Рішення № 83753389, 19.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/579/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – Матірної Н.В.,

представника третьої особи - Мосейчука Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа: Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2018 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2017 №316 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 терміном дії до 17.12.2018, виданої громадянину Російської Федерації ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував про протиправність та безпідставність рішення відповідача про скасування йому посвідки на тимчасове проживання в Україні. Позивач зазначив, що проживає в Україні на законних підставах більше 8 років, працює на посаді генерального директора ТОВ "Ельман", а з отриманих на території України доходів регулярно сплачує необхідні податки та обов'язкові платежі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/579/18, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач заперечував проти позову. Надав суду відзив на позовну заяву, у якому повідомив, що рішення від 28.12.2017 №316 про скасування ОСОБА_4 посвідки на тимчасове проживання в Україні було прийнято у зв’язку із надходженням до УДМС України в Полтавській області подання Управління Служби Безпеки України в Полтавській області про скасування посвідки на проживання зазначеній особі. У поданні зазначалось, що дії Позивача спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в країні та провокування озброєного конфлікту, що могло призвести до загибелі мирних громадян. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому вказав на те, що перебуває на території України досить тривалий час, жодного разу не викликався до органів СБУ для надання будь-яких пояснень з приводу обставин зазначених в поданні та з приводу цих обставин не притягувався до будь-якої відповідальності. Крім того, звертав увагу на те, що відповідно до відповіді Департаменту контррозвідки СБУ вих. №2/Л-133/14 від 01.03.2018 кримінальні провадження щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 органами досудового розслідування Служби Безпеки України не порушувались. Вважає, що УДМСУ в Полтавській області без проведення будь-яких додаткових перевірок, не дослідивши в повному обсязі обставин справи, необґрунтовано та упереджено прийняла оскаржуване рішення.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Служби безпеки України в Полтавській області.

Третя особа надала до суду письмові пояснення, у яких вказала, що внаслідок виконання оперативним підрозділом Управління СБ України в Полтавській області завдань у встановленому законом порядку була отримана інформація про те, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", 04 вересня 2017 року Департаментом контррозвідки СБ України за № 2/5/4-23386 винесено постанову про заборону в’їзду в Україну строком на 2 роки (до 04.09.2019 року) громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловічої статі, паспорт НОМЕР_1, у діях якого встановлені ознаки причетності до підготовки на території України акцій на шкоду національній безпеці держави. Одночасно було встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває в Україні, а саме в м. Полтаві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, строком дії до 04.12.2014 року, з подальшим продовженням строку дії до 27.11.2016 року. 25.11.2016 року рішенням УДМС України в Полтавській області строк дії зазначеної посвідки на тимчасове проживання продовжено до 25.11.2017 року. З урахуванням викладеного, 19 грудня 2017 року Управлінням СБ України в Полтавській області було направлено інформування за № 14/9918п на адресу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, як уповноваженому центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо факту винесення функціональним підрозділом Центрального управління СБУ постанови від 04.09.2017 № 2/5/4-23386 про заборону в'їзду громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 в Україну, а також фактичне його перебування на території України в м. Полтава. При цьому, зазначає, що вказаний документ не був поданням до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, а був відповідним інформуванням на розгляд Управління ДМС, для врахування при розгляді питання про можливе скасування посвідки на тимчасове проживання зазначеної особи.

У відповіді на пояснення третьої особи позивач вказував, що з пояснень третьої особи слідує, що вона володіє лише інформацією про наявність заборони на виїзд в Україну Позивачу, але не знає у яких саме діях позивача, встановлені ознаки причетності до підготовки на території України акцій на шкоду національній безпеці держави. Оскільки третя особа у своїх поясненнях не спростувала доводи викладені в позовній заяві, не надала суду доказів дій позивача, які б загрожували національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, вважає прийняте Управлінням ДМС України в Полтавській області рішення №316 від 28.12.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні необґрунтованим та незаконним, а також таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17 квітня 2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/5159/18 за позовом ОСОБА_4 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення Служби безпеки України №2/5/4-233786 від 04.09.2017 про заборону на в'їзд в Україну.

Ухвалою від 15 липня 2019 року поновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи проти позову заперечували, у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях просили відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 23.11.2013 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, 31.01.1.961 р.н., звернувся до УДМС України в Полтавській області із заявою про документування посвідкою на тимчасове проживання на підставі п. 13 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року №3773-VI.

04.12.2013 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 в УДМС України в Полтавській області за клопотанням ТОВ "Ельман" був документований посвідкою на тимчасове проживання НОМЕР_2 терміном дії до 04.12.2014 року з подальшим продовженням строку дії довідки до 17.12.2018 року.

21.12.2017 року до УДМС України в Полтавській області надійшов лист від Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 19.12.2017 за вих.№14/9919п щодо скасування ОСОБА_4 посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв’язку із тим, що його дії загрожують національній безпеці України.

Так, у вказаному листі зазначено, що 04.09.2017 Департаментом контррозвідки СБ України за № 2/5/4-23386 винесено постанову про заборону в’їзду в Україну строком на 2 роки (до 04.09.2019 року) громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловічої статі, паспорт НОМЕР_1, у діях якого встановлені ознаки причетності до підготовки на території України акцій на шкоду національній безпеці держави. Одночасно було встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває в Україні, а саме в м. Полтаві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2, строком дії до 04.12.2014 року, з подальшим продовженням строку дії до 27.11.2016 року. 25.11.2016 року рішенням УДМС України в Полтавській області строк дії зазначеної посвідки на тимчасове проживання продовжено до 25.11.2017 року /а.с. 36/.

28 грудня 2018 року УДМС України в Полтавській області прийнято рішення № 316, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 37/.

За змістом рішення мається посилання на лист УСБУ в Полтавській області від 19.12.2017 за вих.№14/9919п. З посиланням на вказане та керуючись п.4 п. 19 Порядку 251, п.п. 3.12 – 3.16 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС України від 15.07.2013 року № 681, УДМС України в Полтавській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З даним рішенням позивач не погодився та, вважаючи його протиправним і безпідставним, оскаржив до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно п. 13 ст. 4 Закону України, «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Відповідно до п. 3 ст.5 цього Закону, іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - чотирнадцятій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання. Пунктом 13 цієї ж статті внормовано, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 з 2013 року перебував на території України на підставі отриманої посвідки на тимчасове проживання.

Легальність перебування гр. ОСОБА_4 на території України сторонами не оспорювалася.

Підстави та процедура скасування посвідки про тимчасове проживання іноземця врегульовані Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року (Порядок 251), а також наказом МВС України № 681 від 15.07.2013 року «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання».

Згідно п. 19 Порядку 251, посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

Згідно п. 3.12 Наказу МВС №681, раніше видана посвідка скасовується територіальним органом чи підрозділом ДМС, який її видав, у випадках, передбачених пунктом 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання гр. ОСОБА_4, стало винесення 04.09.2017 Департаментом контррозвідки СБ України за № 2/5/4-23386 постанови про заборону в’їзду в Україну строком на 2 роки (до 04.09.2019 року) громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловічої статі, паспорт НОМЕР_1.

Приймаючи постанову про заборону в’їзду позивача в Україну від 4 вересня 2017 року Службою безпеки України встановлено, що у діях громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 містяться ознаки причетності до підготовки на території нашої держави акцій на шкоду національній безпеці України. За наявними даними, вказаний громадянин планує прибути до нашої держави з метою проведення дій, спрямованих на дестабілізацію суспільно - політичної ситуації у нашій країні та провокування озброєного конфлікту, що може призвести до загибелі мирних громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про заборону в'їзду позивачу на територію України була прийнята на підставі довідки ДКР СБ України від 19 червня 2017 року № 2/5/4-20127 (для службового користування), у якій зазначено, що позивач у період 2015-2017 р.р. шість разів здійснював перетин державного кордону України в напрямку Російської Федерації та Азербайджану на підставі паспорту Російської Федерації № НОМЕР_1.

За наявною оперативною інформацією у 2012 році позивач мав наміри створити в Полтавській області політичну партію воїнів-афганців та використовувати останню з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні. Зокрема, до вищезгаданої партії мали увійти особи, які приймали участь у масових акціях протесту та сутичок із правоохоронцями, ініційованих «афганськими» та «чорнобильськими» організаціями біля Верховної Ради України та інших адміністративних будівель державних органів влади.

За інформацією баз даних ГІКЦ ДІАЗ СБУ позивач причетний до створення механізмів іноземного втручання у внутрішні справи України. З метою лобіювання бізнес- інтересів іноземних та будівельних компаній на шкоду державні та економічній безпеці України позивач у 2014 році створював громадські організації, які повинні були забезпечувати проведення своїх членів до представницьких і виконавчих органів влади, формувати відповідні позиції впливу та сприяти вирішенню певних питань.

Окрім того, на території України позивачу підконтрольне ТОВ "Ельман" (код ЄДРПОУ 35025977), яке є дочірнім підприємством російської будівельної компанії АО "Генеральная строительная корпорация", яка підтримується та фінансується урядом Російської Федерації.

Зокрема, наприкінці 2014 року від імені позивача як засновника ТОВ "Ельман" проводилися благодійні акції, пов'язані із розповсюдженням продуктових наборів на території Полтавської області. Вказані благодійні акції здійснювалися з метою уникнення відповідальності за "підкуп виборців" під час агітаційної роботи.

Таким чином, за висновком викладеним у зазначеній довідці, СБУ вважає, шо діяльність позивача на території України спрямована на проведення дій, які можуть викликати дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в нашій країні, провокування озброєного конфлікту, що у свою чергу може призвести до загибелі мирних громадян і нанести шкоду інтересам національної безпеки.

Визначення національної безпеки та загрози національній безпеці надано Законом України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 року № 964-IV.

Згідно ст. 1 згаданого Закону, національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам; загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

Суд приймає до уваги, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі №826/5159/18 рішення першого заступника Голови Служби безпеки України Малікова В.В., від 04 вересня 2017 року «Про заборону в’їзду на територію України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 2 роки до 04 вересня 2019 року» визнано протиправним та скасовано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно листа Національної поліції від 29 січня 2019 року № 193/115/33/01/2018 інформація щодо притягнення позивача до адміністративної або кримінальної відповідальності на території Полтавської області за порушення ним виборчого законодавства та виборчих прав і свобод людини на обліках відсутня.

Листом Департаментом контррозвідки Служби Безпеки України від 08 лютого 2019 року № 2/Т-83/14 повідомлено позивача про відсутність інформації, або документальних матеріалів що вказують на проведення ОСОБА_4 діяльності, яка викликає дестабілізацію суспільно - політичної ситуації в Україні, провокує озброєний конфлікт в країні та можуть слугувати підставою для притягнення його до передбаченої законом адміністративної чи кримінальної відповідальності, або застосування інших заходів адміністративного впливу.

Листом Міністерства юстиції на запит адвоката від 21 січня 2019 року № 12-01/2019 встановлено, що станом на 29 січня 2019 року в Єдиному реєстрі громадських формувань. Реєстрі громадських об’єднань відомості про громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, як засновника або такого, що входить до складу керівних органів громадських об’єднань, громадських формувань відсутні.

Крім того, Департаментом контррозвідки СБУ від 18 березня 2019 року повідомлено Управління правового забезпечення СБУ про неможливість надати до суду відповідні матеріали, що підтверджують фактичні дані протиправної діяльності ОСОБА_4, які відображені у довідці ДКР СБ України від 19 червня 2017 року № 2/5/4-20127 (для службового користування), на підставі якої і було прийнято оскаржуване позивачем рішення від 04 вересня 2017 року «Про заборону в’їзду на територію України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 2 роки до 04 вересня 2019 року».

Отже, СБУ не надано доказів того, що у діях громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 містяться ознаки причетності до підготовки на території нашої держави акцій на шкоду національній безпеці України. Не підтверджено, що позивая планує прибути до нашої держави з метою проведення дій, спрямованих на дестабілізацію суспільно - політичної ситуації у нашій країні та провокування озброєного конфлікту, то може призвести до загибелі мирних громадян.

Більш того, позивач станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та на час розгляду справи перебуває на території України, за її межі не виїжджав. Тобто, спірне рішення відповідача про заборону в’їзду не узгоджується з наведеними обставинами.

При цьому факт того, що ОСОБА_4 є керівником ТОВ «Ельман» не є підставою для заборони в’їзду позивача на територію України та не підтверджує причетність позивача до підготовки на території України акцій на шкоду національній безпеці, або його прибуття на територію буде спрямоване на дестабілізацію суспільно - політичної ситуації у нашій країні та провокування озброєного конфлікту, що може призвести до загибелі мирних громадян.

Виходячи з недоведеністю дій позивача, які є участю у незаконній міграції, яка, у свою чергу, визначена Законом як одна з основних загроз національній безпеці України, суд погоджується з тим, що у відповідача не було достатніх підстав, передбачених п.п. 4 п. 19 Порядку 251, для скасування посвідки на тимчасове проживання гр. ОСОБА_4.

Аналізуючи спірне рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 28.12.2017 №316 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, суд вважає, що хоча останнє і прийняте за умови формального дотримання суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства, однак його висновки ґрунтуються на необ'єктивних відомостях, та зазначене рішення грубо порушує права людини і громадянина.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 28.12.2017 №316 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 терміном дії до 17.12.2018, виданої громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, прийняте суб’єктом владних повноважень всупереч ст. 19 Конституції України, ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, Полтавська область, 36039), третя особа: Управління Служби безпеки України в Полтавській області (вул. Соборності, 40, м. Полтава, 36003) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 28 грудня 2017 року №316 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 серпня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва