Рішення № 8374152, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/57409.02.10 За позовомСоломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»

про стягнення 2 146 285,09 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : не з’явився;

          від відповідача : не з’явився.

Обставини справи:

Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 2146285,09 грн., в тому числі 1893971,73 грн. депозиту, 111147,60 грн. процентів за користування депозитом, 99498,38 грн. пені за порушення строків повернення депозиту та 41667,38 грн. інфляційних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення депозиту, сплати процентів за користування депозитом згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі № 14/63. Ухвалою від 05.11.2009 справу № 14/63 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 (суддя Морозов С.М.) було прийнято справу до свого провадження, присвоєно їй номер 25/574 та призначено розгляд справи на 24.12.2009. В судове засідання 24.12.2009 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 09.02.2010. В судове засідання 09.02.2010 представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Зважаючи на закінчення термінів розгляду справи суд ухвалив здійснювати розгляд справи в судовому засіданні 09.02.2010 за відсутності представників сторін. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2008 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу № ЛВ 1-300805 (надалі - Договір), за умовами якого вкладник надає Банку грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Вкладнику відсотки і повертає вклад і нараховані на нього відсотки згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили суму вкладу в розмірі 1893971,73 грн., а додатковою угодою № 1 від 25.06.2008 до Договору погодили строк розміщення вкладу до 25 березня 2009 року

Додатковою угодою № 2 від 31.10.2009 сторони визначили розмір відсотків за користування вкладом –21 % річних.

На виконання умов Договору позивачем 31.03.2008 було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 1893971,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 106 від 31.03.2008 (копія в матеріалах справи).

Згідно із п. 5.1.5 Договору Банк зобов’язується сплачувати вкладнику суму процентів в порядку та в строки, передбачені цим Договором.

У відповідності до п. 4.3 Договору нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, а також в останній день строку вкладу. Сплата нарахованих відсотків відбувається щомісячно, в останній робочий день кожного місяця, а також в останній день строку, на який залучається вклад.

Після закінчення строку вкладу Банк перераховує основну суму вкладу на рахунок позивача.

Згідно із п. 4.2 Договору нарахування відсотків закінчується у день, який передує поверненню вкладу або списанню коштів з депозитного рахунку вкладника.

Як стверджує позивач та що не спростовано відповідачем, відповідач у строк, встановлений Договором не повернув позивачу суму вкладу та не сплатив позивачу нараховані проценти за користування вкладом за період з червня по 10.09.2009р. Заборгованість відповідача по основному боргу складає 1893971,73 грн. та по сплаті процентів 111147,60 грн.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу 25.03.2009, а також той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 2.1, 4.3 Договору, сума вкладу та процентів за користування вкладом не була сплачена позивачу, а саме не зарахована на його поточний рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі вкладу в розмірі 1893971,73 грн. та процентів за користування коштами в розмірі 111147,60 грн. за період з 01.06.2009 по 10.09.2009р.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що терміни дії договору банківського вкладу закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума процентів за користування вкладом не сплачена, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 1893971,73 грн. та процентів за користування вкладом в розмірі 111147,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 8.1 Договору у разі порушення умов п. 4.3 цього договору, Банк сплачує Вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати суми вкладу відповідно до умов Договору стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 99498,38 грн.

Крім того, положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати суми вкладу відповідно до умов Договору стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 41667,38 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 21698,85 грн. (21462,85 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»(ідентифікаційний код: 26549574, адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла/Кріпосний яр, буд. 34/1, літ А) на користь Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (ідентифікаційний код 04350205, адреса: 89460, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Миру, 2, р/р 31522076308812 в ГУДКУ в Ужгородському районі, МФО 812016) 2146285,09 грн. (два мільйони сто сорок шість тисяч двісті вісімдесят п’ять гривень 09 копійок) та судові витрати в розмірі 21698,85 (двадцять одну тисячу шістсот дев’яносто вісім гривень 85 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 16.02.2010р