Рішення № 83733786, 19.08.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/414/18

2/330/288/2019

"19" серпня 2019 р.Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі - Корнієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.02.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де позначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою. Затверджених наказом № СП -2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг. - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до кредитного договору - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст..ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2018 року має заборгованість - 14523,67 гривень, яка складається з наступного: - 504,25 грн. - заборгованість за кредитом; - 9951,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 667,79 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк». В зв`язку з вищевикладеним представник позивача, просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 14523,67 грн. за кредитним договором № б/н від 04.02.2011 року; судові витрати у розмірі 1762,00 гривень.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 надав заяву у якій просив розглядати справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 без його присутності. На задоволенні позовних вимог наполягав та просив їх задовольнити. Проти застосування строків позовної давності на яких наполягає відповідач заперечує. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_1 надав до суду клопотання у якому просив розглядати справу за його відсутності. Просив у задоволенні позову відмовити, застосувавши до його вимог строк позовної давності. Надав до суду відзив, у якому зазначив наступне: в провадженні Якимівського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа № 330/414/18 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до мене, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2019 року по вище зазначеній справі було заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 330/414/19, провадження № 2/330/280/2018 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до мене про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.Заочне рішення від 04.06.2018 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасоване і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.Проте вказана ухвала та повістки про виклик на судове засідання на 08 травня 2019 року на адресу Відповідача так і не надходила. Про вказану ухвалу дізнались із Єдиного реєстру судових рішень.Не погоджуючись із позовними вимогами, вважаючи їх необґрунтованим, безпідставним та незаконним, керуючись статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне подати свій відзив на позовну заяву. Як банком зазначено у позовній заяві, 04 лютого 2011 року я звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.02.2011 року. Позивач вказує у своєму позові, що я отримав кредит у розмірі 1000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.Позивач зазначає, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між мною та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Проте вказане не відповідає дійсності з огляду на наступне.Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).Так, я не заперечую, що 04 липня 2011 року мною, ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку.В заяві міститься інформація про те, що позичальник ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та погодився з ними. Позичальник висловив свою згоду, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає Договір про надання банківських послуг.В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач також долучив до позовної заяви письмові Умови та Правила надання банківських послуг, де визначено, за яких умов та за якими правилами банк відкриває позичальнику банківську картку чи надає інші банківські послуги, а також копію Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».Відповідно до п. 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку для надання послуг банк відкриває клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві. Договір укладається терміном на п`ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін.Дослідженням наданої до суду позивачем копії анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку встановлено, що даний документ не містить в собі даних про те, який вид кредитної картки «Універсальна» був виданий ОСОБА_1 , строк дії картки, який рахунок відкрито на ім`я позичальника, не зазначено суму кредитного ліміту, розмір відсоткової ставки за користування ним, черговість та порядок здійснення платежів в рахунок погашення отриманих коштів, відповідальність сторін тощо. Таким чином, з доданої Заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг неможливо встановити, що сторони погодили надання банківської послуги щодо користування кредитною карткою «Універсальна».Також Позивач не надав до суду Пам`ятку клієнта, яка є невід`ємною частиною договору, або довідку про умови кредитування.Крім того, на підтвердження позовних вимог та розрахунків заборгованості позивачем надано 4 види Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які не містять жодного посилання на те, з якими саме Тарифами ознайомився і прийняв відповідач при підписанні заяви-анкети, що унеможливлює встановити визначення правильності розрахунків щодо процентів, пені та штрафів. Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи обслуговування кредитних карт не містять підпису відповідача. Суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що долучені до позовної заяви Умови були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, та відповідно брав на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.Під час підписання анкети-заяви Банк ні з якими Умовами та правилами мене не ознайомлював, також в супереч ст.ст. 9, 11 ЗУ «Про споживче кредитування» не надав мені інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.Вказане підтверджується відсутністю мого підпису під Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також у паспорті споживчого кредиту, який мені взагалі ніхто не надавав.Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Верховний Суд в ухвалі від 28 листопада 2018 року справі № 362/4079/16-ц вказав, що при розгляді справ на підтвердження тих чи інших умов кредитування, банки повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.Оскільки банк може на власний розсуд змінювати Умови та правила, що ставить споживача у невигідне становище в супереч ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування».Таким чином, документи, долучені до позовної заяви, не е достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, ознайомлення відповідача саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, та прийняття умов договору у відповідності до прийнятих клієнтом Тарифів, що в сукупності із Заявою, свідчило б про укладення у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг.Порядок відкриття банками поточних рахунків фізичним особам регулюється главою 6 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, якою передбачено відкриття поточного рахунку фізичній особі на підставі пред`явленого уповноваженому працівнику банку паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та ідентифікаційного номера. Клієнт - власник поточного рахунку має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням ЕПЗ після укладення договору, на підставі якого надається і використовується ЕПЗ (пункт 8.1 глави 8 Інструкції). Платіжна картка - це ЕПЗ у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пункт 1.27 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання ЕПЗ. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання ЕПЗ, ознайомити з тарифами на обслуговування ЕПЗ та правилами користування ЕПЗ (пункт 14.8 статті 14 Закону).Позивачем не надано суду доказів, що я ознайомлений з умовами договору про використання ЕПЗ, з тарифами на обслуговування ЕПЗ та правилами користування ЕПЗ. Банк стверджує, що передав мені вказані грошові кошти, проте згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Але згідно положення ч.2 та ч.4 гл.3 розд. ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку від 14.08.2003 №337 та пп.5.1-5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 18.06.2003 №254, загальні вимоги до оформлення касових документів при проведенні касових операцій банків з клієнтами визначені ч. 1 гл. 1 розд. ІІІ інструкції. До них належать заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, встановлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій. Даний перелік касових документів с вичерпним. До касових операцій, які регламентуються інструкцією, належать видача готівки національної та іноземної валют клієнтам з їхніх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їхніх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат.Проаналізувавши додані до позовної заяви документи можна встановити відсутність доказів належного виконання первісним кредитором умов кредитного договору в частині видачі мені кредиту готівковими коштами. Також банком не було додано жодного первинного документа на підтвердження проведення необхідного обліку щодо видачі мені грошових коштів, оскільки підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від ЗО. 12.98 №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Цим положенням визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Позивач ставив вимогу стягнути з Відповідача:504,25 грн. - заборгованість за кредитом; - 9951,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 667,79 грн. - штраф (процентна складова).Відповідно до чч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.Згідно ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.З огляду на вказане вище, Позивачем порушено вимоги чинного законодавства України з приводу обчислення штрафу від суми невиконаного зобов`язання за кредитним договором.Також варто зазначити, що Банком у розрахунку заборгованості, який доданий до позовної заяви одночасно нарахована пеня і штрафи, що відповідно до ст. 549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.Також, як вказав ВССУ у своїй ухвалі від 31 травня 2017р. по справі № 756/2999/15-ц, банк НЕ має право стягувати одночасно пеню і штраф за порушення позичальником грошових зобов`язань, оскільки подвійна цивільна відповідальність заборонена ст. 61 Конституції України.На підставі вище викладеного робимо висновок, що стягнення з мене одночасно і пені і штрафів є порушенням Конституції України та інших законодавчих актів.Як вбачається з рішення суду, заборгованість за пенею та комісією складає 2900,00 грн., проте як заборгованість за кредитом складає 504,25 грн.Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми, як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.Вимога позивача про стягнення пені в розмірі, який значно перевищує заборгованість спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті З ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Відповідно до п.1 ч. 2ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.Згідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від ЗО березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч. З ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання). При таких обставинах є достатні підстави для застосування положень ч.З ст.551 ЦК України та прошу зменшити розмір нарахованої пені.Також Банком не вірно розрахована суму заборгованості та незаконно збільшена процентна ставка. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.02.2011 року, укладеним між «ПриватБанком» та мною, вбачається, що за період з 2011 року було змінено відсоткову ставку в односторонньому порядку. Вказані дії банку є протиправними з огляду на наступне.Суд позбавлений можливості з`ясувати, якими умовами договору передбачений розмір відсотків та зміна кредитором в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки та яким чином до позичальника була доведена інформація про такі зміни.Згідно з пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право змінювати Тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру кредиту, зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення в дію цих змін проінформувати клієнта випискою по картковому рахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору.У відповідності до пункту 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг банк зобов`язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику картки виписки про стан картрахунку і про здійснені за минулий місяць операції по картрахунку. У разі підключення власника картки до системи Internet-banking (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.За змістом ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. В разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Хочу зазначити, що я свою Згоду на зміну процентної ставки не надавав. У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі№347/1910/15-ц, Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі №275/253/16-ц.Суду не надано будь-яких доказів того, що позичальник повідомлялася у встановленим законом та договором порядку про зміну тарифів, а тому, суд констатує, що має місце порушення умов договору позивачем та відсутність підстав для збільшення відсоткової ставки за кредитом.Заборгованість по відсоткам визначається та розраховується наступним чином: (загальна заборгованість за кредитом)х36(відсотків)/100/360(кількість календарних днів на рік згідно п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою)х (кількість днів за період строку позовної давності).ПРОТЕ БАНКОМ НЕ ВІРНО БУЛО РОЗРАХОВАНО СУМУ ЗАБОРГОВАНОСТІ. Відповідно до укладеного договору № б/н від 04.02.2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Тобто кредитний договір закінчується при закінченні строку дії картки.Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов`язання, визначеного в договорі. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 22 жовтня 2014 №127цс14.Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю З роки (ст.257 ЦК). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).Відповідно до ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч. І та 5 ст.261 ЦК). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК).Відповідно до умов договору, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і мною, кінцевий термін виконання кредитного зобов`язання зазначений у анкеті-заяві.Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.Вище вказане також підтверджує Верховний Суд України в постанові від 22 жовтня 2014 по справі №127цс14.На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, до винесення судом рішення вважаю за необхідне зробити заяву про сплив позовної давності за вимогами публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про стягнення заборгованості та прошу суд застосувати наслідки спливу позовної давності, відмовивши Позивачеві у позові у повному обсязі.Відповідно до постанови Верховного суду України від 16 серпня 2017 року по справі № 6-2667цс 16 заяву про застосування спливу строку позовної давності можливо заявити навіть усно, та не потрібно заявляти у окремій заяві або клопотанні. Відповідно положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.Відповідно до ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також інших випадках, передбачених законом.Звертаючись до суду з відповідним позовом кожна особа має вчиняти таку дію виважено та розсудливо, оцінюючи власні правові перспективи, виходячи з реалізації таких принципів цивільного судочинства як принципи диспозитивності та змагальності цивільного процесу, надавши суду усі необхідні та достатні докази на обґрунтування власної правової позиції та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Неподання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. Таким чином, оскільки в долучених до позовної заяви документах, не міститься відомостей щодо укладення між сторонами кредитного договору, способу виконання позивачем умов кредитного договору з надання кредиту у розмірі та в спосіб, визначений Умовами та Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору є необґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до нього, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повністю.Застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості до нього, ОСОБА_1 .

Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся із зазначеною позовною заявою 26.03.2018 року; 04.06.2019 року було ухвалено заочне рішення. 27.02.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, 11.04.2019 року дане заочне рішення було скасоване та призначено для розгляду в загальному порядку. Згідно матеріалів справи, наданих суду в якості доказів, відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На твердження позивача, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконував ніяким чином. Представник позивача стверджує, що відповідач не виконує своїх зобовязань за договором зі своєчасного повернення коштів, внаслідок чого в нього станом на станом на 31.01.2018 року має заборгованість - 14523,67 гривень, яка складається з наступного: - 504,25 грн. - заборгованість за кредитом; - 9951,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 667,79 грн. - штраф (процентна складова).

У судовому засіданні також було встановлено, що позивачем заявлені вимоги щодо зобов`язань, які виникли більше ніж три роки, про що свідчить наданий до суду розрахунок заборгованості, та як вбачається із розрахунку, наданого Позивачем, останній раз Відповідач користувався картою з 04 лютого 2011 року. Починаючи з лютого 2012 року, або з лютого 2014 року, точну дату не можливо встановити, бо банком не подано доказів строку дії зазначеної картки, згідно якого позивачу стало відомо про порушення його права на отримання кредитних коштів і відсотків, а звернувся позивач з позовом лише - 26.03.2018 року, тобто через сім років з дня закінчення дії договору, відповідно до п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено також спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). У відповідності до ч.4ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові за наявності про це заяви відповідача, яка, в даному випадку, міститься в матеріалах справи. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.Відповідно до вимог ст.209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору (узагальнена практика Верховного суду України з цього приводу, що відображено у Постановах від 19.03.2014 року N 6-14цс14, 03.06.2015 року N 6-31цс1 та від 14.12.2016 року № 6-2462цс16).

Оскільки під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення строків позовної давності щодо тіла кредиту, а також - щодо пені та штрафу, що вбачається з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача у строк, більш, ніж у передбачений ст.257 ЦК України строк, - є підставою для відмови у задоволенні вимог у зв`язку зі сплином строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.256-258,266 ЦК України, 12,13,81,82,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі у зв`язку зі сплином строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки) повністю або частково шляхом подання до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Суддя: Т.В. Нестеренко