Рішення № 8374472, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/62329.01.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/623

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЛІЗИНГ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс"

провитребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників від позивача- Мазухін А.І. від відповідача- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ЛІЗИНГ" (надалі – ТОВ "НІКО ЛІЗИНГ") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс" (надалі –ТОВ "Євроімпульс") про витребування майна (автомобіль Ford Transit 430E Jumbo Van кузов № WF0XXXТТFX7U02724).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу № 38-07-2008/Ф від 23.07.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 11.12.2009 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

У судове засідання 11.12.2009 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2010 р.

У судове засідання 29.01.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2008 р. між ТОВ "НІКО ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та ТОВ "Євроімпульс" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 38-07-2008/Ф (надалі - Договір), відповідно до умов якого, лізингодавець надає у фінансовий лізинг лізигоодержувачу об'єкт фінансового лізингу.

Об'єктом фінансового лізингу за договором є транспортний засіб (надалі –об'єкт лізингу), найменування, вартість, тип, марка, модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики якого визначені та погоджені сторонами і наведені в додатку № 1 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до специфікації (додаток № 1 до Договору) об’єктом лізингу є автомобіль Ford Transit 430E Jumbo Van кузов № WF0XXXТТFX7U02724.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання Договору лізингу позивачем передано відповідачу за актом прийому-передачі від 06.08.2008 р. в тимчасове користування автомобіль - Ford Transit 430E Jumbo Van кузов № WF0XXXТТFX7U02724 та складено уточнений графік платежів за Договором (додаток № 2), який підписаний уповноваженими сторонами позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 Договору строки сплати лізингоодержувачем щомісячних лізингових платежів вказуються в додатку № 2 до Договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця.

Проте, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконував свої грошові зобов’язання належним чином, не здійснював розрахунки відповідно до затвердженого графіка лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 61983,46 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ "НІКО ЛІЗИНГ" та ТОВ "Євроімпульс" за період з 01.01.2009 р. по 23.06.2009 р.

Відповідно до п. 10.1.1 Договору лізингодавець має право тимчасово вилучити об'єкт лізингу в разі несплати лізингоодержувачем чергового платежу у встановлений Договором термін або невиконання інших, передбачених Договором грошових зобов’язань, якщо лізингоодержувач прострочив платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 робочих днів.

Позивач надіслав відповідачу вимогу № 27-05-09/1 від 27.05.2009 р. про повернення об’єкта лізингу через порушення останнім умов Договору, проте вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідачем не повернуто майно позивачу.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про повернення об’єкта лізингу є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс" (02121, Київ, вул. Архитектора Вербицького, буд. 12, кв. 13, код 32958063) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО ЛІЗИНГ" (01133, м. Київ, б-р. Л. Українки, 5, код 33638346) автомобіль Ford Transit 430E Jumbo Van кузов № WF0XXXТТFX7U02724, 2007 р. випуску, білого кольору, державний реєстраційний № АА 5802 НО.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс" (02121, Київ, вул. Архитектора Вербицького, буд. 12, кв. 13, код 32958063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЛІЗИНГ" (01133, м. Київ, б-р. Л. Українки, 5, код 33638346) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1983,70 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 05.02.2010 р.