Ухвала суду № 83753279, 21.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

21 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/2896/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними дій щодо невиплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні; стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 6216,70, стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні з 01.06.2013 по день ухвалення рішення у справі з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 141,57 грн.

Підставою даного позову є невиплата в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 позовну заяву залишено без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам статей 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.08.2019 позивач надав суду заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовом.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк /частина п'ята статті 122 КАС України/.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Предметом даного спору є правомірність виплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому звільнення ОСОБА_3 відбулося 31.05.2013.

У заяві про поновлення строку позивач стверджує, що 30.07.2019 отримав розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та дізнався про порушення свого права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої з врахуванням індексації грошового забезпечення.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У Рішенні від 22.02.2012 у справі № 4-рп/2012.Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 КЗпП України а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

При таких обставинах посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення на рішення Конституційного суду від 15.10.2013 №8-рп/2013, №9-рп/2013 є помилковим, оскільки висновки зазначених рішень полягають у тому, що саме на заробітну плату не розповсюджуються строки звернення до суду, проте, середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені не входить до структури заробітної плати.

Подібні висновки щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №802/28/16-а, від 20.06.2018 у справі №823/761/17, від 25.07.2019 у справі №2140/1471/18.

Позивача було звільнено 31.05.2013, у цей день була видана трудова книжка та проведений розрахунок (з розміром якого позивач не погодився). До суду позивач звернувся 03.08.2019. Тому з урахуванням наведених висновків позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України, з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, та не наведено підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.

Натомість указані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано судом неповажними.

Крім того, поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За змістом частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, у тому числі, у строк, наданий судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2019, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та повернути позовну заяву в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні з 01.06.2013 по день ухвалення рішення у справі з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 141,57 грн.

В іншій частині позовних вимог позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини шостої статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами третьою та четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залучення у якості другого відповідача у справі Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 80, 121, 171, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні з 01.06.2013 по день ухвалення рішення у справі з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 141,57 грн позивачеві.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/2896/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в частині позовних вимог про визнання незаконними дій, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні.

Залучити до участі у справі у якості другого відповідача Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014), направити їй копію позовної заяви.

Розгляд справи проводити одноособовим складом суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава.

Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати у відповідачів засвідчені належним чином копії особової справи позивача в частині, що стосується предмету позову, розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні із зазначенням складових та нормативного обґрунтування визначення їх розміру, інші документи, що стосуються предмету позову.

Витребувані документи надати до суду у строк до 04.09.2019.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності та повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

Апеляційна скарга на ухвалу суду у цій частині подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Клочко