Ухвала суду № 83742844, 20.08.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №667/4633/15-а

н/п 2-а/766/156/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Холодкової Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду клопотання позивача про відвід головуючому у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні після дослідження зібраних про справі доказів позивачем заявлено про відвід головуючому судді Ус О.В. Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що головуючий суддя порушує норми Кодексу адміністративного судочинства, не задовольняє в повному обсязі його клопотання, вважає, що суд в судовому засіданні повинний надати правову оцінку дослідженим доказам, такі дії викликають сумніви в неупередженості суду. Крім того, позивач наполягає на тому, що судом ігноруються вказівки Верховного Суду, а розгляд попередньої заяви про відвід суддею Єпішиним Ю.М. вважає «корпоративною солідарністю», суд постійно затягує розгляд справи в судовому засіданні не зробив математичні розрахунки недоотриманої ним пенсії по рокам тощо.

Статтею 36 КАС України передбачені підстави для відводу судді, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

В рішенні ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Додатково слід заначити, що усі докази, необхідні для розгляду справи досліджені в судовому засіданні, а висновки та правову оцінку дослідженим доказам суд надає в судовому рішенні, а не в ході судового засідання.

Крім того, слід зазначити, що судові засідання відкладалися лише з неявки позивача в судове засідання через невручення йому повісток Укрпоштою, а вперше номер свого телефону, як засіб зв`язку з ним позивач вказав в заяві від 22.03.2019 р., з того самого часу усі судові повістки йому автоматично надсилаються через програму Д-3 додатково у вигляді СМС-повідомлення. Судова повістка на 20.08.2019 р. йому не доставлена через причину: «Абонент тимчасово недоступен».

За таких підстав суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу за відсутності упередженості головуючого у справі на користь пенсійного органу.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожній особі гарантується право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6). Водночас з прийняттям ЄСПЛ нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, що з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві, потребує відповідного нового аналізу для застосування. Чітке розуміння сутності вказаних категорій при відводі (самовідводі) судді є запорукою забезпечення справедливого і законного складу суду.

Юридичний зміст оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ дефініція «незалежний суд» означає насамперед «незалежний від виконавчої влади і сторін у справі» (див. напр.: Ringeisen v. Austria judgement of 23 June 1973, Series A, No. 16, p. 95), має поліелементну структуру та передбачає обов`язкове врахування таких складових як: спосіб призначення суддів і позбавлення їх повноважень; строк перебування їх на посаді; наявність гарантій проти будь-якого тиску, зокрема, належний рівень матеріального забезпечення, наявність у цієї інституції зовнішніх ознак незалежності.

Тривалий строк здійснення суддею повноважень є певним чином гарантією його незалежності. Так, у справі «Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії» Суд визнав, що шестирічна тривалість строку служби членів Апеляційної ради є гарантією її незалежності.

За загальним правилом неупередженість та безсторонність суду презумується.

Натомість, у світлі останніх рішень Суду критерій об`єктивної безсторонності став пов`язуватися з діяльністю суду, яка забезпечується не лише здійсненням правосуддя, а й зовнішнiм виявом того, що відбувається; створенням достатніх умов для усунення навіть потенційної можливості побоюватися, що суд, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Разом з існуючими у вітчизняному судочинстві підходами встановлення об`єктивності і безсторонності суддів на основі окреслених у процесуальному законі підстав, ЄСПЛ вимагає брати до уваги дещо ширше коло обставин, в тому числі і зовнішнього характеру, за яких дедалі більше враховуються думки підсудного та сторін у справі, що свідчить про необхідність досягнення відповідності національних принципів правозастосування до західноєвропейських стандартів.

У преамбулі «Бангалорських принципів поведінки суддів» йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя». Тобто, коли немає незалежного суду - можна забути про права людини, бо немає кому їх захищати.

Авторитет судової влади служить загальному зміцненню авторитету влади державної: саме на судову владу покладається місія обмежувати владу державних органів при втручанні останніх у права і свободи людини.

У справі ОСОБА_2 Волкова Суд піддав сумніву незалежність суддів Вищого адміністративного суду України, який здійснював перегляд постанов Вищої ради юстиції і Верховної Ради України, оскільки ці судді не "змогли проявити належну «незалежність і неупередженість», яких вимагає стаття 6 Конвенції». Це означає, що законодавство побудоване таким чином, що були відсутні зовнішні ознаки незалежності, адже, як відомо, «правосуддя має не тільки здійснитися, але і має сприйматися таким, що здійснилося».

У справі Morris v. the United Kingdom Суд пояснив: «Щодо питання «безсторонності» існують два аспекти: по-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності; по-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору, для чого він повинен надати істотні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього (Findlay v. the United Kingdom)».

Людина не буде впевнена у правосудді, якщо не довіряє тій особі, яка його здійснює. А довірятиме громадянин суду тільки тоді, коли буде впевнений у незалежності судді під час розгляду справи та усвідомлення неможливості тиску на суд.

При цьому, не виключається суспільна довіра до суду, яка, хоча і не обмежується думкою та ставленням окремих громадян - сторін у конкретних справах.

Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує, що «судовій владі повинні довіряти не лише сторони судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи позивача, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді.

Оскільки позивач, незважаючи на розгляд заяви про відвід іншим суддею, систематично висловлює незгоду, додаючи кожного разу нові обставини на його думку «упередженості» судді, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді, у зв`язку з наявним у нього сумнівом щодо зовнішньої незалежності конкретного суді за вказаних підстав, з метою відновлення довіри до судової влади та виключення будь-якого сумніву у його залежності, суд вважає за необхідне відвід головуючому – судді Ус О.В. задовольнити. Справу слід передати для перерозподілу.

Керуючись ст. ст. 36, 40 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді по адміністративній справі № 667/4633/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Адміністративну справу № 667/4633/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії передати до Відділу документального забезпечення і діловодства Херсонського міського суду Херсонської області (канцелярії) для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус