Рішення № 83733473, 02.08.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/1813/17

Провадження № 2/324/150/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Басараб А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 12.07.2011 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом в заяві. Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при пропущенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Згідно ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку із цим станом на 31.08.2017 виникла заборгованість в сумі 16316,26грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 211,32грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11451,78грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3400грн., штрафів, передбачених п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500грн. (фіксована частина) та 753,16грн. (процентна складова). У зв`язку із цим, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 12.07.2011 в сумі 16316,26грн.

Пред`явив позов до суду позивач поніс додаткові витрати по оплаті судових витрат у розмірі 1600грн.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, але подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.04.2018 заперечила проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, в наступні судові засідання по справі відповідач не з`являлася, про причини неявки суд не повідомляла. Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечення проти пред`явленого позову зводяться до наступного: позивачем пропущений строк позовної давності, про застосування якого заявляє відповідач; позивачем завищено та неправильно розраховано проценти за користування кредитними коштами, так як відповідач у 2011 році отримала кредит у розмірі 300грн. під 36% на рік, а банком нарахована заборгованість по процентам в розмірі 11451,78грн.; Умови та правила надання банківських послуг не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, так як не підписані відповідачем; підписаними сторонами документами не передбачено існування будь-якої комісії, тому банк не має права вимагати її стягнення; штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності - неустойкою, тому відповідач не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; просить відмовити в позовних вимогах.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 12.07.2011 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. З наданої копії заяви-анкети від 12.07.2011 вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку. До позовної заяви додана «Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено розмір відсоткової ставки в розмірі 3,0% на місяць (36% річних), вказано розмірі комісії, штрафів та містяться істотні умови кредитування. Зазначена довідка підписана відповідачем, а тому відповідач була ознайомлена з умовами кредитування. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Приймаючи до уваги те, що за ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згодний з Умовами та Тарифами, що заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами. Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. У відповіді на відзив також зазначено, що представником позивача разом із відповіддю до суду надається виписка з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувалася грошима, а отже й отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Згідно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.03.2015 та 15.08.2014 і на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача не надходило. Також у відповіді на відзив зазначено про правомірність нарахування відповідачу штрафів, пені та комісії, а також пред`явлення позовних вимог в межах строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно ст. ст. 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін.

Встановлено, що 12.07.2011 відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача АТ КБ «ПриватБанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Відповідач ОСОБА_1 засвідчила підписом, що ознайомлена і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді, та висловила згоду, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» викладені умови надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, встановлено, що вищезазначений кредитний договір від 12.07.2011 є договором приєднання (ст.634 ЦК України) та складається із заяви позичальника ОСОБА_1 від 12.07.2011, Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг тощо, з якими відповідач ОСОБА_1 погодилася у повному обсязі, підписавши заяву позичальника від 12.07.2011, та які у тому числі містять умови, ставки, порядок тощо нарахування Банком позичальнику процентів, пені, штрафів тощо.

Умови та правила надання банківських послуг Банку знаходяться в загальному доступі, якщо відповідач вважав за необхідне додатково ознайомитись із останніми, він мав для цього всі необхідні можливості.

Суд, при вирішенні справи, виходить із презумпції правомірності правочину - вищезазначеного кредитного договору сторін у цій справі (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України).

В розділі 1.1.1. «Терміни і поняття» Умов та правил надання банківських послуг у п.1.1.1.62 визначене поняття платіжної карти. Платіжна карта - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду карти, яка використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунку платника, або відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів та послуг, перерахування коштів з власних рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошових коштів в готівковій формі у касах банку, через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених даним договором.

Клієнт використовує платіжні карти в розмірі платіжного ліміту, який відповідає картрахунку, як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги) для перерахунку коштів з картрахунку на рахунок інших осіб, а також як засіб для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установ, через банкомати та здійснення інших операцій передбачених згодою сторін та законодавством України.

За Умовами та правилами надання банківських послуг кредит виданий на строк дії кредитної карти. По закінченні строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя карти про закриття картрахунку, а також за умовами наявних грошових коштів на картрахунку для сплати послуг за виконання розрахункових операцій по картрахунку (в передостанній день місяця закінчення строку дії), та при дотримання інших умов продовження, передбачених договором.

Згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк» відповідач ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору б/н отримала картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття: 12.07.2011, термін дії до 01/15, № НОМЕР_2 , дата відкриття: 15.08.2012, термін дії до 06/16.

Доказів того, що після закінчення строку дії платіжної (кредитної) карти відповідачем була отримана нова карта, матеріали справи не містять.

Для вирішення даної справи застосуванню підлягають ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що зобов`язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов`язується їх повернути зі сплатою процентів, є обов`язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором б/н від 12.07.2011, що складається з анкети-заяви позичальника, Пам`ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку, у зв`язку із цим станом на 31.08.2017 виникла заборгованість в сумі 16316,26грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 211,32грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11451,78грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3400грн., штрафів, передбачених п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500грн. (фіксована частина) та 753,16грн. (процентна складова), що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За правилом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

В позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 було видано останню кредитну карту № НОМЕР_2 з терміном дії до 06/16.

Виходячи з наведеного, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором, нарахована по строк дії кредитної карти - 31.05.2015, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Окрім того, вимоги позивача про стягнення одночасно з відповідача пені та штрафів, як це передбачено п. п. 2.1.1.7.6, 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.7.2 Умов та правил надання банківських послуг, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, пунктами 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.7.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання боргових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно із п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів.

Враховуючи однаковість підстав нарахування пені і штрафів та те, що вони є одним видом цивільно-правової відповідальності, то їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення штрафів, передбачених п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500грн. (фіксована частина) та 753,16грн. (процентна складова), задоволенню не підлягають із зазначених підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний із певними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.

Так, згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає із моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постанові від 19.03.2014 у справі №6-14цс14, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначено про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із даним позовом 29.11.2017, то вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам за користування кредитом у зв`язку із застосуванням строку позовної давності підлягають задоволенню згідно розрахунку із 29.11.2014, а вимоги позивача про стягнення нарахованої пені у зв`язку із застосуванням строку позовної давності підлягають задоволенню згідно розрахунку із 29.11.2016.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 12.07.2011, наданого позивачем, вбачається, що поза строком позовної давності розрахована заборгованість за кредитом в сумі 76,97грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 48,5грн., заборгованість за пенею за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в сумі 2400грн.

Останній платіж з погашення заборгованості за кредитним договором був вчинений відповідачем 04.09.2014 в сумі 100грн.

Виходячи з наведеного, в межах строку позовної давності підлягають стягненню: заборгованість за кредитом в сумі 134,35грн. (211,32грн. - 76,97грн.), нараховані проценти за період з 29.11.2014 по строк дії кредитної картки - 31.05.2015 відповідно до розрахунку заборгованості в розмірі 323,62грн. (372,12грн. - 48,5грн.), нарахована пеня в сумі 1000грн. (3400грн. - 2400грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12.07.2011 в сумі 1457,97грн. та понесені судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 142,97грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 610, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12.07.2011 в сумі 1457 (одна тисяча чотириста п`ятдесят сім)грн. 97коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 134 (сто тридцять чотири)грн. 35коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 323 (триста двадцять три)грн. 62коп., заборгованості за пенею в сумі 1000 (одна тисяча)грн., а також судові витрати в сумі 142 (сто сорок дві)грн. 97коп., в задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: