Рішення № 83752938, 08.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2019 року об 11 год. 53 хв.

Справа № 280/1585/19

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: адвокат Асатрян Є.М.,

від відповідачів 1, 2: Большаков К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бревіс.» (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, каб. 201, код ЄДРПОУ 40257171)

до відповідача 1 – Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197)

до відповідача 2 - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішення від 05.03.2019 №№1095453/40257171, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бревіс» (далі по тексту – позивач) до – Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.03.2019 №1095453/40257171;

- зобов’язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №45 від 05.02.2019 подану позивачем;

- зобов’язати відповідача 2 прийняти рішення про виключення позивача з переліку ризикових суб’єктів господарювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Бревіс за результатами здійснення господарських операцій складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну. Відповідно до отриманої квитанції документи прийнято, проте їх реєстрацію зупинено із посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначенням, що податкова накладна відповідають вимогам пп. 2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДФС, проте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, з підстав ненадання договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформленні повноваження осіб, первинні документи щодо постачання товарів, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (реалізація).

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки при винесенні оскаржуваного Рішення контролюючим органом не було належним чином дослідженно надані Позивачем пояснення та документи.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків.

У встановлений Ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1585/19 та призначено підготовче засідання на 28.05.2019.

23.05.2019 від представника відповідачів 1, 2 через канцелярію суду (вх. №21044) був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідаачі позов не визнали посилаються на Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, та зазначаючи, що підставами для відмови в реєстрації податкових накладних слугувала відсутність договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформленні повноваження осіб, первинні документи щодо постачання товарів, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (реалізація).

Ухвалою суду від 28.05.2019, відкладено підготовче засідання до 21.06.2019.

20.06.2019 від представіника позивача через канцелярібю суду (вх. №25191) була подана відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.06.2019 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче провадження на 24.07.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 08.08.2019 о/об 11 год. 00 хв. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового рпоозгляду на 08.08.2019 о/об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бревіс.» 05.02.2016 зареєстровано в якості юридичної особи. Одним із профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин: (код 46.21 згідно за КВЕД – 2010) та неспеціалізована оптова торгівля: (код 46.90 згідно за КВЕД – 2010).

Так, між ТОВ «БРЕВІС» та ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД» укладено договір купівлі-продажу гранульованого лушпіння соняшникове № 3108/18 від 31.08.2018, де ТОВ «БРЕВІС» виступає Продавцем, а ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД» - Покупцем.

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити Товар, вказаний в п. 1.1. Договору, а саме гранульоване лушпіння соняшникове з відповідними якісними показниками.

Поставка Товару підтверджується видатковою накладною № 45 від 05.02.2019.

Транспортування Товару відбувалось за допомогою Перевізника, а саме ТОВ «Титан Альянс», що підтверджується Договором-заявкою № 05/02 від 05.02.2019, товарно-транспортною накладною № Р26 від 05.02.2019, актом надання послуг № 1323986 від 06.02.2019.

Згідно п. 3.1.1 Договору, розрахунки між Позивачем та ТОВ «ФІРМА ОЛІС ЛТД» здійснюються протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару. Позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 32 від 05.02.2019, в свою чергу Покупцем сплачено за Товар в повному обсязі 06.02.2019, що підтверджується випискою по банківському рахунку та платіжним дорученням № 315 від 06.02.2019.

Даний товар був придбаний у постачальника ТОВ «АГРООЙЛТРЕЙД» на підставі договору поставки № 06-12/18-2 від 06.12.2018, що підтверджується видатковою накладною № 41 від 05.02.2019. Найменування товару відповідно до вказаної видаткової накладної «паливні гранули (пелети)». Згідно сертифікату якості, який надавався Позивачу Постачальником, вказане найменування ідентичне найменуванню, яке було реалізовано надалі ТОВ «ФІРМА «ОЛІС ЛТД» згідно видатковій накладній № 45 від 05.02.2019. Тобто «паливні гранули» та «лушпіння соняшникове гранульоване» це один і той же вид товару.

Відповідно до умов Договору оплата за Товар здійснюється на умовах 100% оплати на підставі рахунку-фактури протягом 1-го робочого дня з моменту поставки Товару. Оплата за товар була здійснена своєчасно, а саме 06.02.2019, що підтверджується випискою по банківському рахунку Позивача та платіжним дорученням № 498 від 06.02.2019.

За цією поставкою належним чином зареєстрована податкова накладна № 36 від 05.02.2019 та прийнята органом ДФС (підтверджується Квитанцією №1 від 11.03.2019).

Згідно п. 3.1. Договору Постачальник передає Товар Покупцю на умовах FCA, склад Постачальника. Отже, Товар ТОВ «БРЕВІС» транспортувало напряму зі складу ТОВ «АГРООЙЛТРЕЙД» до складу ТОВ «ФІРМА «ОЛІС ЛТД», що підтверджується вказаною вище товарно-транспортною накладною, договором та актом надання послуг.

На виконання вимог чинного законодавства України, позивачем, за результатами поставки товару по господарським операціям з ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД», позивачем складено та направлено до реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 45 від 05.02.2019 на суму 12 880,57 грн (в т.ч. ПДВ 77 283, 41 грн).

Разом з тим, позивачу в електронному вигляді надійшла Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК … зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 2.1 п.2. вказаних «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивач скористався наданим правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Також, позивачем разом із повідомленнями надано контролюючому органу наступні документи: документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, в т. ч. документи щодо поставки продукції на виконання умов договору (договір поставки № 3108/18 від 31.08.2018, видаткову накладну № 45 від 05.02.2019, рахунок-фактуру № 32 від 05.02.2019), документи, що підтверджують оплату товару (банківська виписка по рахунку від 06.02.2019, платіжне доручення № 315 від 06.02.2019) підтвердження транспортування Товару на склад Покупця (договір -заявка № 05/02 від 05.02.2019, товарно-транспортна накладна № Р26 від 05.02.2019, актм надання послуг № 1323986 від 06.02.2019); документи, що повністю підтверджують придбання товару (договір поставки № 06-12/18-2 від 06.12.2018, рахунок на оплату № 0035 від 05.02.2019, видаткова накладна № 41 від 05.02.2019, податкова накладна № 36 від 05.02.2019, банківська виписка по рахунку від 06.02.2019, платіжне доручення № 498 від 06.02.2019).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення від 05.03.2019 № 1095453/40257171, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 45 від 05.02.2019.

Рішення від 05.03.2019 № 1095453/40257171 обґрунтовано ненаданням платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформленні повноваження осіб; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиразаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому в графі «Додаткова інформація» у рішенні від 05.03.2019 № 1095453/40257171 зазначено: договори, довіреності, акти керівного органу платника податків, якими оформленні повноваження осіб, первинні документи щодо постачання товарів, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (реалізація).

11 березня 2019 ТОВ «БРЕВІС.» подано скаргу на вищевказане рішення, проте рішенням комісії з питань розгляду скарг від 21.03.2019 № 16206/40257171/2 вказану скаргу залишено без задоволення.

Підставами відмови у задоволенні скарги стало:

відсутні копії документів щодо підтвердження факту придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні документи, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням на пп. 2.1 п. 2 вказаних «Критеріїв ризиковості платника податку» включає в себе: «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.

Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів, складених за господарськими операціями з поставки товарів контрагентам.

Проте, комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для відмови податковим органом у реєстрації податкової накладної позивача є ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформленні повноваження осіб, первинні документи щодо постачання товарів, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (реалізація).

З приводу не надання позивачем вищезгаданих документів суд зазначає наступне:

Відповідач у своєму відзиві наголошував на ненаданні Позивачем довіреностей на отримання товару, проте, відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№ 996-XIV від 16.07.1999) даний документ не є первинним та не підлягає обов’язковому складанню. Тому, ненадання Позивачем контролюючому органу довіреностей за наявності інших первинних документів не може заперечувати такої господарської операції та бути підставою для відмови в реєсрації податкової накладної. В той же час, Позивачем під час судового розгляду було надано до матеріалів справи відповідну довіреність.

Отже, суд вважає, що Позивачем було надано первинні документи, які в повному обсязі підтверджують господарські операції з ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД» та достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що має враховуватись специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами як пункту 185.1 статті 185, так і пункту187.1 статті 187 ПК України.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Стосовно інших посилань та доводів, наведених відповідачами у письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачами не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотнього.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню.

З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обовязків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Відтак, оскільки оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 45 від 05.02.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №5763,00 від 05.04.2019 у сумі 5763,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бревіс» (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, каб. 201, код ЄДРПОУ 40257171) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) та до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішення від 05.03.2019 №1095453/40257171, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.03.2019 №1095453/40257171.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №45 від 05.02.2019 подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Бревіс» (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, каб. 201, код ЄДРПОУ 40257171).

Зобов’язати Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) прийняти рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бревіс» (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, каб. 201, код ЄДРПОУ 40257171) з переліку ризикових суб’єктів господарювання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бревіс» (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, каб. 201, код ЄДРПОУ 40257171) судовий збір у розмірі 5 763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 19.08.2019.

Суддя Р.В.Сацький