Рішення № 8374144, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/49202.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "О`Кей Україна"

простягнення 8 095,54 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Лузан О.С.

від відповідача - не зявився

У судовому засіданні 02.02.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "О`Кей Україна" на користь позивача 8095,54 грн. заборгованості (6930,30 грн. основного боргу, 796,70 грн. пені, 249,49 грн. інфляційних нарахувань, 119,05 грн. три проценти річних) за договором поставки № 245/07/08-ПТ від 16.07.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/492.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 задоволено клопотання позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 15/492 та відкладено розгляд справи на 02.02.2010р.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "О`Кей Україна" (далі - Відповідач) укладено Договір поставки № 245/07/08-ПТ (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобовязувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до Замовлень Покупця поставляти товар, а Відповідач (Покупець) зобовязувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його вартість, за цінами, вказаними у відповідній Специфікації.

Позивач виконав свої зобовязання щодо поставки товару, а саме в період з 16.07.2008р. по 28.02.2009р. поставив товар Відповідачу на загальну суму 17777,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 8.2. Договору Відповідач зобовязувався здійснювати оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач свої зобовязання по оплаті вартості переданого товару у повному обсязі не виконав.

25.08.2009р. Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію вих. № 69-ю на суму 6930,30 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 6930,30 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 6930,30 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 249,49 грн. інфляційних нарахувань та 119,05 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до п. 17. Додатку № 1 до Договору: за порушення грошових зобовязань за цим Договором, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення, від суми невиконаного грошового зобовязання, за кожний день порушення виконання.

У звязку з простроченням платежу за отриманий товар Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 796,70 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 119,05грн., інфляційних нарахувань у розмірі 249,49грн. та пені у розмірі 796,70грн. підлягають задоволенню.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ги всупереч вимогам ст.66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6930,30грн. основного боргу, 119,05 грн.- 3% річних, 249,49 -інфляційних нарахувань та 796,70грн-пені визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219,225,229 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКей Україна" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13; код ЄДРПОУ 34356884; банківські реквізити: р/р 26007201309185 в ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром" (61158, м. Харків, вул. Хабарова, 1, код ЄДРПОУ 31733725, банківські реквізити: р/р 26008805740170 в ХОФ АКБ УкрСоцбанк ХРУ м. Харків, МФО 351016) 6930 (шість тисяч девятсот тридцять) грн. 30 коп. основного боргу, 796 (сімсот девяносто шість) грн. 70 коп. пені, 249 (двісті сорок девять) грн. 49 коп. інфляційних нарахувань, 119 (сто девятнадцять) грн. 05 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Хладопром" в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКей Україна".

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Г. Хоменко

дата підписання: 15.02.2010