Ухвала суду № 83753297, 21.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2622/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення від 08.05.2019 про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язання зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 21.08.2019.

21.08.2019 третя особа ОСОБА_3 надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що згідно довідки Хорольської міської ради від 02.05.2019 місцем реєстрації малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є АДРЕСА_2. Місце реєстрації малолітньої особи породжує у неї речове право яким є право користування житлом, в даному випадку вищевказана квартира. За таких обставин, ОСОБА_3 вважає, що спірні правовідносини стосуються права на користування та розпорядження майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_2. Отже, на думку третьої особи, предметом спірних правовідносин є майнові права малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на вищевказану квартиру за адресою АДРЕСА_2, вимоги ж до виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області є похідними від них. З огляду на вказане вважає, що спір щодо скасування рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.05.2019 року про відмову в реєстрації місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання про закриття провадження у справі, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п.1, 7 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України до юрисдикції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Згідно ч.4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли внаслідок спору щодо місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та можливості реалізації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав, тоді як вимоги позивача до виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області є похідними від вирішення цього спору.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту сімейних прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства відсутня.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №500/6325/17, від 07.12.2018 у справі №824/165/17-а, від 07.02.2019 у справі №824/485/17-а.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі належить закрити з роз'ясненням позивачу права звернутись з відповідним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст ухвали складено 21 серпня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва