Вирок № 83733879, 20.08.2019, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1141/19

Провадження №1-кп/440/147/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Коса І.Б.

секретаря судового засідання Дутки С.І.

за участю прокурора Сітека В.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140170000188 від 20.06.2019 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Глушин Бродівського району Львівської області, громадянки України, заміжньої, із середньою освітою, не працюючої, яка має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, -

в с т а н о в и в :

19 червня 2019 року, ОСОБА_1 , маючи протиправний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи у приміщенні Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, що на вул. Київська, 3 в місті Буськ Львівської області, будучи у встановленому законом порядку попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, достовірно знаючи, що будь-якого кримінального правопорушення відносно неї не вчинялося, умисно подала до органу, уповноваженого розпочинати досудове розслідування кримінальних правопорушень - Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області письмову заяву завідомо неправдивого змісту про незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, після чого 19.06.2019 року слідчим відділенням Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області відомості за вказаним у заяві ОСОБА_1 фактом незаконного позбавлення її волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140170000186 від 19.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та розпочато досудове розслідування.

Крім того, 19 червня 2019 року, ОСОБА_1 , будучи залученою в якості потерпілої у кримінальному провадженні № 12019140170000186 від 19.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та відповідно до вимог КПК України, будучи ознайомленою з процесуальними правами та обов`язками, продовжуючи реалізовувати свої протиправні дії, спрямовані на надання завідомо неправдивих показань, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за № 22Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, що на вул. Київська, 3 в місті Буськ Львівської області, під час допиту у якості потерпілої 19.06.2019 року в період часу із 20 год. 29 хв. по 21 год. 01 хв., будучи попередженою про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань органу, що здійснює досудове розслідування, достовірно знаючи, що будь-якого кримінального правопорушення відносно неї не вчинялося, надала органу, що здійснює досудове розслідування завідомо неправдиві показання про незаконне позбавлення її волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відтак, ОСОБА_1 вищевказаними своїми діями вчинила завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину,а також завідомо неправдиве показання потерпілого,надані органу, що здійснює досудове розслідування,тобто ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 383 та ч. 1 ст. 384 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень визнала повністю та пояснила, що кримінальні правопорушення вчинені нею за вищевикладених обставин,які вірно зазначені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд її суворо не карати, оскільки має на утриманні малолітніх дітей, які потребують догляду.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, нею, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення її у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 383 КК України, оскільки вона вчинила завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, а також за ч. 1 ст. 384 КК України, оскільки вона вчинила завідомо неправдиве показання потерпілого,надані органу, що здійснює досудове розслідування.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених нею діянь, що в силу вимог статті 12 КК України належать до злочинів невеликої тяжкості, їх наслідки, особу обвинуваченої, яка раніше не судима та вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліку нарколога чи психіатра не перебуває, має на утриманні малолітніх дітей, за якими здійснює догляд.

Щире каяття є обставиною, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1

Обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відтак, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід обрати відповідно до статті, за якою кваліфіковано злочин, передбачений ч. 1 ст. 383 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції вищезазначеної статті.

Разом із тим, виходячи з принципів гуманізації та індивідуалізації покарання, судом враховується особа ОСОБА_1 , яка за місцем свого проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є багатодітною матір`ю та має на утриманні малолітніх дітей, наявність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, а також відсутність обставини, які обтяжують покарання, а тому суд вважає, що при застосуванні покарання у виді позбавлення волі виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції останньої від суспільства, а тому її слід звільнити від відбування покарання з випробовуванням на підставі вимог ст. 75 КК України, поклавши на обвинувачену обов`язки, передбачені положеннями ст. 76 КК України, яке, на думку суду, буде справедливе, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Що стосується обрання обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 384 КК України, суд констатує наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 368 КПК України увалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема, чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Так, санкцією частини першої статті 384 КК України, за якою кваліфіковано злочин, передбачено такі види покарань: виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Проте, в силу вимог ч. 2 ст. 57 КК України виправні роботи не застосовуються до жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, а також відбуваються за місцем роботи засудженого. Частиною 3 ст. 60 КК України передбачено, що арешт не застосовується, зокрема, до жінок, які мають дітей віком до семи років. Згідно ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується, серед іншого, до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Відтак, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 не працює, має на утриманні дітей віком до семи років, а саме: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за якими здійснює догляд, а також дитину до чотирнадцяти років, а саме: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому жодне із передбачених покарань санкцією ч. 1 ст. 384 КК України (випрані роботи, арешт чи обмеження волі) до обвинуваченої не можливо застосувати.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абзаці сьомому пункту 8 Постанови №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Таким чином, як вбачається із системного аналізу норм кримінального законодавства, що у разі визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, санкція якої передбачає лише такі покарання, які з огляду на вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, суд за наявності підстав може звільнити особу від кримінальної відповідальності згідно вимог ст.ст. 44-48 КК України, а за їх відсутності ухвалити обвинувальний вирок без призначення покарання в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 368 КПК України.

Отже, ураховуючи зазначені фактичні обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, постановивши щодо неї вирок без призначення покарання за вказаною нормою закону України про кримінальну відповідальність.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, цивільний позов не заявлявся, а процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Накладений ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 21.06.2019 року в даному кримінальномупровадженні арешт на майно, яке належить обвинуваченій ОСОБА_1 , підлягає скасуванню, що відповідає приписам ч. 4 ст. 174 КПК України, у зв`язку з ухваленням судового рішення.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України без призначення покарання.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, призначивши їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді двох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України, у зв`язку зі звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обвинуваченій ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення даного вироку.

Скасувати арешт, накладений на мобільний телефон марки «Нокіа RM 1172», три відрізки липкої стрічки (скотчу), два леза від канцелярського ножа, один моток клейкої стрічки (скотчу), одну пачку сигарет марки «L&M» та одну запальничку.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Нокіа RM 1172», який належить обвинуваченій та переданий на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, - повернути обвинуваченій ОСОБА_1 ;

- три відрізки липкої стрічки (скотчу), два леза від канцелярського ножа, один моток клейкої стрічки (скотчу), одну пачку сигарет марки «L&M», одну запальничку, одну пару матерчатих рукавиць темно-синього кольору, порожню пластмасову пляшку ємністю 0,5 літра із написом на етикетці «Карпатська джерельна», передані на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, - знищити.

- носій інформації диск DVD-R марки Verbatim, 4.7 Gb 120 min 162 x, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах даного провадження.

Копії цього вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. Б. Кос