Рішення № 8373978, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/65026.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова група «Сампо» доПублічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

третя особаКомунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»

простягнення 12190,91 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Губар І.П. –директор;

від відповідача:Ігнатуша М.О. –представник за довіреністю № 371/2 від 08.09.2009 року;

від третьої особи:Правило Т.О. –представник за довіреністю № 114/15 від 11.01.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова група «Сампо»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього про стягнення 12190,91 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 289/1-сп від 26.05.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 10962,40 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з прийняття робіт та їх оплати відповідач не виконав.

          Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 10962,40 грн., пеню у розмірі 1023,70 грн. та збитки від інфляції у розмірі 204,81 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 04.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 29.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 04.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009 року відкладено розгляд справи на 26.01.2010 року та залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», у зв’язку з тим, що останнє виступало замовником будівництва, на якому виконувалися роботи, передбачені договором.

          Представники сторін та третьої особи у судовому засіданні 26.01.2010 року подали докази, витребувані ухвалою суду від 29.12.2009 року, та надали усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача визнав основну заборгованість перед позивачем.

          Крім того, у судовому засіданні 26.01.2010 року представник відповідача заявив клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечував.

          Розглянувши подані сторонами та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          26.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова група «Сампо»(надалі –позивач) укладено договір № 289/1-сп на виконання радіаційного контролю будівельного об’єкту: житловий будинок № 1 на ділянці 45, 46, 48 у 14 мікрорайоні житлового масиву «Троєщина»у Деснянському районі м. Києва по проспекту Маяковського (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобов’язався виконати роботи з радіаційного контролю і виміру концентрації радону у повітрі на об’єкті: житловий будинок № 1 на ділянці 45, 46, 48 у 14 мікрорайоні житлового масиву «Троєщина»у Деснянському районі м. Києва по проспекту Маяковського.

          Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що дозиметричний контроль містить у собі перевірку об’єкта на наявність гамма-випромінювання та вимір концентрації радону в повітрі за допомогою штатного обладнання, що пройшло метрологічну повірку.

          Відповідно до наявних в матеріалах справи актів радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року та радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, які підписані повноважними представниками сторін, зобов’язання з виконання робіт, передбачених договором, відповідач виконав, здійснивши визначення в повітрі приміщень потужності поглиненої дози гамма-випромінювання та вимірювання еквівалентної рівноважної об’ємної активності радону-222.

          Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. При цьому, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

          Порядок прийняття виконаних позивачем робіт договором сторони не визначили.

          Листом вих. № 11/06-09 від 02.06.2009 року, врученим відповідачу 05.06.2009 року, позивач пред’явив відповідачу вимогу підписати та скріпити печаткою акт приймання робіт, виконаних позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року. При цьому, позивач обумовив, що у випадку, якщо в десятиденний строк з моменту вручення відповідачу листа не отримає підписаного останнім та скріпленого печаткою акту або вмотивованої відмови від його підписання, буде вважати вказаний акт підписаним.

          Листом вих. № 14/06-09 від 22.06.2009 року, врученим відповідачу 22.06.2009 року, позивач пред’явив відповідачу вимогу підписати та скріпити печаткою акт приймання робіт, виконаних позивачем згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року. При цьому, як і раніше, позивач обумовив, що у випадку, якщо в десятиденний строк з моменту вручення відповідачу листа не отримає підписаного останнім та скріпленого печаткою акту або вмотивованої відмови від його підписання, буде вважати вказаний акт підписаним.

          Судом встановлено, що підписаних відповідачем та скріплених печаткою актів приймання виконаних робіт позивач не отримував, так само як і не отримував вмотивованої відмови від їх підписання.

          Водночас, згідно з наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт № 15 та № 16 від 06.04.2009 року та 24.07.2009 року відповідно, виконані позивачем роботи були прийняті замовником будівництва –Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ».

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що передбачені договором роботи були виконані належним чином, прийняті відповідачем без зауважень, акти приймання виконаних робіт, надіслані відповідачу, вважаються підписаними сторонами з 16.06.2009 року (акт приймання робіт, виконаних згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року) та з 03.07.2009 року (акт приймання робіт, виконаних згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року) відповідно.

          Оскільки відповідачем не доведено інше, суд виходить з того, що вартість виконаних робіт складають суми, що вказувалися позивачем в надісланих на адресу відповідача актах приймання виконаних робіт.

          Зокрема, вартість робіт, виконаних позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року, складає 6000,00 грн., вартість робіт, виконаних позивачем, згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, –4962,40 грн.

          Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється за фактом виконання робіт на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 відповідно до актів радіаційного контролю.

          Водночас, відповідно до пункту 8.4 договору у випадку несплати відповідачем об’єму виконаних робіт відповідно до актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 протягом 10-ти робочих днів з моменту їх підписання, відповідач повинен сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,5 % від суми несплаченого платежу.

          Згідно з частиною 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу

          Відповідно до частини 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. При цьому, якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

          Враховуючи, що значення слів «за фактом виконання робіт»в пункті 5.5 договору не дає змогу з’ясувати справжню волю сторін стосовно строку (терміну) виконання відповідачем обов’язку оплатити виконані роботи, порівнянням пункту 5.5 договору з пунктом 8.4 договору суд вважає, що розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язався протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

          За твердженням сторін, довідка про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 останніми не складалася.

          Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України 28 червня є святковим днем, в який робота не провадиться.

          З огляду на вказане, роботи, виконані позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 30.06.2009 року, роботи, виконані згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, –у термін до 16.07.2009 року.

          З наявної в матеріалах справи довідки обслуговуючого банку позивача № 42.06-09/26-727 від 30.12.2009 року судом вбачається, що в рахунок оплати робіт, виконаних за договором, на поточний рахунок позивача грошові кошти не надходили.

          Отже, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 10962,40 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 10962,40 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1023,70 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Як зазначалося вище, пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем об’єму виконаних робіт відповідно до актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 протягом 10-ти робочих днів з моменту їх підписання, відповідач повинен сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,5 % від суми несплаченого платежу.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

          Вище вказувалося, що роботи, виконані позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 30.06.2009 року, роботи, виконані згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, –у термін до 16.07.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 01.07.2009 року та 17.07.2009 року відповідно.

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, нарахування пені за прострочення оплати робіт, виконаних позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року, можливе до 30.12.2009 року, нарахування пені за прострочення оплати робіт, виконаних згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, –до 16.01.2010 року.

          З доданого до позовної заяви розрахунку суми пені вбачається, що позивач просить суд стягнути згідно акту № 1230908 від 23.09.2008 року за період з 15.04.2009 року по 30.10.2009 року, а згідно акту № 1120609 від 18.06.2009 року, – за період з 15.07.2009 року по 30.10.2009 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати послуг згідно акту № 1230908 від 23.09.2008 року суд розраховує за період з 01.07.2009 року по 30.10.2009 року, а згідно акту № 1120609 від 18.06.2009 року за період з 17.07.2009 року по 30.10.2009 року.

          З огляду на вказане, розмір пені складає:

          6000,00 грн. * 22 % * 42 (з 01.07.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 151,89 грн.

          6000,00 грн. * 20,5 % * 80 (з 12.08.2009 року по 30.10.2009 року) / 365 = 269,59 грн.

          4962,40 грн. * 22 % * 26 (17.07.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 77,77 грн.

          4962,40 грн. * 20,5 % * 80 (з 12.08.2009 року по 30.10.2009 року) / 365 = 222,97 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт складає 722,22 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 722,22 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 204,81 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          З доданого до позовної заяви розрахунку заявленої до стягнення суми збитків від інфляції судом вбачається збитки від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних позивачем згідно з актом радіаційно-дозиметричного контролю будівель (приміщень) № 1230908 від 23.09.2008 року, позивач просить стягнути за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року, збитки від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних згідно з актом радіаційного контролю будівель (приміщень) № 1120609 від 18.06.2009 року, –за період з липня 2009 року по вересень 2009 року.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції складає:

          6000,00 грн. * (99,9 % * 99,8 % * 100,8 %) –6000,00 грн. = 30,00 грн.

          4962,40 грн. * (99,8 % * 100,8 %) –4962,40 грн. = 29,77 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає 59,77 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 59,77 грн.

          Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду приписи прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці від 03.06.2009 року, 09.07.2009 року, 19.10.2009 року, 04.12.2009 року, припис прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про загальнообов’язкове соціальне страхування від 03.12.2009 року, при припис територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 09.07.2009 року, лист Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2009 року та лист Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 06.10.2009 року.

          Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, суд має право розстрочити або відстрочити його виконання.

          Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

          При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

          З огляду на вказане, зважаючи на скрутне фінансове становище підприємства відповідача, суд частково задовольняє заявлене клопотання та розстрочує виконання рішення на 8 місяців.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 853, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова група «Сампо»(04073, м. Київ, пр-т Московський, 24-В; ідентифікаційний код 30301475) основну заборгованість у розмірі 10962 (десять тисяч дев’ятсот шістдесят дві) грн. 40 коп., пеню у розмірі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 22 коп., збитки від інфляції у розмірі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 77 коп., 117 (сто сімнадцять) грн. 44 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 1511,15 грн. сплатити до 26.02.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.03.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.04.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.05.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.06.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.07.2010 року;

- 1511,15 грн. сплатити до 26.08.2010 року;

- 1511,14 грн. сплатити до 26.09.2010 року.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.02.2010 року.