Ухвала суду № 83751627, 19.08.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/466/19

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

19.08.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі (вх. № 16268/19 від 19.08.2019) та клопотання представника позивача - адвоката Камінського І. П. про відкладення розгляду справи (вх. № 14211/19 від 19.08.2019) у справі

за позовом: ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

Івано-Франківська область, 78100)

до відповідача: Городенківське Товариства з обмеженою відповідальністю

"Шляхбудіндустрія"

(вул. Українська, буд. 9, с. Стрільче, Городенківський район,

Івано-Франківська область, 78141)

співвідповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер"

(вул. Івана Франка, 30, с. Чернятин, Городенківський район,

Івано-Франківська область,78126)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_3 (АДРЕСА_2;

- ОСОБА_4 (АДРЕСА_2);

- ОСОБА_5 (АДРЕСА_2);

- Дочірнє підприємство "Обрій" (вул. Івана Франка, 30, с. Чернятин, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78126).

про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів від 08.05.2019 Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", оформлене протоколом від 08.05.2019 № 08/05, в частині що стосується відчуження корпоративних прав та прав на частку в статутному фонді (капіталі) ОСОБА_1 в Дочірньому підприємстві "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія";

- переведення прав та обов'язків покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Вест - Трейдер" на корпоративні права номінальною вартістю 94 500, 00 гривень та на 100 % частки в статутному фонді Дочірнього підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" на суму 63 000, 00 гривень на ОСОБА_1,

за участі:

позивач: в судове засідання не з’явився;

від позивача: представники в судове засідання не з'явилися;

від відповідача: Бундзяк Уляни Максимівни;

від співвідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер": представник в судове засідання не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3: представник в судове засідання не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4: представник в судове засідання не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5: представник в судове засідання не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Обрій": представник в судове засідання не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 08.05.2019 Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", оформлене протоколом від 08.05.2019 № 08/05, в частині що стосується відчуження корпоративних прав та прав на частку в статутному фонді (капіталі) ОСОБА_1 в Дочірньому підприємстві "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія"; переведення прав та обов'язків покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Вест - Трейдер" на корпоративні права номінальною вартістю 94 500, 00 гривень та на 100 % частки в статутному фонді Дочірнього підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" на суму 63 000, 00 гривень на ОСОБА_1

На електронну адресу суду поступило клопотання представника позивача - адвоката Камінського І. П. про відкладення розгляду справи (вх. № 14208/19 від 19.08.2019). Слід зазначити, що клопотання не підписане електронним цифровим підписом (ЕЦП), а тому, не береться судом до уваги, оскільки, у відповідності до п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 № 28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних.

Водночас, представник позивача - адвокат Камінський І. П. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 14211/19 від 19.08.2019). Клопотання мотивоване неможливістю явки в судове засідання, оскільки адвокат бере участь у інших судових засіданнях, які були призначені заздалегідь.

19.08.2019 ОСОБА_1 надав суду заяву про зупинення провадження у справі (вх. № 16268/19 від 19.08.2019). В обґрунтування заяви вказує на звернення до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Вест - Трейдер" про визнання переважного права ОСОБА_1, учасника Дочірнього Підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" на придбання відчужуваних з 08.05.2019 корпоративних прав та часток в статутному фонді (статутному капіталі) в Дочірньому Підприємстві "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", що відчужені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за сукупною ціною 63 000, 00 гривень.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи.

Нормою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципів) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов’язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Так, справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

Приписами статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

13.06.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (до 16.08.2019).

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України унормовано розумність процесуальних строків: суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року (ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема цивільного характеру.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Визначаючи ці критерії, Верховний суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України".

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи.

Так, представником в суді може бути адвокат (частина 1 стаття 58 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим, суд бере до уваги приписи статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов'язки для учасників справи, а саме:

- виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

- сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

- з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

- подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

- надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

- виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Більше того, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво).

Отже, законодавець не обмежив позивача правом самостійного представництва інтересів в суді. Таким чином, відсутність адвоката не позбавляє позивача права особисто брати участь у судових засіданнях.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність/присутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналізуючи наведені вище правові норми, враховуючи обставини справи та беручи до уваги статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

Статтями 227, 228 глави 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, визначений законом, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (стаття 227 Господарського процесуального кодексу України) та факультативний - необов'язковий для господарського суду, який застосовується на його розсуд (стаття 228 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 909/863/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Вест - Трейд" про визнання переважного права ОСОБА_1, учасника Дочірнього Підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" на придбання відчужуваних з 08.05.2019 корпоративних прав та часток в статутному фонді (статутному капіталі) в Дочірньому Підприємстві "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", що відчужені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за сукупною ціною 63 000, 00 гривень.

З огляду на предмет спору у справі № 909/466/19, суд приходить до висновку про об'єктивну неможливість розгляду спору до вирішення справи № 909/863/19. Об'єктивна неможливість пов'язана саме з тим, що при розгляді даної справи суд обмежений предметом спору та поданими доказами.

Виходячи з аналізу правових норм, визначених як Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практикою Європейського суду з прав людини, які в силу статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують, як джерело права, судові рішення повинні прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "ОСОБА_4 проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "ОСОБА_4 проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "ОСОБА_5 проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД та ОСОБА_6 проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване та обґрунтоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється, зокрема на цивільний процес.

За таких обставин провадження у справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 909/863/19.

Керуючись статтями 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Камінського І. П. про відкладення розгляду справи (вх. № 14211/19 від 19.08.2019) - відмовити.

2. Заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі (вх. № 16268/19 від 19.08.2019) – задовольнити.

3. Зупинити провадження у справі № 909/466/19.

4. Ухвала набирає законної сили 19.08.2019 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст ухвали складено - 20.08.2019.

Суддя В. В. Михайлишин