Рішення № 83753404, 21.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/663/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Гадяцьке об'єднане управління пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Гадяцьке об'єднане управління пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2019 ВП№58270795.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення державного виконавця, оскільки стягувачем пропущено строк пред’явлення виконавчого листа до виконання.

29.03.2019 судом одержано пояснення Гадяцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у яких представник третьої особи просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наявність у боржника обов'язку зі сплати єдиного внеску. Вказував на те, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 замінено стягувача у виконавчому документі вимозі про сплату боргу №Ф-149 від 25.09.2012, виданому управлінням Пенсійного фонду України в Зіньківському районі, його правонаступником Гадяцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області.

01.04.2019 до суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність спірної постанови.

18.04.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив (пояснення третьої особи) згідно якої позивач стверджує про безпідставність пояснень наданих третьою особою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

У судове засідання учасники справи не з’явились.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання. Враховуючи не надання представником відповідача доказів на підтвердження неможливості прибуття до суду ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Третя особа яву свого представник в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

Суд враховує, що цей спір виник у справі для розгляду якої визначені скорочені строки.

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність повідомлених учасниками справи обставин та наданих доказів для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, суд визнав за можливе розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

З матеріалів справи судом встановлено.

25.09.2012 начальником управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі на ім'я ОСОБА_1 винесено вимогу №149 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування в розмірі 948,70 грн.

25.07.2017 начальником Зіньківського РВДВС Очкуренком В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54292841 з примусового виконання вказаної вимоги.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 постанову начальника Зіньківського районного відділу державно виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Очкуренка В.М. від 25.07.2017 ВП54292841 про відкриття виконавчого провадження визнано протиправною та скасовано.

20.11.2018 виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини третьої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 заяву Гадяцького ОУПФ України Полтавської області про заміну стягувача задоволено. Замінено стягувача у виконавчому документі - вимозі про сплату боргу №Ф-149 від 25.09.2012, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавсько області: первинного стягувача - Управління Пенсійного фонду в Зіньківському районі Полтавської області на його правонаступника - Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Постановою старшого державного виконавця Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у полтавській області від 04.02.2019 ВП №58270795 відкрито виконавче провадження по виконанню вимог Гадяцького ОУПФ України Полтавської області №Ф-149 від 25.09.2012.

Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку позовним вимога суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 5.10.16) /надалі - Закон №606-XIV/ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Так само, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 5.10.16) /надалі - Закон №1404-VIII/ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

А відповідно до статті 23 Закону №606-XIV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першою та другою статті 24 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець, в силу положень частини першої статті 25 Закону №606-XIV, зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

У свою чергу, пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Системно проаналізувавши наведені вище положення законів №№ 606-XIV та 1404-VIII, суд дійшов висновку, що державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред’явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №816/1336/17, яка набрала законної сили 24.10.2017 та є обов'язкової для виконання, встановлено, що на дату звернення (12.07.2017) Управління Пенсійного фонду в Зіньківському районі Полтавської області до виконавчої служби зі заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги №149, стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.17), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, судом під час розгляду справи №816/1336/17 встановлено факт пропуску стягувачем строку пред’явлення вимоги №149 до виконання, наслідком чого мало бути повернення відповідного виконавчого документа стягувачу без виконання.

У зв'язку з пропуском стягувачем строку пред’явлення виконавчого листа до виконання подальше відкриття виконавчого провадження на підставі такого виконавчого документа могло мати місце виключно у разі поновлення судом строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Докази звернення стягувача до суду із заявою про поновлення строку звернення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні.

Заміна стягувача у виконавчому провадженні не є підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання. Так само, згадана процесуальна дія не перериває строків пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 про заміну стягувача у виконавчому документі, скасована постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019. Апеляційним судом прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви Гадяцького ОУПФ України Полтавської області про заміну стягувача у виконавчому документі.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що виконавче провадження №58270795 відкрито на підставі виконавчого документа щодо якого стягувачем пропущено строк його пред’явлення до виконання.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем у цій справі не доведено правомірність постанови від 04.02.2019 про відкриття виконавчого провадження №58270795.

Разом з цим, у ході судового розгляду справи встановлено, що державний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі від 25.09.2012 №149, не перевірив дотримання стягувачем строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим безпідставно відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа щодо якого відповідний строк закінчився.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 18.03.2019 №0.0.1299441713.1.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у розмірі 768,40 грн належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гадяцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Битенко Наталії Володимирівни від 04 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58270795.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34463427; вул. Воздвиженська, 64, м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя С.С. Бойко