Ухвала суду № 83751759, 21.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.08.2019

Справа № 910/9091/19

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно Група»

про забезпечення позову

у справі № 910/9091/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно Група»

до державного підприємства «Завод 410 ЦА»

про стягнення 3 947 854,39 грн.,

Суддя Удалова О.Г.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно Група» (далі – ТОВ Пром-Техно Група», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі – ДП «Завод 410 ЦА», відповідач) про стягнення 3 947 854,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання своєчасно та у повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на підставі договору купівлі-продажу № УМТЗ-18-248/1 від 29.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9091/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2019.

20.08.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останній просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми в розмірі 3 947 854,39 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № УМТЗ-18-248/1 від 29.08.2018 виникла 26.03.2019 та за період з березня по серпень 2019 року не зменшилась. Розмір заборгованості відповідача є для позивача значним, а неотримання вказаної суми протягом тривалого часу може призвести до банкрутства підприємства-позивача. Враховуючи викладене, позивач вважав, що відповідач свідомо вчиняє дії, спрямовані на затягування виконання його грошового зобов’язання перед позивачем, що, у випадку задоволення позову, призведе до ускладнення виконання судового рішення та спричинить порушення законних прав позивача на отримання оплати за поставлений товар.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов’язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.

Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Проте, судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування (доказів), наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, в порушення наведених вимог закону позивачем в обґрунтування поданої ним заяви не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно Група» про забезпечення позову.

Ухвала підписана та набрала законної сили 21.08.2019. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суддя О.Г. Удалова