Рішення № 83734014, 20.08.2019, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/642/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря Мартинюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Броди цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, суд, -

в с т а н о в и в:

адвокат Стеківський В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 115 200,00 грн. страхового відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_2 , а також судові витрати, пов`язані з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, в розмірі 10 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.08.2017 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої син позивачки ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_9 , який, керуючи транспортним засобом «Opel Vectra» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на потерпілого, була застрахована в ПрАТ «УПСК» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Полісом № АК/494695 від 17.08.2016. 28.12.2017 винесено постанову про закриття кримінального провадження відносно даного ДТП. 22.11.2017 відповідачу було подано позивачем повідомлення про ДТП від 22.11.2017 р. та заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою та втратою годувальника від 22.11.2017 р. з долученням до них документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування. Заява на виплату окрім обгрунтування вимог до страховика містила і відомості про визначення їх розміру. 22.11.2018 позивачем було направлено заяву про долучення документів до справи № 6971/18 на виплату страхового відшкодування, якою Відповідачу було надано Довідку про те, що Позивач перебував на утриманні у свого сина ОСОБА_2 № 549 від 15.11.2018 р. Таким чином до Відповідача, як до відповідальної особи за відшкодування спричиненої шкоди його страхувальником, були пред`явлені вимоги сплатити страхове відшкодування в якості компенсації заподіяної моральної шкоди обидвом батькам загиблого у розмірі 38 400,00 грн. та страхове відшкодування у зв`язку із втратою Позивачем годувальника в сумі не менше 115 200,00 грн. Відповідач визнав подію дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 38 400,00 грн.: 19200,00 грн. - батькові загиблого ОСОБА_4 та 19200,00 грн. - Позивачу. Страхове відшкодування у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 115 200,00 грн. сплачене не було. Із посиланням на вищевикладене, керуючись ст. ст. 979, 988, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 27, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить позов задоволити.

26.4.2019відкрито провадження у справі.

05.06.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав. Зміст його зводиться до того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт перебування на утриманні у померлого сина ОСОБА_2 або наявності права на таке утримання. Зазначає, що для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць, що має бути підтверджено належними та допустимими засобами доказування. Крім цього, відсутні докази наявності легального доходу потерпілого ОСОБА_2 . Із посиланням на вимоги 27 Закону України № 1961-IV і ст. 1200 ЦК України, якими в якості умов розрахунку страхового відшкодування встановлюється наявність середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого, у зв`язку з чим у ПрАТ «УПСК» відсутні правові підстави для здійснення страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого. У зв`язку з вищевикладеним просять відмовити у задоволенні позову.

05.08.2019 представником позивача подано відповідь на відзив від 04.06.2019 в якому просять позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі, оскільки зазначають, що підпунктом «е» пункту 35.2 статті 35 Закону не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого, а тому необхідно дійти висновку, що такими документами можуть бути, в тому числі, надана довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником, про що вказується в постанові Верховного суду України від 13.03.2019 р. по справі № 643/207/16-ц. Саме такі документи позивачем було надано відповідачу, а саме довідку № 549 від 15.11.2018 р. про перебування на утриманні у свого сина ОСОБА_2 . Вказана довідка була видана виконкомом Бродівської міської ради, який є органом місцевого самоврядування та довідку про останнє місце проживання загиблого ОСОБА_2 . Крім цього,зазначають, згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Позивач є непрацездатною особою, інвалідом III групи та отримує пенсію по інвалідності та мала право на одержання утримання від загиблого сина на момент його смерті та втратила таке право на утримання в майбутньому через його передчасну смерть, про що свідчать додані ними додатки у вигляді письмового пояснення ОСОБА_1 ,довідка про доходи ОСОБА_2 , довідка з ГУПФУ у Львівській області про розмір пенсії ОСОБА_1 , виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стефківський В.І. подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, хоча належно, у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи. Однак подав відзив на позовну заяву, тому суд ухвалив проводити судове засідання у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та визнано сторонами, що 13 серпня 2017 року на автодорозі Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія Судового ОСОБА_5 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в результаті отриманих травм.

28 грудня 2017 року постановою слідчого СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області закрито кримінальне провадження №12017140160000522 від 13.08.2017 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с.10).

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 22.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

У відповідності до довідки № 5199 від 30.10.2017 p., виданої КП "Броди" ОСОБА_2 дійсно проживав і був зареєстрований постійно в АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно з інформацією, вказаною у довідці № 4898 від 09.10.2017, виданої КП "Броди", за адресою АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_1 - мама, ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.13).

У відповідності до довідки Шевченківської міжрайонної МСЕК ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. Згідно довідки гтз результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках № 011742 Позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60 % (а.с.18-20).

Станом на день смерті ОСОБА_2 позивач перебувала на утриманні загиблого і таке утримання було її основним та постійним джерелом доходу, що підтверджується довідкою виконкому Бродівської міської ради № 549 від 15.11.2018 (а.с.17).

Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0494695, застрахована в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

У відповідності до статті 1200 Цивільного кодексу України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІУ), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ч.27.2 Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Крім цього, відповідно до ч. 27.3 ст. 27 вищезгаданого Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дтям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Особами, які претендували на відшкодування моральної шкоди були батьки загиблого - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Згідно ст. 36.1 Закону №1961-ІУ Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 35-1 - 35-2, ст. 35 Закону №1961-ІУ для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику Заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника.

22.11.2017 відповідачу було подано позивачем повідомлення про ДТП від 22.11.2017 р. (а.с.8) та заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою та втратою годувальника від 22.11.2017 р. (а.с.9) з долученням до них документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування.

22.11.2018 позивачем було направлено заяву про долучення документів до справи № 6971/18 на виплату страхового відшкодування, якою відповідачу було надано довідку про те, що позивач перебував на утриманні у свого сина ОСОБА_2 № 549 від 15.11.2018 р (а.с.21).

Судом встановлено, що відповідачу подано всі документи, враховуючи вимоги ст. 27.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання позивачем страхового відшкодування після загибелі ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що відповідач визнав подію дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 38 400,00 грн.: 19 200,00 грн. - батькові загиблого ОСОБА_4 та 19 200,00 грн. - позивачу ОСОБА_1 . Страхове відшкодування у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 115 200,00 грн. виплачене не було.

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину належного страхового відшкодування у розмірі 38400,00 грн. моральної шкоди, а тому залишаються не виплаченим на користь позивача 115 200,00 грн. Страхове відшкодування у зв`язку з втратою годувальника.

Крім цього, суд не бере до уваги посилання відповідача про відсутність належних та допустимих доказів наявності легального доходу потерпілого ОСОБА_2 відповідно до положення ст.27 Закону України №1961-ІУ і ст.1200 ЦК України, так як позивачем долучено довідку про доходи ОСОБА_2 видану 08.11.2017 з якої вбачається, що він працював у ПП ОСОБА_10 на посаді слюсаря та отримував заробітну плату у розмірі 3200грн.

Суд зазначає,що підпунктом «е» пункту 35.2 статті 35 Закону №1961-ІУ не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого, а тому необхідно дійти висновку, що такими документами можуть бути, в тому числі, надана довідка житлово - експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником, а тому суд бере до уваги як належний та допустимий доказ подану позивачем довідку, яка була видана виконкомом Бродівської міської ради, який є органом місцевого самоврядування, та довідку про останнє місце проживання загиблого ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 травня 2017 року 1 312,00 грн.

Згідно з довідкою Бродівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області № 1716 від 11.06.2019 р. розмір пенсії позивача на час настання страхового випадку (у 2017 році)становив в середньому - 1600грн., що не суттєво перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2017 рік дана сума становить 1312 грн.).

Судом взято до уваги те, що позивач є непрацездатною особою, інвалідом III групи та отримує пенсію по інвалідності та мала право на одержання утримання від загиблого сина на момент його смерті та втратила таке право на утримання в майбутньому через його передчасну смерть.

Як випливає з особистого письмового пояснення позивача, яке додається до відповіді на відзив, загиблий ОСОБА_2 всіляко допомагав матері, підтримував у повсякденному житті.

Саме в цьому й полягало перебування позивача на утриманні у загиблого сина, цього утримання Позивач позбулася внаслідок його загибелі.

З огляду на вище наведене, беручи до уваги, що відповідачем не здійснено відповідно до вимог закону у повній мірі страхового відшкодування позивачу, підставність якого обґрунтована належним доказами у справі, позовні вимоги в частині виплати відшкодування на утримання ОСОБА_1 , яка на момент смерті сина ОСОБА_2 була на його утриманні є підставними та підлягають до задоволення.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 979, 200, 1201 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 24, 27, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-13, 18, 77-83, 89, 95, 141, 223, 259,263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на користь ОСОБА_1 115 200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на користь держави 1152 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія», ЄДРПОУ 20602681, місце знаходження м.Київ, вул.Кирилівська,40.

Повне рішення суду складено - 20.08.2019.

Суддя: А.О.Бунда

20 серпня 2019 року