Рішення № 83752490, 24.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

Справа № 160/1013/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Турлакової Н.В.

за участі секретаря судового засідання

Андріяша А.М.

за участі:

представника позивача

представника відповідача

представника третьої особи

Дорошенко О.М.

не з'явився

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Консул” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна фіскальна служба України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство “Виробничо-торгова компанія “Лукас” в якій, з урахуванням уточнень від 27.03.2019р., просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №46844/35458329 від 09.11.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 року. № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул»;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 08 листопада 2017р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Консул”.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що ним направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну №18 від 08.11.2017р., але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем подано податковому органу пояснення та документи, що стали підставою для складання вказаної накладної. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за наслідками яких було складено податкову накладну. Первинні документи подані позивачем не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.198, ст.201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що також підтверджує відсутність зауважень зі сторони ДФС. Позивач зазначив, що ним направлено контролюючому органу всі документи по взаємовідносинам із контрагентами, що є достатніми для встановлення правомірності складання означеної податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН.

Від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не приймалося рішення за №46844/35458329/2 від 28.11.18р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 р. № 18 в ЄРПН.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Консул” зареєстровано 19.10.2007р., що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка наявна в матеріалах справи.

ТОВ “Будівельна компанія “Консул” складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 08.11.2017р.

Згідно квитанції від 01.12.2017 р. подану накладну №18 від 08.11.2017р. прийнято, реєстрацію зупинено.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: “ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 4415<%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію”.

На виконання п.201.16 ст.201 ПК України, позивачем були подані до податкового органу пояснення та первинні документи фінансово-господарської діяльності, щодо підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №18 від 08.11.2017р.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Рішенням голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Каліногорською В.О. №983631/35458329 від 09.11.2018р. було відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 08.11.2017р. Вказане рішення прийнято з підстав: “Ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)”.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, позивач оскаржив дане рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби за результатами розгляду поданої позивачем скарги прийнято рішення №46844/35458329/2 від 28.11.2018р., яким скаргу платника залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії ДФС без змін.

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341), постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 зазначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Порядок передбачає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. (пункт 12 Порядку).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку).

Відповідно до пункту 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, пункти 19, 20, 20 рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймають Комісії контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

При цьому, суд зауважує, що організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.

Згідно із пунктом 2 вказаного Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 та 4 зазначеного Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно із пунктом 7 Порядку комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

У відповідності до пункту 8 наведеного Порядку голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до пункту 17 згаданого Порядку рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Окрім того, пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

З аналізу зазначених положень Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації можливо дійти висновку про те, що Комісії є самостійним органом, який наділений виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Отже, платник податків має можливість звернутися з позовом до відповідної Комісії, якою прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

При цьому, наявність або відсутність статусу юридичної особи для визначення особи, яка має відповідати за позовом, не має значення, оскільки відповідно до положень пунктів 7, 9 ст. 4, частини 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачами у справах адміністративної юрисдикції можуть бути суб'єкти владних повноважень незалежно від того, чи є ці суб'єкти юридичними особами або ні. Єдиним визначальним критерієм для цієї мети є лише той факт, чи здійснював цей орган публічно-владні управлінські функції.

Єдиним визначальним критерієм для цієї мети є лише той факт, чи здійснював цей орган публічно-владні управлінські функції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в якості відповідача визначено Державну фіскальну службу України.

Між тим, з прохальної частини позовної заяви зазначено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №46844/35458329 від 09.11.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.11.2017р.

Проте рішення із № 46844/35458329 від 09.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 08.11.2017 року, до матеріалів справи не надано.

Натомість, до матеріалів справи надано копію рішення Комісії державно фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за № 983631/35458329 від 09.11.2018 року. Про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 08.11.2017 р. в ЄРПН та копія рішення Комісії з питань розгляду скарг № 46844/35458329/2.

При цьому, судом встановлено, що підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, із сайту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (http://dp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kerivnyztvo/827.html), Каліногорська В.О., у період прийняття оскаржуваного рішення була першим заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

З викладеного вбачається, що оскаржуване рішення Державною фіскальною службою України не приймалося. Такі обов'язки покладено на комісії регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС), в даному випадку на Комісію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, створеної наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області №66 від 14.03.2018 р.

Отже, відповідач не вчиняв жодних дій та не приймав рішень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача. Тобто, в розумінні ст. 5 КАС України права та інтереси позивача з боку ДФС не є порушеними та такими, що підлягають захисту.

Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що Державною фіскальною службою України не було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відповідно Державна фіскальна служба України не порушила і не могла порушити прав чи законних інтересів позивача, то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, звертаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення до Державної фіскальної служби України, позивач фактично звернула їх до органу, який не приймав рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних позивача.

При цьому, повноваження щодо затвердження персонального складу Комісії та повноваження Комісії щодо прийняття рішень, які є юридично значимими для позивача, є різними за своєю суттю, у зв'язку з чим не можуть бути ототожненні для мети визначення відповідача у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Та частини 2 цієї статті, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, та з урахуванням відсутності доказів наявності рішення № за №46844/35458329 від 09.11.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 року. № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул», суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано жодних доказів порушення Державною фіскальною службою України прав та законних інтересів ТОВ “Будівельна компанія “Консул”, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.241-250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького 14-г, ЄДРПОУ 35458329) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 39292197), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (39621, вул. Івана Приходька 69, м. Кременчук, Полтавська область, ЄДРПОУ 23808087) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 липня 2019 року.

Суддя

Н.В. Турлакова