Рішення № 83753172, 20.08.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 р. № 400/1549/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2017 р. №58-С,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 58-С від 14.07.2017 року.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесене всупереч чинному законодавству України. Позивачем не було порушено жодної норми під час забудови земельної ділянки, дотримано всіх вимог законодавства у сфері архітектурно-будівельного контролю, будівництво здійснено згідно встановлених ДБН, а відповідачем в свою чергу не надано жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що спеціалістами Управління під час проведення перевірки на об’єкті встановлено порушення державних будівельних норм, а саме п.3.25*, таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92**, а саме позивач під час планування і забудови об’єкта, не забезпечив мінімальні протипожежні відстані між житловим будинком, не визначив відстані від об’єкта будівництва до вулиці (дороги). На виконання п.32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015р. № 698 (далі – Порядок № 698), відповідачем винесено оскаржуване рішення від 14.07.2017 року. Управління вважає, що воно діяло в межах наданих повноважень на виконання та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

29.08.2016 року ОСОБА_1 було отримано будівельний паспорт на об’єкт: «Двоповерховий житловий будинок з господарчими спорудами» за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер містобудівного кадастру НОМЕР_2.

26.09.2016 року було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та присвоєно індивідуальний номер МК 062162701236 від 26.09.2016 року.

Після завершення будівництва, позивачем 19.04.2019 року було подано декларацію про готовність до експлуатації об’єкта: «Двоповерховий житловий будинок з господарчими спорудами» за адресою: АДРЕСА_2 (вх. № ) 1464/22.03-06 від 19.04.2019 року.

02.05.2019 року за вих. № 1464/22.03-06 від управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було отримано лист, згідно якого Управління ДАБК Миколаївської міської ради, відповідно до п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, було повернуто надану декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. З цього ж листа, позивачу стало відомо, що рішенням Управління ДАБІ у Миколаївської області, дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (Двоповерховий житловий будинок з господарчими спорудами) було скасовано.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 07.05.2019 року за вх. № 2241-23-19, подано заяву до відповідача з проханням надати копію документа, згідно з яким скасовано дію будівельного паспорту.

10.05.2019 року позивачем отримано лист від відповідача за вих. № 1014-1524-19 з копією відповідного документу.

Відповідно до рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 58-с від 14.07.2017 року «Про скасування» було скасовано дію виданого позивачу управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 29.08.2016 року №15-2221 на об'єкт «Двоповерховий житловий будинок з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_2».

Виходячи з пояснень відповідача, судом з’ясовано, що Управлінням проведена планова перевірка на об’єкті нагляду, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 20.

Під час перевірки встановлено, що будівельний паспорт №15-2221 виданий ОСОБА_1 29.08.2016, видано з порушенням, а саме з порушенням державних будівельних норм - п.3.25*, таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92**» Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, не забезпечивши мінімальні протипожежні відстані між житловим будинком, що передбачено збудувати, та існуючим сусідським будинком, не визначено відстані від об’єкта будівництва до вулиці (дороги).

За фактом виявленого порушення відповідачем було складено акт та в подальшому прийнято рішення № 58с від 14.07.2017 про скасування виданого будівельного паспорту від 29.08.2016 №15-2221 на об’єкт «Двоповерховий житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_2» (забудовник - ОСОБА_1.).

Крім того, відповідачем за фактом виявленого порушення був складений відповідний протокол та в подальшому винесена постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення №52 від 25.07.2017 у відношенні архітектора, який видав будівельний паспорт.

Дослідив надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності, затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законом порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Процедурні питання здійснення заходів державного архітектурно- будівельного нагляду визначені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється у порядку проведення планових, позапланових, документальних та камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "'Про архітектурну діяльність”, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності”, і нш им и органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об’єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Згідно пункту 9 Порядку № 698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об’єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об’єкт нагляду.

Згідно п.п. 10,11 Порядку № 698 планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Держархбудінспекція не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки надсилає об’єкту нагляду письмове повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення із зазначенням строків проведення перевірки та періоду, за який проводитиметься перевірка.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач не повідомляв позивача про підстави проведення перевірки, не ознайомив його з актом перевірки та надсилав жодного письмового повідомлення про проведення перевірки, тим самим позбавив позивача на захист свого права, оскільки скасування дії будівельного паспорту може привести до зупинення будівництва.

В матеріалах справи відсутній будь-який доказ того, що відповідач повідомляв позивачку про проведення перевірки або ознайомлював її з Актом перевірки.

Позивач самостійно дізналася про порушення своїх прав, отримавши 10.05.2019 року лист-відповідь відповідача на звернення ОСОБА_1 до Управління з заявою після отримання позивачкою листа Управління ДАБК Миколаївської міської ради про повернення поданої нею декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Відповідач в оскаржуваному рішення вказує, що позивачем порушено норми ДБН, а саме п.3.25*, таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92**» Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, не забезпечивши мінімальні протипожежні відстані між житловим будинком, що передбачено збудувати, та існуючим сусідським будинком, не визначено відстані від об’єкта будівництва до вулиці (дороги).

З цього приводу суд зазначає наступне.

У вимогах забудови земельної ділянки, які входять у склад будівельного паспорту, зазначено мінімальну допустиму відстань від об’єкта до межі земельної ділянки, а саме - 1,5 м, що не порушує вимоги п.325* ДБН 360- 92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Жодна з зазначених вимог не порушена позивачем під час видачі будівельного паспорту, а відповідачем в свою чергу не доведено перед судом порушення додатку 3.25. ДБН 360- 92** у складених матеріалах.

Крім того, схему забудови земельної ділянки складено у масштабі М 1:500, на ній наведені всі наявні будівлі і відстані до них, тому твердження інспектора про відсутність відстаней є хибним.

Також, суд зазначає, що нанесення існуючих будівель у певному масштабі (в даному випадку М 1:500) вже встановлює чіткі відстані стосовно їх просторового положення одна відносно одної.

Пунктом 32 № 698 визначено, що у разі складання рішення про зупинення або скасування дії таке рішення надсилається об’єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення».

Виходячи з доказів, наданих сторонами до суду, відповідачем не було дотримано вимог п. 32 Порядку № 698 під час оформлення результатів нагляду, жодного документу, що підтверджує дотримання зазначених вимог відповідачем не надано до матеріалів справи.

Також п. 32 Порядку № 698 визначено, що «Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції». Судом встановлено, що відповідач не оприлюднив зазначену інформацію на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оформлення результатів нагляду здійснено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України.

Отже, дії та рішення відповідача в ід 14.07.2017 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству. Тому суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належним чином.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1ідентифікаційний код НОМЕР_3) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 37471912) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 58-С від 14.07.2017 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л.Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 768,40грн., сплачений квитанцією від 23.05.2019 року № 41465998.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов