Ухвала суду № 83738316, 20.08.2019, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/320/14-ц

6/468/35/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56100 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

20.08.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В. за участю секретаря – Рижньової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за поданням старшого державного виконавця Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бомбик В.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшло подання старшого державного виконавця Баштанського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , по стягненню з якого заборгованості в сумі 16800 грн. на користь ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження.

В поданні державний виконавець вказує, що на виконанні у Баштанському РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 16800 грн. Рішення боржником не виконане, він не має на праві власності майна, боржнику 19.11.2018 року надсилались виклики щодо явки до державного виконавця для надання пояснень, на які боржник не з`явився. За даними Державної прикордонної служби України боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав державний кордон України.

Оскільки рішення суду боржником не виконане, державний виконавець просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов`язань про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_2 в сумі 16800 грн.

Повідомлений про час та місце розгляду справи державний виконавець до суду не з`явився. Від начальника відділу ДВС до суду надійшла заява про розгляд подання за відсутності представника відділу та підтримання подання.

Дослідивши матеріали подання (копію виконавчого листа; копію заяви стягувача; копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію виклику від 21.06.2017 року; копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав; копію заяви стягувача від 08.11.2018 року; копію виклику від 19.11.2018 року; копію вимоги виконавця від 19.11.2018 року; копію відомостей про перетинання боржником державного кордону України), оглянувши матеріали цивільної справи ;468/320/14-ц, суд встановив, що заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.03.2014 року по справі №468/320/14-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 16800 грн. Заочне рішення ухвалене судом у зв`язку з відсутністю відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, копія заочного рішення відповідачем також не була отримана з цих самих причин.

20.05.2014 року видано виконавчий лист по справі.

Постановою державного виконавця від 08.12.2016 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню даного судового рішення.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України” передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, що визначені в цій статті, зокрема у випадку, визначеному п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Обмеження особи у праві виїзду за межі України є нічим іншим, як умотивованим обмеженням прав особи на свободу пересування та може бути застосоване як виняток та лише у разі обґрунтованості факту ухилення боржника від виконання рішення та тягар доказування такого факту покладено на державного виконавця, який вносить до суду подання.

При цьому, законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду, але не при наявності факту невиконання зобов`язань, а при встановленні фактів ухилення боржника від їх виконання.

Згідно з закріпленим в ст. 13 ЦПК України принципом диспозитивності при розгляді позовів, скарг та заяв, поданих у відповідності до норм ЦПК України, суд обмежений заявленими вимогами та обставинами, на які посилається заявник, та виходити за їх межі не в праві.

При цьому, подання державного виконавця окрім невиконання боржником рішення та відсутності у боржника іншого майна взагалі нічим не обґрунтовується, та вказані обставини, на думку суду, не є підтвердженням ухилення боржника від виконання зобов`язань та не є достатньою підставою для обмеження боржника в його правах.

Саме по собі невиконання боржником зобов`язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. При цьому, матеріали подання навіть не містять відомостей про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» має направлятись рекомендованим поштовим відправленням.

Поняття ж «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Та, як вказувалось вище, обов`язок доказування вчинення боржником таких свідомих діянь покладено на державного виконавця.

При цьому, до подання не долучено доказів того, що боржник взагалі на теперішній час обізнаний про відкрите виконавче провадження та про існування виконавчого провадження, з врахуванням того, що і виклики до суду при розгляді позову стягувача та копію заочного рішення боржник фактично не отримував через відсутність за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання.

З огляду на вказане, суд вважає, що подання виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до встановлення фактів обізнаності боржника про існування виконавчого провадження та фактів його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, є передчасним та не може бути задоволене.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.260, 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні подання старшого державного виконавця Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бомбик В.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України – відмовити.

Суддя: