Ухвала суду № 83743843, 19.08.2019, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2901/18

Пр. 4-с/621/18/19

УХВАЛА

Іменем України

19 серпня 2019 року м.Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Бородавки К.П., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на рішення головного державного виконавця Зміївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шевчука Андрія Івановича, боржник – ОСОБА_1 , -

установив:

ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі – заявник) звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить:

- визнати неправомірним повідомлення головного державного виконавця Зміївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Харківській області Шевчука Андрія Івановича від 12.07.2019 про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання,

- зобов`язати головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шевчука Андрія Івановича прийняти виконавчий лист до виконання.

В обґрунтування скарги зазначено, що державний виконавець неправомірно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання, оскільки, відсутність у виконавчому документі будь-яких відомостей, які державний виконавець має право самостійно витребувати від державних та інших органів, зокрема, відомості реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспортних даних боржника, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Також заявник зазначає, що в порушення приписів п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону країни «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернутий стягувачу з порушення встановленого строк, адже повернення виконавчого документу, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим Закону, повинно було відбутися не пізніше 24.04.2019, тоді як державним видавцем повідомлення було виготовлено лише 12.07.2019, а отримано стягувачем 22.07.2019.

В судове засідання представник заявника не прибув, надав заяву, в якій просить розглянути справу у відсутності представника, на задавлені вимог наполягає.

Головний державний виконавець Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шевчук Андрій Іванович (далі – державний виконавець) правом участі в судовому засіданні не скористався, надана заява за підписом в.о. начальника відділу Нагорної О.О. про розгляду справи без участі представника відділу та залишення скарги без задоволення, оскільки виконавчий лист не прийнятий до виконання через відсутні у ньому номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта.

Крім того, до суду надійшов відзив на скаргу за підписом в.о. начальника відділу Нагорної О.О., за змістом якого посилання на ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих, дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, суперечить приписам частини 2 розділу IV Положення, згідно яких, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Тобто, з метою отримання відомостей про номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта або іншу інформацію відносно боржника, державний виконавець повинен направити запит до відповідних органів, а без внесення даних про номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника - фізичної особи зареєструвати документ, відкрити виконавче провадження та запит до відповідних органів не уявляється можливим.

Враховуючи приписи ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

Зміївський районний суд Харківської області своїм рішенням від 05.02.2019 задовольнив вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної та стягнув з ОСОБА_1 15 113 грн 09 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на 10.07.2018, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних (а.с.48-50).

На підставі вказаного судового рішення 26.03.2019 суд видав виконавчий лист №621/2901/18, який повідомленням державного виконавця від 12.07.2019 повернутий стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у виконавчому документі не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника (а.с.67).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За змістом п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

За приписами п.6 ч.4 ст.4 вказаного закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Одночасно приписами ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За п.3 ч.3 ст.18 згаданого закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

На підставі викладеного суд констатує, що відсутність у виконавчому листі відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків - боржника чи його паспортних даних не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Також суд зважає на практику Європейського суду з прав людини, за якою Суд вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи викладене, скарга заявника в частині визнання неправомірним повідомлення державного виконавця від 12.07.2019 підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендацій комітету Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої комітетом Ради 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від

09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17 грудня

2004 року, завданням суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Відповідно до п.п.3 п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суд не має права зобов`язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Таким чином, повноваження Державної виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі щодо прийняття виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження, за своєю правовою природою є дискреційними, а суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця щодо прийняття на виконання виконавчого листа, а також зобов`язувати його вчиняти певні дії чи приймати рішення.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту прав та обов`язків державного виконавця при проведенні виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», суд не знаходить підстав для зобов`язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання.

Проте, беручи до уваги приписи ч.2 ст.451 ЦПК України, за якими у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), суд вважає належним спосіб захисту прав стягувача зобов`язання державного виконавця вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.

Відтак скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірним повідомлення головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шевчука Андрія Івановича від 12.07.2019 про повернення виконавчого листа №621/2901/18 без прийняття до виконання.

Зобов`язати головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шевчука Андрія Івановича вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа №621/2901/18, виданого 26.03.2019 Зміївським районний суд Харківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суду Харківської області.

Суддя К.П. Бородавка