Ухвала суду № 83751815, 20.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2019

Справа № 910/11066/19

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИКИТО ІНТЕРНЕШИНАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА СЛОНА"

про стягнення боргу 206 140,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рикито Інтернешинал” звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Два слона” про стягнення.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 3, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 3 ч. 3 ст. 162 оскільки позивачем чітко не визначено ціну позову: у вступній частині позову вказано ціну позову у розмірі 206140,00 грн, натомість в резолютивній (прохальній) частині позову вказано суму до стягнення у розмірі 296140,00 грн; крім того в позовній заяві не наведено обгрунтований розрахунок суми боргу ні у розмірі 206140,00 грн , ні у розмірі 296140,00 грн; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви; п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо визначення орієнтовної суми судових витрат.

Також стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову в якості "доказів" заявником до позову додано ксерокопії документів - які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів (відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, не містить посадового становища та прізвища особи, яка засвідчувала копії документів).

Крім того, п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить – 1 921,00 грн.

До позову долучено квитанцію № 101 від 14.08.2019 про сплату судового збору у розмірі 3092,10 грн.

Оскільки позивачем чітко не визначено ціну позову, суд зазначає, що у разі заявлення до стягнення суми у розмірі 206140,00 грн сума судового збору становить 3092,10 грн, докази сплати якої долучені до позовних матеріалів. Однак з ціни позову у розмірі 296140,00 грн, що вказана в резолютивній частині позовної заява і фактично саме її позивач просить стягнути сума судового збору становить 4442,11 грн (ця сума судового збору зазначена позивачем у вступній частині позовної заяви). Таким чином сума недоплаченого судового збору складає 1350,01 грн.

Позивачем не долучено до позовних матеріалів доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Відповідно до ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

В позовній заяві зазначено, що вона підписана директором ТОВ “Рикито Інтернешинал”, проте не вказано прізвище особи директора, що підписав позовну заяву, в зв’язку з чим суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана саме позивачем.

З огляду на вищезазначене суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись п. 3, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162, 164, ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви: - шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;

- шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

- шляхом подання до суду письмових пояснень щодо суми, заявленої позивачем до стягнення (ціни позову) та обґрунтованого розрахунку ціни позову, яку позивач просить стягнути;

- шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1350,01 грн за розгляд справи Господарським судом міста Києва. у разі якщо ціна позову визначена позивачем у розмірі 296140,00 грн;

- шляхом подання суду документів, долучених до позовної заяви, (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях;

- шляхом подання суду письмових пояснень щодо прізвища особи директора, який підписав позовну заяву.

Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв"язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

5. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко