Ухвала суду № 83747366, 14.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23232/19

Провадження № 1-кс/760/12218/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Пономаренка В.П., захисника Дригваль Н.П. (свідоцтво № 887 від 15.05.2008р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Самойленка М.В., погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренком В.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Годунівка, Яготинського району, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює керівником Департаменту з регуляторних питань ТОВ «Д.Трейдінг», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017р., яке розслідується за ч. 2 ст. 364 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України, в ході досудового розслідування встановлено, що Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_4 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_7 й ОСОБА_1 , під контролем та з відома організаторів вчинення злочину - невстановлених слідством осіб, в тому числі з числа вищого посадового керівництва групи компаній ДТЕК, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», розробили та прийняли 03.03.2016р. постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», в якій нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в період з вересня по середину грудня 2015 року, будучи уповноваженими особами державного колегіального органу відповідальними за розробку регуляторного акту - Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії, за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та радника Голови ОСОБА_8 , здійснивши власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля, що не перевищував 1200 грн. за 1 тонну, дійшли однозначного висновку стосовно відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги, що призводило до підвищення ціни вугілля до рівня понад 1500 грн. за 1 тонну, яка є необґрунтованою з причин лише 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутністю прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю інших членів Комісії, прийняли 05.11.2015 проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.

Так, в період часу з 18.11.2015р. по середину грудня 2015р., невстановлені слідством особи, які діяли в інтересах групи компаній ДТЕК вступили у змову з невстановленими слідством особами, які мали неформальні можливості впливу на ОСОБА_3 , та з метою забезпечення ними впливу на останнього для прийняття ним Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 грн. за 1 тонну для надання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, й для забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов`язань групи компаній ДТЕК перед кредиторами, розмір яких складає орієнтовно станом на 2015 рік 3 млрд. доларів США та перекладання витрат з відновлення інфраструктури АТО на споживачів.

В результаті здійснення відповідного впливу невстановленими слідством особами, ОСОБА_3 погодився створити умови одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК шляхом прийняття необґрунтованого регуляторного акту та залучив до вчинення цього злочину ОСОБА_4 , якому роз`яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.

15.12.2015р. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де виклали необхідність обов`язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля, а 18.12.2015, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_6 діючи за згодою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , сформував у його необхідній співучасникам редакції із врахуванням вищезазначених пропозицій, направивши його ОСОБА_7 для узгодження та звітування про виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану.

При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 достовірно знали, що необхідність у імпорті енергетичного вугілля ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на 2016 рік сумарно складає менше 1% від необхідного і відповідно витрати з його доставки та перевалки будуть понесені на такий же обсяг, а тому врахування розміру цих транспортних витрат до вартості вітчизняного енергетичного вугілля, яке буде використане ГК ТЕС при виробництві електричної енергії є необґрунтованим та документально не підтвердженим.

18.12.2015р. за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на виконання плану злочинних дій, додатково домовилися про дотримання спільної позиції щодо формування Порядку у необґрунтованій редакції під час робочої наради стосовно обговорення за участі зацікавлених учасників зауважень та пропозицій до проекту Порядку, яка мала відбутися 22.12.2015р. в приміщенні Комісії.

22.12.2015р. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , перебуваючи на робочій нараді в приміщенні Комісії, та за участю представників інших зацікавлених сторін, які не були обізнані з планом злочинних дій, для прикриття своїх протиправних дій створили видимість неупереджених обговорень запропонованих пропозицій до проекту Порядку, в тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_7 та ОСОБА_1

28.01.2015р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлюючи необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користуючись неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов`язків, забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки у ціні енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, склав та підготував від імені НКРЕКП проект відповіді на лист АМК України № 128-06/01-1289, яким на адресу Комісії були направлені зауваження до проекту Порядку, а ОСОБА_6 склав на основі підготовленої ОСОБА_7 відповіді лист до АМК України, після чого передав його на візування обізнаним з умовами його підготовки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підписав його у ОСОБА_3 та за вих. № 1382/28.1/7-16 направив до АМК України.

Отримавши подальше погодження АМК України, Державної регуляторної служби України, зокрема шляхом умисного неповідомлення (замовчування) останній обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв`язання проблеми державного регулювання, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 та за пособництва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та маючи мету надати неправомірну вигоду групі компаній ДТЕК, забезпечили 03.03.2016р. розгляд Порядку на засіданні Комісії та його прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та неналежним виконанням ними своїх службових обов`язків.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , користуючись проведеними ОСОБА_6 розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом, встановленим та прийнятим у протиправний спосіб Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, діючи всупереч інтересам служби та з нехтуванням інтересів споживачів електричної енергії, забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016р. за № 721, від 24.06.2016р. за № 1178, від 20.12.2016р. № 2326 та від 23.03.2017р. за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК, не неслися.

При цьому ОСОБА_7 , отримавши 27.04.2016р. (тобто перед затвердженням прогнозованої ОРЦ електричної енергії постановою Комісії від 28.04.2016р. за № 721) від ОСОБА_4 підтвердження про те, що розмір середнього річного тарифу (ціни) ГК ТЕС на електроенергію у 2016 році буде складати 1,23 грн. за 1 кВт*год, переслідуючи мету приховати факт одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК за рахунок необґрунтованого врахування до прогнозованої ОРЦ електричної енергії вартості транспортних витрат з фрахту та перевалки, домовився з ним про нерозголошення ним під час затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2016 рік фактичного розміру тарифу на електричну енергію, з метою убезпечення викриття себе та інших співучасників у вчиненні злочину.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 та за пособництва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016р. за № 721, від 24.06.2016р. за № 1178, від 20.12.2016р. № 2326 та від 23.03.2017р. за № 337, досягли поставленої мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, що завдало матеріальної шкоди (збитків) постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та як наслідок фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП та надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв`язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 18 868 148 667,62 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

24.03.2017р. відомості про вказаний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 364 КК України під № 52017000000000209.

08.08.2019р. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України в кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017р., яке було вручено ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

В клопотанні детективом, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 49 999 788грн., оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Дригваль Н.П. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред`явлена органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою та не підтверджується здобутими під час досудового розслідування доказами.

Крім того, захисник зазначила, що стороною обвинувачення не було надано вагомих доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені в клопотанні доводи є не більш ніж припущення.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважаю, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у пособництві у зловживанні службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, детективом надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема: презентація ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Матеріали до круглого столу: Проблеми функціонування підприємств теплової генерації», яка представлена ОСОБА_3 на комітетських слуханнях «Проблеми функціонування підприємств теплової генерації України» Комітету ВР України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки 08.04.2015р.; прогнозні баланси електричної енергії ОЕС України; презентація «Формирование тарифа ТЭС», створена за дорученням ОСОБА_3 його радником Гудаченком А.В. за допомогою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; проект постанови Комісії від 05.11.2015р., прийнятої в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» та оприлюдненої на офіційному веб-сайті Комісії 18.11.2015р.; лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 01.12.2015р. № 01/2979, якою Комісії надано пропозицію до проекту Порядку від 05.11.2015, зокрема, щодо врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з його фрахту й перевалки на усі обсяги; листи ПАТ «Донбасенерго» та ДП «Енергоринок» від 17.12.2015р. № 01-13/04792 та від 18.12.2015р. № 03/32-14455; протокол огляду від 15.01.2018р. інформації (відомостей), яка виявлена на зазначених вище речових доказах - електронних носіях інформації, якими користувалися ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; протокол наради з 22.12.2015р.; проект постанови Комісії від 28.01.2015р., прийнятої в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» на засіданні Комісії; аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Комісії від 28.01.2016р.; проект постанови Комісії від 03.03.2016р., прийнятої в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» на засіданні Комісії; лист ПАТ «Донбасенерго» від 24.06.2019р. № 01-1.3/01333; презентація «Порядку затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни» від 28.04.2016р.; форми звітів № 1-НКРЕ (місячна), що подавалися ГК ТЕС; звіт з економічного дослідження «Механізм ціноутворення на енергетичне вугілля для виробництва електроенергії та оцінка наслідків його застосування для економіки України», складеним Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» НАН України та затвердженим директором установи ОСОБА_9 24.09.2018р.; довідка спеціаліста - детектива Управління аналітики та обробки інформації НАБ України щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії від 03.06.2019р.; довідка спеціаліста - детектива Управління аналітики та обробки інформації НАБ України щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію від 22.07.2019р.; дослідження, проведене залученими спеціалістами Київського національного університету ім. Т. Шевченка (від 10.06.2019 № 01/407-19); рецензія (висновком з аналітичного дослідження) на Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» від 27.05.2019р.; висновок експерта від 15.07.2019р. № 90/7 Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України; висновок експерта від 01.02.2018р. № 19/9-1/219-СЕ/17 ДНДЕКЦ МВС України; протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та інші матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, оскільки підозрюваний неодноразово перебував у службових відрядженнях, відпустках за межами території України, проте постійно повертався до України. А під час останнього перебування у відрядженні, ОСОБА_1 , дізнавшись про складення детективами відносно нього повідомлення про підозру, терміново повернувся із-за кордону для проведення слідчих та процесуальних дій, запланованих детективом на 14.08.2019р., та через свого захисника повідомив Національне антикорупційне бюро України про своє прибуття до України.

Крім того, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово викликався детективом для допиту в якості свідка по даному кримінальному провадженні, куди своєчасно з`являвся, що свідчить про відсутність у нього підстав ухилятися від явки до органів досудового розслідування та від проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.

Також не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки події, які інкримінуються ОСОБА_1 , мали місце в період 2016-2017рр., та на даний час по даному кримінальному провадженні було вилучено достатню кількість речей та документів, які мають значення у даному кримінальному провадженні, крім того, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває майже два роки. Тому, ризики того, що ОСОБА_1 може знищити чи підробити речі та документи, які мають істотне значення для досудового розслідування є мінімізованими.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 , в період з листопада 2015р. по грудень 2017р., працював на посаді керівника Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго», де користувався авторитетом, має впливові зв`язки, тому може і надалі підтримувати особисті зв`язки як із іншими підозрюваними так і з свідками у даному провадженні, які в більшій кількості були його підлеглими та відповідно до своїх посадових обов`язків, безпосередньо підпорядковувалися йому, тому виходячи з його авторитетної репутації, він може мати на них вплив.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Враховуючи вказане, а також ту обставину, що слідчому судді прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , майновий та сімейний стан підозрюваного (одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), наявність постійного місця роботи (працює керівником Департаменту з регуляторних питань ТОВ «Д.Трейдінг»), а також, з урахуванням наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, сукупного середньомісячного доходу підозрюваного ОСОБА_1 , його майнового стану (має у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 219,6 кв.м. та земельні ділянки, загальною площею 0,4542 га., а також два автомобілі марки Nissan X-Trail та Nissan Note),а також наявність ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, тому вважає, що застава у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи встановлену виключність обставин, слідчий суддя вважає доцільним визначити ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 035 000 грн., який перевищує розмір, передбачений щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину.

Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , працівниками та представниками державного підприємства «Оператор ринку», представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема з ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , службовими особами Міненерговугілля України, а саме з Міністром енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_29 , генеральним директором Директорату енергетичних ринків ОСОБА_30 , директором департаменту економіки та фінансів ОСОБА_31 , Віце-прем`єр-міністром України ОСОБА_32 , а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поза межами процесуальних дій; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, державне підприємство «Енергоринок», державне підприємство «Оператор ринку», які в сукупності з тим розміром застави, яка до ОСОБА_1 застосована, повинні достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, у подальшому, його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 184, 193-194, 196, 481, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Самойленка М.В. - задовольнити частково.

В задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Розмір застави визначити у сумі 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 035 000 грн. (десять мільйонів тридцять п`ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.10.2019р., включно, наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду,

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,

- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , працівниками та представниками державного підприємства «Оператор ринку», представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема з ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , службовими особами Міненерговугілля України, а саме з Міністром енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_29 , генеральним директором Директорату енергетичних ринків ОСОБА_30 , директором департаменту економіки та фінансів ОСОБА_31 , Віце-прем`єр-міністром України ОСОБА_32 , а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поза межами процесуальних дій,

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, державне підприємство «Енергоринок», державне підприємство «Оператор ринку».

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк