Рішення № 8373365, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/2404.02.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/24                                                                                           04.02.2010

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

до1) дочірнього підприємства «Ельф»малого приватного підприємства «Рассвет»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»

простягнення 174716,23 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Чайка К.П. (довір. №78 від 19.10.2009 року)

від відповідача1:не з’явився.

від відповідача2:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Ельф»малого приватного підприємства «Рассвет»заборгованості за договором поставки №ОД-38/08 від 29.01.2008 року у сумі 174716,23 грн. (у тому числі 135154,43 грн. основної заборгованості за поставлений товар; 16235,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами; 18574,57 грн. інфляційних втрат; 4751,82 грн. 3% річних) та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»17,00 грн. згідно договору поруки № 25 від 22.07.2009 року.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач1 неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/24 та призначено її розгляд на 19.01.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зменшив позовні вимоги до Відповідача1.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з нез’явленням представника Відповідача, розгляд справи відкладався.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2008 року між товариством з обмежено відповідальністю «Леман-Україна»(стара назва Позивача) та Відповідачем2 було укладено договір поставки №ОД-38/08, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідачу2 металопродукцію, а останній зобов’язався прийняти і сплатити її вартість.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3.5 договору №ОД-38/08 від 29.01.2008 року оплата за товар проводиться Відповідачем2 протягом 3-х днів від дати поставки товару, якщо інше не вказано у рахунку-фактурі.

Відповідно до пункту 2.5 договору №ОД-38/08 від 29.01.2008 року датою поставки вважається дата, відображена у видатковій накладній або товаро-транспортній накладні. У випадку поставки залізничним транспортом –дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній.

Право власності на товар переходить до Відповідача2 в момент передачі товару перевізнику чи покупцеві (пункт2.7 договору №ОД-38/08 від 29.01.2008 року).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна товару, його кількість, асортимент, сортамент та номенклатура визначаються рахунками-фактурами чи видатковими накладними (у випадку поставки залізницею –залізничними накладними).

На підтвердження факту поставки, Позивачем надано суду наступні видаткові накладні:

№ ОДт-000212 від 04.02.2008 року на суму 25660,96 грн.

№ ОДт-000247 від 07.02.2008 року на суму 47903,99 грн.

№ ОДт-001286 від 28.05.2008 року на суму 148327,10 грн.

№ ОДт-001287 від 28.05.2008 року на суму 10320,00 грн.

№ ОДт-001600 від 02.07.2008 року на суму 16353,00 грн.

№ ОДт-001645 від 04.07.2008 року на суму 6264,00 грн.

№ ОДт-001646 від 04.07.2008 року на суму 15400,00 грн.

№ ОДт-001647 від 04.07.2008 року на суму 91425,97 грн.

№ ОДт-002031 від 19.08.2008 року на суму 5012,70 грн.

№ ОДт-002032 від 19.08.2008 року на суму 97862,76 грн.

№ ОДт-002130 від 03.09.2008 року на суму 107372,88 грн.

№ ОДт-002307 від 24.09.2008 року на суму 27276,24 грн.

Від імені Відповідача2 видаткові накладні підписані (Свистковим М.М.) на підставі довіреностей серії ЯОП №002687 від 01.02.08 року, серії ЯОП №002601 від 28.05.08 року, серії ЯОП №002617 від 27.06.08 року, серії ЯОП №002622 від 04.07.08 року, серії ЯОП №002636 від 18.08.08 року, серії ЯОП №002646 від 03.09.08 року та серії ЯМС №383716/29 від 24.09.08 року, які відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що в період з 04.02.2008 року по 24.09.2008 року Позивачем було поставлено, а Відповідачем2 прийнято за договором №ОД-38/08 від 29.01.2008 року металопродукцію загальною вартістю 599179,60 грн.

Всупереч встановленим господарським договором умовам Відповідач2 розрахувався за отриману металопродукцію лише частково і с порушенням строків оплати, визначених пунктом 3.5 договору №ОД-38/08 від 29.01.2008 року.

Порушення Відповідачем2 грошового зобов’язання призвело до виникнення заборгованості Відповідача2 перед Позивачем у розмірі 105814,64 гривень.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у заявлених Позивачем розмірах.

Позовна вимога про стягнення з Відповідача2 процентів за неправомірне користування чужими коштами не підлягає задоволенню, оскільки договором поставки №ОД-38/08 від 29.01.2008 року розмір таких процентів не встановлено.

Позовні вимоги до Відповідача1 ґрунтуються на його зобов’язаннях відповідно до договору майнової поруки №25. За цією угодою, Відповідач1 зобов’язався частково відповідати перед Позивачем за простроченими зобов’язаннями його контрагентів. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку частково або у повному обсязі. У разі порушення зобов’язання боржником, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 4 статті 559 у разі, якщо строк припинення поруки не встановлений у договорі, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Доказів своєчасного пред’явлення такої вимоги суду не надано. Таким чином, позовна вимога до Відповідача1 не підлягає задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»до дочірнього підприємства «Ельф»малого приватного підприємства «Рассвет»та товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача2 на користь Позивача стягуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства «Ельф»малого приватного підприємства «Рассвет» (67571, Одеська область, с. Фонтанка, вул. Урожайна, 10, ідентифікаційний код 21001707) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, ідентифікаційний код 32036829) 105814,64 грн. (сто п’ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 64 копійки) основного боргу; 17313,00 грн.(сімнадцять тисяч триста тринадцять гривень 00 копійок) інфляційних втрат; 4293,57 грн. (чотири тисячі двісті дев’яносто три гривні 57 коп.) 3% річних; 1274,21 грн. (одну тисячу двісті сімдесят чотири гривні 21 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення08.02.2010 року