Рішення № 83753452, 19.08.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 серпня 2019 року м. Рівне №460/1685/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, за змістом якого просив суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не надання відповіді позивачу у встановлений законом термін, згідно із зверненням від 30.05.2019 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;

зобов'язати відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь, згідно із зверненням від 30.05.2019 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.

В обґрунтування позовної заяви позивач повідомив суду, що ним подано відповідачу заяву від 30.05.2019 щодо виплати в добровільному порядку грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Дану заяву від 30.05.2019 надіслано відповідачу поштою 30.05.2019 та отримано ним 03.06.2019, про що свідчить роздруківка серверу Укрпошти. Однак, відповідач станом на 16.07.2019 жодних повідомлень не надав.

На думку позивача, бездіяльність відповідача в частині ненадання йому відповіді у встановлений законом термін не відповідає визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розумності, а вчинена протиправно.

З наведених підстав, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 19.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадження) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

12.08.2019 представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву (а.с.19-20), в якому вказав, що відповідно до книг реєстрації вхідної кореспонденції та книги реєстрації звернень громадян окремого звернення ОСОБА_1 за 30.05.2019 щодо надання грошової компенсації за відпустку як учасника бойових дій не зареєстровано. Сам факт ненадання позивачу відповіді на його звернення від 30.05.2019 став можливим у зв'язку з тим, що позивач скеровує кілька звернень, запитів, скарг, які не належать до одного питання, в одному конверті, що можна спостерігати в копії опису документів, надісланих до військової частини А0796 30.05.2019, доданої позивачем до позовної заяви. Заява ОСОБА_1 від 30.05.2019 розглянута відповідачем, за результатами чого позивачу надано обґрунтовану відповідь від 09.08.2019 за вих. №501/2928 щодо виплати йому грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік.

Відтак, посилаючись на ст. ст. 44, 55, п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, представник відповідача просив суд закрити провадження у справі №460/1685/19.

19.08.2019 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.27-28), в якій вказав, що 17.08.2019 ним отримано відзив від відповідача та відповідь за №501/2928 від 09.08.2019 на його заяву від 30.05.2019. Дану відповідь отримано позивачем більш ніж за 2 місяці від часу отримання заяви відповідачем та за умови подання позовної заяви. Позивач вважає, що відповідач протиправно знехтував виконанням вимог Закону №393/96-ВР та порушив право ОСОБА_1 на своєчасність отримання відповіді, оскільки право особи включає в себе не тільки право на отримання відповіді, а й право на своєчасність її отримання.

У зв'язку з цим, керуючись ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач заявив про зменшення його позовних вимог, шляхом виключення вимоги номер 2 щодо зобов'язань відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь згідно зі зверненням від 30.05.2019, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР. Позовну вимогу номер 1 позивач просив задовольнити повністю.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Витягом з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 №318 стверджується, що відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, підполковника ОСОБА_1, старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління оперативного командування "Захід", звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров’я) (а.с.9).

Суд встановив, що 30.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А0796 із заявою про нарахування та виплату грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (а.с.11).

За даними офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення ОСОБА_1 від 30.05.2019, в якому серед іншого було надіслано на адресу командира військової частини А0796 заяву щодо нарахування та виплати грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій, було одержано адресатом 03.06.2019 (а.с.12-13). Відповідачем зазначені обставини не заперечувались.

У зв'язку з ненаданням відповідачем відповіді на вказану заяву у строк, встановлений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) врегульовано питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Положеннями частини сьомої статті 5 Закону № 393/96-ВР встановлено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Статтею 15 Закону №2939-VI визначено, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (ч. 3 ст. 15 Закону №2939-VI).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (абз. 7 ч. 1 ст. 18 Закону №2939-VI).

Статтею 20 Закону №2939-VI регламентовано, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Таким чином, за загальним правилом, строк розгляду звернення не повинен перевищувати один місяць від дня його надходження, про що повідомив і позивач.

Суд встановив, що відповідь на звернення позивача від 30.05.2019 надана відповідачем 09.08.2019 за вих. №501/2928 (а.с.22-24), що позивач не заперечує.

Фактичні обставини справи свідчать на користь висновку, що відповідач, не розглянувши заяву позивача у строк, встановлений Законом №2939-VI, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив право позивача на своєчасний розгляд його звернення суб'єктом владних повноважень.

Отже, за обставинами справи, на час звернення позивача до суду з даним позовом його право на своєчасний розгляд звернення та отримання відповіді у строк, встановлений законом, було порушене, що давало підстави ОСОБА_1 звернутись за судовим захистом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зазначені положення КАС України кореспондують приписам статті 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Відтак, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення порушеного протиправною бездіяльністю такого суб'єкта владних повноважень права чи охоронюваного законом інтересу особи, яка звернулась за судовим захистом.

Матеріалами справи стверджено, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач надав позивачу відповідь на його звернення від 30.05.2019, чим повністю відновив порушене право позивача на інформацію. На свою незгоду зі змістом одержаної відповіді позивач не вказує.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

За встановлених обставин, суд вважає, що після звернення позивача до суду відповідач виправив оскаржуване порушення, при цьому визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненадання відповіді позивачу у встановлений законом термін жодним чином не вплине на відновлення порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною після виправлення ним оскаржуваного порушення. Відтак, суд вважає, що провадження у справі слід закрити.

Керуючись п.8 ч.1 ст.238, ст.ст. 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повна ухвала складена 19 серпня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.