Рішення № 83745140, 20.08.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/1311/19

Справа № 712/2983/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі - ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану 3/2), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, посилаючись на те, що вона та треті особи є співвласниками квартири АДРЕСА_4 на підставі Свідоцтва на право власності від 05 березня 1997 року.

09 грудня 2018 року приблизно о 13.40 відбулося затоплення вказаної квартири. Причиною затоплення стало пошкодження водовідвідної системи на покрівлі житлового будинку.

Аварійна ситуація сталася у вихідний день і працівники КМ «Соснівська СУБ» не вийшли на місце події безпосередньо в день затоплення. З цих причин нею було складено акт довільної форми за участю мешканців квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

10 грудня 2018 року нею було подано заяву до КП «Соснівська СУБ» з проханням провести обстеження для подальшого відшкодування збитків завданих майну. Комісією у складі начальника дільниці № 2 КП «Соснівська СУБ» та майстра складено Акт, в якому зафіксовано, що внаслідок несприятливих погодних умов сталося потрапляння талої води під шар покрівельного матеріалу, що призвело до аварійної ситуації.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 15 січня 2019 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири становить 9 484 грн. 80 коп., розмір майнової шкоди становить 8 362 грн. 80 коп.

Аварійна ситуація сталася внаслідок невиконання КП «Соснівська СУБ» своїх зобов`язань щодо утримання внутрішньо будинкової мережі в належному стані та підготовки будинку до осінньо-зимового періоду. Водовідвідна система на покрівлі будинку була пошкоджена, захаращена сміттям, ізоляція покрівлі відшарована, що призвело до затоплення талими водами, при різкому таненні снігу.

Вказує, що окрім матеріальної, зазнала ще й моральної шкоди, яка полягає у порушенні нормального ритму її життя, погіршення умов проживання, у нервових переживаннях, що негативно позначається на її здоров`ї, оскільки має онкологічне захворювання, та в необхідності затрат додаткового часу і зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди вона оцінює в сумі 5 000 грн.

Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду завдану внаслідок затоплення квартири в сумі 9 484 грн. 80 коп. та моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також понесені нею судові витрати, які складаються з: 2 222 грн. витрат на проведення будівельно-технічного дослідження та 768 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

06 березня 2019 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Позивач до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, подав до суду відзив на позовну заяву, по якому позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти задоволення позову в частині відшкодування майнової шкодив сумі 9 484 грн. 80 коп. В іншій частині позову просив відмовити повністю.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 на підставі Свідоцтва на право власності від 05 березня 1997 року видане Придніпровським райвиконкомом, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з технічного паспорту на приватизовану квартиру, квартира АДРЕСА_4 знаходиться на чотирнадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку.

Згідно Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 144, укладеного між КП «Соснівська СУБ» та ОСОБА_6 , відповідач зобов`язався надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а споживач зобов`язався своєчасно сплачувати кошти за дані послуги за встановленим тарифом та у визначені строки.

Позивач виконує умови вищевказаного Договору про надання послуг, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову, в останньої відсутня заборгованість по квартирній платі перед КП «Соснівська СУБ».

Позивач вказує, що 09 грудня 2018 року приблизно о 13.40 відбулося затоплення вказаної квартири. Причиною затоплення стало пошкодження водовідвідної системи на покрівлі житлового будинку. Аварійна ситуація сталася у вихідний день і працівники КМ «Соснівська СУБ» не вийшли на місце події безпосередньо в день затоплення. З цих причин позивачем було складено акт довільної форми за участю мешканців квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

10 грудня 2018 року позивачем було подано заяву до КП «Соснівська СУБ» з проханням провести обстеження квартири для подальшого відшкодування збитків завданих майну. Комісією у складі начальника дільниці № 2 КП «Соснівська СУБ» та майстра складено Акт, в якому зафіксовано, що внаслідок несприятливих погодних умов сталося потрапляння талої води під шар покрівельного матеріалу, що призвело до аварійної ситуації. Зокрема, в Акті зазначено, що водою залита стеля житлової кімнати квартири НОМЕР_2 (1 = 1,5м2) та шпалери на стіні (1 = 5,0м2). На час перевірки шпалери відшаровуються.

З висновку № 40/18/буд. будівельно-технічного дослідження від 15 січня 2019 року, складеного судовим експертом Гнаток В.Г. за зверненням ОСОБА_5 від 14 грудня 2018 року, вбачається, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири становить 9 484 грн. 80 коп., розмір майнової шкоди становить 8 362 грн. 80 коп.

З даного висновку також вбачається, що під час обстеження квартири були зафіксовані пошкодження оздоблювальних покриттів стелі та стін в приміщенні житлової кімнати № 7, причиною яких є затоплення вказаної квартири у зв`язку з пошкодженням водовідвідної системи на покрівлі житлового будинку. Пошкоджена кімната позначена в технічному паспорті на квартиру під АДРЕСА_7 , зокрема: стеля - сліди протікання, іржаві плями в місцях примикання стелі та стін в швах між плитами перекриття, відшарування та відпадання шпаклівки в місцях протікання; стіни - сліди затікання, іржаві плями на поверхні шпалер світлого кольору, відставання шпалер і паперової основи на стиках і місцях залиття.

Відповідно до пункту 13.3 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавець, надавач послуг, зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Пунктом 10.13 Договору визначено, що виконавець зобов`язаний своєчасно проводити підготовку житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушено, має право на відшкодування завданої йому шкоди.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди`роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг і включають: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, тобто до переліку вказаних послуг проведення капітального ремонту не відноситься.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З огляду на наведене, саме до обов`язків КП «Соснівська СУБ» належить контроль за утриманням внутрішньо будинкової мережі в належному стані та підготовку до осінньо-зимового періоду.

Факт завдання матеріальної шкоди позивачу, внаслідок затоплення квартири, відповідачем не оспорюється, та у зв`язку з визнанням відповідачем позову в цій частині, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9 484 грн. 80 коп. є обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Позивач, заявляючи позову вимогу про стягнення моральної шкоди, зазначала, що після затоплення квартира має неохайний вигляд, що призводить до додаткових душевних страждань. Вона має онкологічне захворювання, потребує особливого лікування. На даний час вона втратила спокій, враховуючи відсутність коштів для проведення ремонтних робіт та відновлення нормального стану свого помешкання, змушена проживати в непридатних для життя умовах.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

Суд вважає доведеним, що дії відповідача у даному випадку були неправомірними і цими неправомірними діями позивачу, дійсно, було завдано моральну шкоду; між діями відповідача, що призвели до порушення законних прав позивача, та наслідками в вигляді завдання моральної шкоди, яка виразилася у зміні звичайного способу життя, моральних стражданнях та психологічного дискомфорту у зв`язку з цим - є причинно-наслідковий зв`язок.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із ступеню та характеру перенесених позивачкою моральних страждань, що були викликані вимушеними змінами у її житті, погіршенням умов проживання, наявності постійного дискомфорту, який був спричинений вологою та сирістю належного останній житлового приміщення впродовж тривалого часу.

Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості, враховуючи характер завданої шкоди, глибину та тривалість фізичних і душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у її життєвих умовах, приймаючи до уваги, що відповідач добровільно не відшкодував витрати, завдані залиттям квартири, суд вважає за необхідне стягнути в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди кошти у розмірі 2 000 грн.

На думку суду, вищевказана сума є обґрунтованою та буде сприяти відновленню понесених моральних та психічних страждань, істотності змін у житті позивача.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Як було вже встановлено судом, за заявою позивача було проведено: будівельно-технічне дослідження судовим експертом Гнаток В.Г., за яке позивакою було сплачено 2 200 грн., що підтверджено копією відповідної квитанції від 18 січня 2019 року.

При цьому, на вирішення судом не ставилося питання про призначення судової експертизи. В свою чергу стороною відповідача не надано будь-яких доказів та заперечень щодо неналежності висновків, наданих відповідним експертом.

Таким чином, вказані витрати по оплаті проведеного експертного дослідження пов`язані з розглядом справи, а тому такі підлягають відшкодуванню КП «Соснівська СУБ» на користь позивача.

При цьому, до складу судових витрат позивачем було також враховано 22 грн. комісії за прийняття платежу по оплаті за будівельно-технічне дослідження по залиттю квартири. Однак, суд зазначає, що вказані витрати не є судовими витратами та відносяться до оплати банківських послуг під час здійснення платіжних операцій. А тому вказана сума до стягнення не підлягає.

Також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 9 484 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати в сумі 2 968 грн. 40 коп., а всього 14 453 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків», адреса: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану 3/2, код ЄДРПОУ 36701766, р/р НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» у м. Черкаси, МФО 320478, на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 9 484 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати в сумі 2 968 грн. 40 коп., а всього 14 453 грн. 20 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: