Ухвала суду № 83734146, 14.08.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5774/19

Провадження № 2/442/1555/2019

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"14" серпня 2019 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а :

13.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 видане Бориславським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 407 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений у свідоцтві про народження НОМЕР_2 від 21 вересня 1982 року запис №6, та у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 18 червня 1987 року видане відділом ЗАГСУ Бориславського міськвиконкому Львівської області, запис № 138, є однією і тією ж особою.

Встановити юридичний факт, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Борислав, Львівської області, є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , загальною площею - 72,0 кв.м., житловою - 20,8 кв.м., допоміжною - 51,2 кв.м., а також господарські споруди: веранда а - площею 14,0 кв.м., сходи аI, сарай Б - площею 74,3 кв.м., вбиральня В - площею 1,5 кв.м., сарай Г - площею 45,0 кв.м., огорожа 1-2, як спадкоємцем за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175,177 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Правовий аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» дає підстави вважати, що судовий збір може бути сплачено з використанням як безготівкових або готівкових розрахунків через банківські установи, через ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі «Судова влада України», інформаційно-платіжні термінали, встановлені у приміщеннях судів, інші комп`ютерні програми, в тому числі програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства - Казначейство», тощо.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, що повністю узгоджується з позицією Верховного Суду викладеного 19 березня 2019 року в рамках справи № 910/3788/18 (ЄДРСРУ № 80580169).

Позивачем ОСОБА_1 до матеріалів справи додано квитанцію 25664111 від 06.02.2019 року про оплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 2577,81 грн.

Однак, як вбачається з даних документообігу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області зазначена квитанція вже була внесена в систему «Д3», оскільки ОСОБА_1 вже зверталась з аналогічним позовом до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, однак ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області матеріали позовної заяви було повернено за заявою ОСОБА_1 .

В звязку з наведеним, позивач ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір у відповідності до вимог закону за поданий нею саме 13.08.2019 року позов, оскільки додана нею квитанція про сплату судового збору в розмірі 2577,81 грн. була сплачена за подання іншого позову.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1921 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1921 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на зазначене, з врахуванням того, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та дві взаємопов`язані вимоги немайнового характеру, а тому позивачу слід сплатити 2577,81 грн. (майнова вимога) та 768,40 грн. (дві немайнові вимоги) судового збору, які перерахувати в дохід держави, який перерахувати на наступний рахунок: Дрогоб. УК/м. Дрогобич/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38007496; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31216206013014; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;_ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча – суддя Курус Р.І.