи у видачі містобудівних умов і обмежень, почав діяти не послідовно всупереч принципу належного урядування, порушуючи конституційне право позивача, оскільки кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити, що складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є принцип правової визначеності.

Суд зазначає, що за вказаних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також захищається статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином відповідач не урахував всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а отже діяв не обґрунтовано та протиправно.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідач необґрунтовано відмовив у видачі будівельного паспорту позивачу, а тому для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов’язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії — задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.

Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38715770) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.09.2019

Суддя С.О. Кульчицький