Рішення № 83753255, 21.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002865

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач) з вимогою:

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10298,04 грн. з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції № 0.0.1348362549.1 від 10.05.2019.

Ухвалою від 21.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова (далі – УДКС України у Шевченківському районі м. Львова, третя особа).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2019 позивачем згідно договору купівлі-продажу було придбано квартиру. За вчинення нотаріальної дії відповідно до Закону України “Про нотаріат” позивач змушений був сплатити встановлений законодавством платіж у розмірі 1 відсотка від вартості договору купівлі-продажу, хоча відповідно до п.9 ст.1 Закону України (далі – ЗУ) “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відноситься до громадян які придбавають житло вперше.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору. Проте, відповідач, на думку позивача, необґрунтовано та неправомірно відмовив у здійсненні такого повернення, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Третя особа надіслала суду пояснення (від 15.07.2019 вх. № 2255 ел.) у яких покликається на наступне. Процедуру повернення коштів сплачених помилково або надміру, регламентує Порядок затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2013 № 787. Відповідно до якого, таке повернення здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Таким чином, саме орган Пенсійного фонду України контролює надходження до бюджету збору на обов’язкове пенсійне страхування, і зокрема – збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна. Управління Казначейства за своєю суттю є банківською установою, яка забезпечує виконання судових рішень в частині стягнення коштів або повернення помилково чи надміру сплачених коштів до бюджету на підставі звернення платника за поданням контролюючого органу.

Відповідач надав до суду відзив (від 10.07.2019 вх. № 24271), у якому просив у задоволені позову відмовити. Відповідач вважає, що питання про звільнення від сплати збору повинно було з’ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

13.05.2019 між позивачем та Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Адамант”, від імені, в інтересах та за рахунок якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “компанія з управління активами “Актив” було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Потапчук Р.П. та зареєстровано в реєстрі за № 1622, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1822789746101) є ОСОБА_1. Згідно з квитанцією № 0.0.1348362549.1 від 10.05.2019 позивач сплатив 10298,04 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова.

Позивач вважаючи, що помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нею майна, звернулася до відповідача із заявою від 20.05.2019, в якій просив сформувати та подати до УДКС України у Шевченківському районі м. Львова подання про повернення йому сплаченого збору.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.05.2019 за № 13626/05-78, позивачу відмовлено у задоволенні його заяви, оскільки відповідач зазначив, що не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше не належить до його компетенції.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 166309860 від 13.05.2019 власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості щодо придбання іншого нерухомого майна позивачем відсутні.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 13.05.2019 вперше придбав нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості в сумі 10298,04 грн.

Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у задоволенні його заяви.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затверджено постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Статтею 3 ЗУ “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що платники збору, визначені п.п. 5 - 7, 9 та 10 ст. 1 вказаного Закону України, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.п. 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії(Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов’язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 10298,04 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2, ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і судом не встановлено понесення відповідачем судових витрат, то розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77,139, 242-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова (місцезнаходження: 79006, м. Львів, вул. Городоцька, 16, код ЄДРПОУ – 38007662) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 10298 (десять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 04 коп., сплаченого згідно квитанції № 0.0.1348362549 від 10.05.2019.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.М. Сакалош