Рішення № 83752486, 15.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ15 липня 2019 року Справа № 160/4528/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення – 21.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне:

- ОСОБА_1, через свого представника, за нотаріально посвідченою довіреністю, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком;

- рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2018 року №Б-3281 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії;

- не поголившись з даним рішенням, позивач, через свого представника – ОСОБА_2, оскаржила його в судовому порядку;

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі №0440/7019/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

- постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі №0440/7019/18 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №Б-3281 від 21.03.2018 року про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 21.03.2018 року, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено;

- на виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення 21.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії;

- на думку позивача зазначене рішення відповідача суперечить нормам чинного законодавства та вимогам постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року, порушує її конституційні права на отримання пенсійного забезпечення за ознакою постійного місця проживання в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Копію зазначеної ухвали отримано представником позивача – ОСОБА_2 03.06.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.06.2019 року засобами поштового зв’язку від представника позивача до суду, на виконання вищевказаної ухвали, надійшла квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, 10.07.2019 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву за вх. №37622/19, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає наступне:

- на виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року, відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення від 21.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії;

- відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначення пенсії за віком полягає в тому, що останнє місце реєстрації позивача, яке зазначено в заяві про призначення пенсії є АДРЕСА_1. В свою чергу, в управлінні Пенсійного фонду відсутні будь-які відомості щодо проживання (реєстрації) ОСОБА_1 саме в м. Кам’янське, до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю. Враховуючи викладене позивач мала звернутись з письмовою заявою про призначення пенсії за місцем проживання (реєстрації) останньої, тобто, до відповідного структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Проте, позивач не надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області жодних доказів того, що остання зверталась до такого структурного підрозділу в Сумській області і отримувала результати відносно таких звернень. При цьому, до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 не додано копії наступних документів: диплому (атестату), що підтверджує денну форму навчання, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. Також, в заяві про призначення пенсії, не завіреній належним чином копії паспорта громадянина України для виїзду закордон та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру містяться розбіжності в написанні прізвища, ім’я, по-батькові, у зв’язку із чим не можна ідентифікувати заявника, як ОСОБА_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення – 21.03.2018 року.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 2000 року проживала за адресою: АДРЕСА_1, після чого виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль.

21.03.2018 року, через повноважного представника – ОСОБА_3, яка діє на підставі нотаріально засвідченої довіреності, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із письмовою заявою про призначення пенсії за віком. До заяви були додані: нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та оригінали для звіряння, оригінал та копія трудової книжки, заява про перерахунок пенсійних виплат на банківський рахунок, копія паспорта представника та оригінал для звіряння.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №Б-3281 від 21.03.2018 року позивачу в призначенні пенсії за віком відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що в документах, наданих для призначення пенсії, містяться розбіжності в написанні прізвища, ім’я, по-батькові, у зв’язку із чим не можна ідентифікувати заявника, як ОСОБА_1, за наданими документами не підтверджено місце проживання (реєстрації) ОСОБА_1 на території України. Крім того, заявником не надано до заяви про призначення пенсії диплом (атестат), який стверджує денну форму навчання, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. Також, згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права на пенсію за віком через відсутність загального стажу роботи - 25 років, заявниця не має.

Не погодившись з рішенням суб’єкта владних повноважень позивач, за допомогою представника – ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року у справі №160/7019/19 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року у справі №160/7019/19 – скасовано.

Прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №Б-3281 від 21.03.2018 року про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2018 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

На виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №160/7019/19 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву позивача від 21.03.2018 року та винесено рішення від 21.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсійного забезпечення.

Зазначене вище рішення мотивовано тим, що в управлінні Пенсійного фонду відсутні будь-які відомості щодо проживання (реєстрації) ОСОБА_1 саме в м. Кам’янське, до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю. Враховуючи викладене позивач мала звернутись з письмовою заявою про призначення пенсії за місцем проживання (реєстрації) останньої, а саме: АДРЕСА_1, тобто, до відповідного структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. При цьому, позивач не надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області жодних доказів того, що остання зверталась до такого структурного підрозділу в Сумській області і отримувала результати відносно таких звернень.

Також, до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 не додано копії наступних документів: диплому (атестату), що підтверджує денну форму навчання, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. В заяві про призначення пенсії, не завіреній належним чином копії паспорта громадянина України для виїзду закордон та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру містяться розбіжності в написанні прізвища, ім’я, по-батькові, у зв’язку із чим не можна ідентифікувати заявника, як ОСОБА_1.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року в адміністративній справі №0440/7019/18 зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.03.2018 року, з урахуванням висновків суду.

На виконання вимог зазначеної постанови апеляційного суду відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача від 21.03.2018 року про призначення пенсії за віком та винесено рішення від 21.02.2019 року, яким суб’єктом владним повноважень відмовлено в призначенні такої пенсії.

Проте, позивач не погоджується з даним рішенням управління Пенсійного фонду, адже останнє прийнято всупереч чинному законодавству України та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі №0440/7019/18, що в свою чергу обмежує конституційні права ОСОБА_1

Враховуючи викладене, позивач через свого представника звернулась до суду з даним позовом.

У відповідності до положень ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні правила щодо виконання судового рішення визначені ст. 14 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, законодавцем визначено окремий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Таким чином, суд, вирішуючи заявлені вимоги, повинен розглядати правомірність рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №0440/7019/18, що суперечить вище наведеним нормам.

Аналізуючи наведені вище норми та обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є звернення останньої до суду першої інстанції з відповідною заявою в силу приписів ст. 383 КАС України, а не з окремим позовом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, дослідивши повно і всебічно матеріали справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 – відмовити.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно